YaChudo

Гардарикі

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Гардари́кі (давньоскан. і ісл. Garðaríki, Garðaveldi, швед. Gårdarike — «країна міст (городі́в)»[1]) — назва в давньоскандинавській епічній літературі території Русі, що означає «країна городі́в»,[1] За слов'янського розселення на Русі городі́в було так багато, що Русь звали «землею городі́в» — Гардарика[2][3]. Десь в якихось города́х, як свідчать дані сучасної археології, окрім слов'янського також була велика частка скандинавського (норманського) населення[4].

Топоніміка

Прийнято вважати, що «Гардарикі» — це «країна міст», проте є інша точка зору. Якщо відштовхуватися від слова «Gard» (що перекладається як «огорожа», «укріплення»), то можна отримати назву «укріплена країна». Така назва, ймовірно, повязана зі Зміїними валами.

Топонімічні дослідження Макса Фасмера про походження назв східноєвропейських населених пунктів свідчать, що багато десятків з них мають назви давньогерманського (скандинавського) походження[5][6].

Археологічні джерела

Добре археологічно досліджені поховання місцевих мешканців — норманів — є наступних місцях:

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Гардарікі // Енциклопедія українознавства. Словникова частина // гол. ред. Кубійович В. М., НТШ, вид. «Молоде життя» — Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993 р. — Т.1. — С.356 — ISBN 5-7707-4049-3 (укр.)
  2. ↑ Город // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. ↑ Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87. Доступ: http://litopys.org.ua/popovych/narys06.htm
  4. ↑ История Гнёздово в «классический» период с IX—XI вв. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 28 липня 2015.
  5. ↑ Max Vasmer. Osteuropäische Ortsnamen, Dorpat 1921
  6. ↑ його ж : Russisches geographisches Namenbuch (в 12 томах) — O.Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, 1964—1989.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).