Сигма
Сигма | |
| Вимова | |
|---|---|
| давня | [s] |
| сучасна | [s] |
| Схожі | |
| Транскрипція | |
| Кодування | |
| Велика | |
| Код Юнікод | U+03A3 |
| Назва Юнікод | GREEK CAPITAL LETTER SIGMA |
| HTML | Σ |
| HTML-сутність | Σ |
| Мала | |
| Код Юнікод | U+03C3 |
| Назва Юнікод | GREEK SMALL LETTER SIGMA |
| HTML | σ |
| HTML-сутність | σ |
| Варіант малої1 | |
| Код Юнікод | U+03C2 |
| Назва Юнікод | GREEK SMALL LETTER FINAL SIGMA |
| HTML | ς |
| HTML-сутність | ς |
| 1 остання літера слова | |
Си́гма (велика Σ, мала σ, мала наприкінці слів ς) — вісімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 200.
Історія
Згідно з однією з гіпотез,[1] назва «сигма» може походити від фінікійської 𐤎 («самех») .
Нащадки
Від сигми походять латинська S і кирилична С.
Використовування
Велика літера
- У математиці — позначення суми.
Мала літера
- В астрономії — вісімнадцята (як правило) за яскравістю зоря в сузір'ї (позначення Байєра).
- У фізиці — позначення поверхневого натягу рідин.
- У математичній статистиці — позначення стандартного відхилення.
Інше
- Сигматичний аорист — різновид аориста в деяких давніх мовах (давньогрецькій, праслов'янській, староцерковнослов'янській) з суфіксом -s- (який у давньогрецькій позначався σ)[2][3][4].
- Сигмоподібна кишка — ділянка кишечника між спадною і прямою кишками.
Примітки
- ↑ Jeffery, Lilian H. (1961). The Local Scripts of Archaic Greece. Oxford: Clarendon. с. 25–7.
- ↑ Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. — М. : КомКнига, 2006. — С. 103—106. — ISBN 5-484-00328-8.
- ↑ Schenker A. Proto-Slavic // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 98. — ISBN 0-415-04755-2, ISBN 978-0-415-04755-5.
- ↑ Т. А. Иванова Старославянский язык Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005
| Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
