Гоплон
Гопло́н (грец. ὅπλον), або аргівський щит, правильніше а́спіс або аспі́да (грец. άσπις, ασπίδα) — круглий опуклий щит давньогрецьких гоплітів. Слово «гоплон» уживають щодо цього щита у багатьох мовах, хоча справжнє його значення — «зброя». Вважається, що гопліти отримали своє найменування за назвою використовуваного ними щита (подібно до того, як пельтасти за назвою щита «пелта»), але не всі погоджуються з цим.
Дизайн
Щит був випуклий, діаметром від 80 см до 1 метра; щит прикривав воїна від підборіддя до колін[1]. За словами Теофраста, сучасника Арістотеля, гоплітський щит виготовляли з тополі або верби, деревини, відомої своєю пружністю та легкістю. Дошки згинали, одночасно діючи на них парою, або вирізьбляли, створюючи увігнуту, чашоподібну форму глибиною до 15 см[2]. Товщина дерева варіювалася; від 0,9 см у центрі до 1,8 см по краю. Внутрішня частина була обшита тонкою шкірою; зовнішня могла бути покрита тонкою, чисто декоративною листовою бронзою, товщиною не більше 5 мм, або просто розфарбована та прикрашена тонкими бронзовими деталями[1]. Краї щита іноді являли собою бронзовий обідок[2].
Вага коливалася від 6,5 до 8 кг. Щитом можна було штовхати суперника, щоб повалити на землю, а також гопліт міг спиратися на щит. Спосіб тримання гоплона був унікальний для стародавнього Середземномор'я. Замість однієї центральної ручки, він мав бронзову ручку всередині (парапакс) та шкіряний шнур ближче до краю (антилабе). Це значно зменшувало навантаження на руку та підвищувало надійність утримання щита. Тримаючи гоплон, воїн також прикривав лівою частиною щита і свого товариша по фаланзі. Однак конструкція мала і недоліки: погану мобільність у рукопашному бою та важкість відпускання, оскільки спочатку потрібно було покласти гоплон на землю. Крім того будова щита продиктована використанням у гоплітській фаланзі. Якщо ряд гоплітів, прикрившись щитами, був складною перепоною, де один воїн прикриває іншого, то окремий воїн лишався більш вразливим. З огляду на це втрата щита вважалася ганебною. З цим пов'язують походження знаменитої фрази «Зі щитом або на щиті». Але ганебною не була втрата шолома або панцира, бо вони служили для особистого захисту[1].
Під час походів щит носили на плечі за допомогою ременя (теламона), і часто ховали під захисною тканиною або шкіряним чохлом[1].
Історія
Цей давньогрецький щит був еволюцією попередніх, менших круглих щитів, що використовувалися на початку архаїчного періоду (приблизно з 800 р. до н. е.). Гопліти стали тоді основою грецьких військових сил, що стало ключовим зрушенням, яке переосмислило стратегії ведення війни та роль громадянина-воїна. Спартанці надавали переваги гоплонам, цілком покритим бронзою[2].
Приблизно з середини VII ст. цей тип щита почав з'являтися по всій Етрурії разом з іншими елементами еллінського спорядження, такими як коринфський шолом[3].
Гоплон слугував ознакою статусу, адже придбати його могла тільки еліта[3].
Емблеми на щитах
Часто на щитах зображали геральдичні емблеми воїна чи його родини. На кінець V століття до н. е. на гоплітських щитах з'являються характерні зображення, які допомагали визначити належність до поліса. На щитах Мессенії зображали літеру Μ (мю), на лакедемонських — Λ (лямбду), на сікіонських — Σ (сигму), на фіванських щитах було зображення палиці, на афінських — сови (символ Афіни), на щитах Мантінеї — тризубець. За малюнками можна також було розрізнити приналежність до різних філ в Аттиці чи до мор у Лакедемоні. Інші символи:
- Триніжок — символ Аполлона
- Восьминіг — символіка неясна.
- Пентаграма (восьмипроменева зоря) — символ Афіни. У давнину його осмислювали як дві накладені одна на другу літери «альфа».
- Півень — символ бога Сонця Геліоса. Два півні — знак гомосексуальної пари, в цьому разі такий щит міг бути подарунком воїну від його коханця.
- М'яч або кільце — емблема Аполлона.
- Півмісяць — емблема Артеміди, сестри Аполлона.
- Бичача голова — вельми популярна емблема. Бик приносився у жертву різним богам. В афінському полісі міг слугувати знаком громади міста Марафона — саме там Тесей, за легендою, вбив критського бика.
- Листя плющу — символ бога виноробства Діоніса
- Келих вина — символ бога виноробства Діоніса[4]
Інше
- Гопломах — тип давньоримського гладіатора, який наслідував спорядженням давньогрецьких гоплітів. Його назва походить від грецького ὁπλομάχος, яке означає «озброєний боєць» або «воїн з гоплоном».
- Від дав.-гр. ἀσπίς (род. відм. ἀσπίδος) походить слово аспід, аспид («єгипетська кобра», у переносному значенні — «змій», «диявол»). Назва дана з огляду на щитоподібні лусочки кобри чи щитоподібну форму її голови[5].
Галерея
-
Залишки бронзового оздоблення гоплона, 510-400 роки до н.е. -
Будова гоплона -
Афіна та воїни з гоплонами, храм Афеї, 505-500 роки до н.е. -
Статуї воїнів з храму Афеї, 505-500 роки до н.е. -
Гопліт на червонофігурній вазі, 500-490 роки до н.е. -
Гопліти зі щитами на чорнофігурній вазі, близько 540 року до н.е. -
На чорнофігурній вазі, близько 570-550 роки до н.е.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Quesada-Sanz, Fernando (30 листопада 2025). Weapons, Warriors and Battles of Ancient Greece and Rome (англ.). Pen and Sword Military. с. 27—32. ISBN 978-1-4738-8421-2.
- ↑ а б в Gold, Simon (14 травня 2024). Aspis Hoplon Shield: Defender of the Greeks. Discovery UK (амер.). Процитовано 18 липня 2026.
- ↑ а б Hall, Joshua R. (25 червня 2019). The aspis - A global shield. Ancient World Magazine (англ.). Процитовано 18 липня 2026.
- ↑ Аспис [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Посилання
- Реконструкція створення гоплона на сайті The Greek Phalanx, присвяченому історичній реконструкції гоплітів.
- Aspis Hoplon Shield: Defender of the Greeks на Discovery
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).