Ворожіння

Ворожі́ння, ворожба́ — угадування майбутнього чи минулого на картах і т. ін.;^[1] ворожіння — дія за значенням «ворожити».^[2] Прийоми чи обряди, що наявні в культурах багатьох народів і начебто дозволяють дізнатися майбутнє, пізнати непізнавані людським розумом сторони дійсності тощо.

• Аеромантія: шляхом інтерпретації атмосферних умов.
• Алектріомантія: шляхом спостереження за півнем, який клює зерно.
• Алевромантія: борошном.
• Астрологія: за рухом небесних тіл.
• Астромантика: по зірках.
• Провісник: за польотом птахів.
• Аурамантія чиєюсь аурою або почуттями
• Бази або чотири стовпи: по годинах, днях, місяцях і роках народження.
• Бібліомантика: за книгами; часто, але не завжди, релігійні тексти.
• Картомантія: граючи в карти, карти таро або карти оракула.
• Карромантія: візерунками в розплавленому або капаючому воску.
• Хіромантія: за формою рук і лініями на долонях.
• Хрономанія: за визначенням щасливих і нещасливих днів.
• Ясновидіння: за допомогою духовного зору або внутрішнього зору.
• Клеромантія: кидаючи жереб або кидаючи кістки чи каміння.
• Холодне читання: за допомогою візуальних і звукових підказок.
• Кристаломантія: за допомогою кришталевої кулі також називається спостеріганням.
• Експатія: з нутрощів тварин Гаруспіком.
• Читання по обличчю: за допомогою варіацій форми обличчя та голови.
• Фен-шуй: через земну гармонію.
• Гастромантія: шляхом вентрилоквізму на основі шлунка (історично).
• Геомантія: за допомогою маркування на землі, піску, землі чи ґрунті.
• Гаруспічність: печінкою принесених у жертву тварин.
• Хорарна астрологія: астрологія того часу, коли було поставлене питання.
• Водомантія: водою.
• Ворожіння І-Цзин: на стеблах деревію або монетах та І-Цзин.
• Кауцим за допомогою пронумерованих бамбукових паличок, витрушених із трубки.
• Літомантія: камінням або самоцвітами.
• Молібдомантія: розплавленим металом після скидання в холодну воду.
• Невіологія: через родимки, шрами або інші сліди на тілі.
• Некромантія: мертвими, або духами чи душами мертвих.
• Нефомантія: за формою хмар.
• Нумерологія: за числами.
• Онейромантія: за мріями.
• Ономантика: за назвами.
• Оніхомантія: форма хіромантії, яка дивиться на нігті.
• Хіромантія: за лініями й буграми на руці.
• Астрологія папуг: папуги збирають карти з ворожінням
• Паперова ворожка: орігамі, що використовується в іграх про ворожіння.
• Маятникове читання: за рухами підвішеного предмета (маятника).
• Піромантія: дивлячись у вогонь.
• Рабдомантія: ворожіння на паличках.
• Ворожіння на руни (або рунічні ворожіння): за рунами.
• Спостереження: дивлячись на відбиваючі об'єкти або в них.
• Духова дошка: планшетою або розмовною дошкою.
• Таромантія: за формою картографії з використанням карт Таро.
• Тасеографія або тасеомантія: по чайному листю або кавовій гущі.

У сучасності, несхильні до повір'їв чи окультизму, люди задля вирішення спірних варіантів використовують монету, що за змістом теж є ворожінням.

Книга Змін — один з найдавніших пам'яток писемності у світовій цивілізації, на додаток, вона вважається однією з основ китайської древньої культури та філософії. Уже в VIII—VII століттях до нашої ери китайці пророкували майбутнє за цією системою, а створили її ще раніше — понад 3 тис. років тому.^[3]

В українському народі в давнину ворожили не тільки відьми, волхви чи ворожбити, але й пересічні люди. Ворожили на різні «теми»: який буде рік, коли на Введення стільки-то води, а на Юрія трави; скільки на Введіння води, стільки влітку молока; хто перший прийде до хати (буде полазником) на Новий рік; якою буде доля у дівчини та інше. Найпопулярнішим днем для ворожіння в Україні є ворожіння в рамках Андріївського обряду^[4].

