Славія

Сла́вія (араб. صلاوية Ṣ(a)lāwiya) — історичний топонім, згаданий у працях арабських георграфів X століття, зокрема Аль-Істахрі та Ібн-Хаукалем. У їхніх описах Славія фігурує як один із трьох центрів Русі поряд зі Куявією та Артанією. Арабські автори користувалися, ймовірно, більш ранніми джерелами, зокрема працями Джайгані, які не збереглися до нашого часу. У цих описах Русь постає як сукупність кількох територіально-політичних утворень, що підтримували активні торговельні зв'язки, зокрема з країнами мусульманського Сходу.

Аль-Істахрі писав у 965 році:

Руси складаються з трьох племен, з яких одне ближче до Булгара… Друге плем'я, що живе далі за перше, називається Славією. Ще плем'я називається Артанією, а цар його живе в Арті.

За однією з гіпотез, Славія була ранньофеодальним об'єднанням племен, що існувало протягом VIII—IX століть. Славію локалізують на Півночі Русі, ототожнюючи з ільменськими слов'янами. Місто Славу ототожнюють із попередником Новгорода (це може бути Стара Ладога, існування якої в той час підтверджене археологічно).

За деякими новітніми дослідженнями Славію, яку арабські та перські географи згадували разом з Артанією та Куявією слід ототожнювати з Волинню^[1][2].

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.

• Славія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• «Slavia» (Русь Полабская), Поморское Царство (рос.)

• Перші Держави Слов'ян. Славія.

Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.