Ворожіння у стародавні часи було необхідним елементом язичницького богослужіння. Особливо це стосується ворожіння жеребом, суть якого полягала в розгадуванні не надто складних знаків. Інколи для цього використовували трісочки, в яких один бік білий, а другий чорний (білий означав успіх, чорний — невдачу).

Скіфи ворожили за допомогою вербових гілочок та липової кори. Цим займалися енареї — жінкоподібні чоловіки, кому мистецтво пророкування, мовляв, дарувала сама Афродіта. Під час жертвоприношень також відбувалися ворожіння з метою довідатися про волю богів. Часто-густо вони вказували на жертву^[5][6]. Подібне зафіксоване й у «Повісті временних літ» під 983 p.: жереб кидали на отроків і дівчат; на кого він випадав, того й приносили в жертву, бо нібито такою була воля богів^[7].

Критики легко відкидають ворожіння як магічне мислення та марновірство.^[8][9][10]

Скептик Берген Еванс припустив, що ворожіння є результатом «наївного вибору того, що сталося, з маси речей, які не відбулися, розумного тлумачення двозначностей або нахабного оголошення неминучого».^[11] Інші скептики стверджують, що ворожіння — це не що інше, як холодне читання.^[12]

У практиці ворожінь було доведено велику кількість шахрайства.^[13]

Ворожіння та те, як воно працює, викликає багато критичних питань. Наприклад, ворожіння відбувається за допомогою різних методів, таких як читання екстрасенсів і карти Таро. Подібним чином ці методи в основному базуються на випадкових явищах. Наприклад, астрологи вважають, що рух зірок на небі може вплинути на життя людини.^[14] У випадку з картами Таро люди вірять, що зображення, зображені на картах, мають важливе значення для їхнього життя. Однак бракує доказів, які б підтверджували, чому такі речі, як-от зірки, мають будь-який вплив на наше життя.

Крім того, ворожіння та прогнози, зроблені, наприклад, за допомогою гороскопів, часто є досить загальними, щоб їх можна було застосовувати будь-кому. У холодному читанні, наприклад, читачі часто починають із загальних описів і продовжують конкретизувати на основі реакції, яку вони отримують від людини, життя якої вони передбачають.^[15] Тенденція людей вважати загальні описи репрезентативними для себе була названа ефектом Барнума і вивчалася психологами протягом багатьох років.^[15]

З усім тим, навіть за відсутності доказів, що підтверджують різноманітні методи ворожіння та численні шахрайства, які сталися серед читачів-екстрасенсів, ворожіння продовжує ставати популярним у всьому світі. Є багато причин привабливості ворожіння, наприклад те, що люди часто відчувають стрес, коли є невизначеність, і таким чином прагнуть отримати глибше розуміння свого життя.

• Руни
• Книга перемін
• МО
• Хіромантія
• Алевромантія

• Ю. Г. Писаренко. Ворожіння [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 633. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. К. Борисенко. Ворожіння [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
• Я. Головацький. «Виклади давньоруських легенд, або міфологія», с. 59-60.
• М.Максимович. «Дні та місяці українського селянина», с. 140—141.
• Я.Боровський, «Світогляд давніх киян», с. 40, 64.
• О.Бучма, «Релігії стародавніх спільнот», с. 69.
• Г.Скрипник, О.Курочкін. Народні вірування, демонологія, космогонія // Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — К.: Либідь, 1993. — С. 216—226, с. 218.
• О.Курочкін. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка». — Опішне, 1995. — с. 218
• В.Иванов, В.Топоров. Исследования в области славянских древностей: Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. — М.: Наука, 1974.
• Б.Успенский, Филологические разыскания в области славянских древностей / Реликты язичества в восточнославянском культе Николая Мирликийского/. — М.: Изд-во Мос, ун-та, 1982. — с. 55, 56, 62, 86, 104 та ін.
• А. Гура, Символика животных в славянской народной традиции (Традиционная духовная культура славян / Современные исследования). — М., Индрик, 1997 — с. 84.

• Ворожіння [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 211. — 1000 екз.
• Прислухатися // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1497. — 1000 екз.
• Гадання // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 208.
• Ворожіння // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 200.