Віт Шостак
| Віт Шостак | |
|---|---|
| пол. Wit Szostak | |
| Ім'я при народженні | Dobrosław Kot |
| Псевдонім | Віт Шостак |
| Народився | 1976 Краків |
| Громадянство | |
| Діяльність | прозаїк, філософ, музикознавець |
| Сфера роботи | філософія[1][1], творче та професійне письмоd[1][1], літературний твір у жанрі фентезі[1][1] і Магічний реалізм[1][1] |
| Alma mater | Папський університет Івана Павла II у Кракові |
| Заклад | Краківський економічний університет[2] |
| Знання мов | польська[3][1][1] |
| Мова творів | польська |
| Роки активності | 1999– |
| Напрямок | проза |
| Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання |
| Magnum opus | цикл «Дракогори» |
| Премії | Меморіальна премія імені Януша Зайделя (2007), Літературна премія імені Єжи Жулавського (2011), Шльонкфа (2003, 2004, 2010), Єврокон (2005) |
| | |
Віт Шостак (пол. Wit Szostak, при народженні Доброслав Кот пол. Dobrosław Kot[4], нар. 1976, Краків) — польський письменник-фантаст, філософ, музикознавець, доктор габілітований гуманітарних наук, ад'юнкт кафедри філософії Краківського економічного університету.
Біографія
Доброслав Кот (справжнє ім'я письменника) народився у Кракові.[5] Він є випускником Папської теологічної академії у Кракові.[6] У 2008 році він отримав ступінь доктора філософії на філософському факультеті Ягеллонського університету. У 2017 році на філософському факультеті Папського університету Івана Павла ІІ у Кракові на підставі оцінки наукового доробку він отримав ступінь доктора габілітованого гуманітарних наук. Натепер Доброслав Кот працює ад'юнктом кафедри філософії Краківського економічного університету.[7] Віт Шостак є членом товариства імені Юзефа Тішнера та шанувальником творчості Толкіна. Також він є знавцем народної польської музики, відвідує польські села, де записує ноти останніх сільських скрипалів.[8]
Літературна творчість
Літературну творчість Віт Шостак розпочав у 1999 році з публікації в журналі «Nowa Fantastyka» оповідання «Клопоти з блазнем» (пол. Kłopoty z błaznem).[5][6] У 2003 році вийшов друком перший роман із його циклу «Дракогори» «Вихори Дракогір» (пол. Wichry Smoczogór). До цього ж циклу належать також роман «Пошарпані грані» (пол. Poszarpane granie) та збірка оповідань «Марудження ропухи» (пол. Ględźby Ropucha). Ці твори написані в суміші стилів магічного реалізму та фентезі, та засновані на оповідках, культурі та традиційній музиці гуралів.[5][6] Визнання літературних критиків також отримала краківська трилогія Шостака, до якої відносяться романи «Хохоли» (пол. Chochoły), «Думановський» (пол. Dumanowski) та «Фуга» (пол. Fuga), дія яких відбувається в одному із старовинних краківських будинків. Ці романи єнаписані також у суміші стилів магічного реалізму та фентезі, а романи «Думановський» та «Фуга» також із елементами альтернативної історії, оскільки в романі «Думановський» описана альтернативна історія Польщі, в якій невелика частина країни. а саме ділянка Кракова, завжди залишалась незалежною державою, а в романі «Фуга» описані численні перевтілення головного героя в різні постаті на тлі реальних історичних подій.[8][5][6] Інший роман Шостака, «Оберки до кінця світу» (пол. Oberki do końca świata), також написаний у суміші магічного реалізму та фентезі, й у ньому описується історія кількох поколінь польських сільських музикантів, професія яких у новітній час поступово стає непотрібною.[8][5] Цей роман письменник написав на основі своїх чисельних поїздок польськими селами, під час яких він вивчав та записував народну музику.[8] На основі цього роману поставлена театральна вистава у варшавському театрі «Scena Lubelska».[5] Наступні романи Шостака дещо ближчі до реалістичної прози, хоча й у них є елементи фантастики. Зокрема, роман «Сто днів без сонця» (пол. Sto dni bez słońca) є пародією на сучасне академічне середовище та сучасну фантастичну літературу, оскільки в ній оповідається про життя молодого польського вченого, який працює в університеті на вигаданих островах Фіннеган, та займається вивченням творчості вигаданого сучасного польського письменника-фантаста.[6][8] Інший роман письменника «Ворожіння зсередини» (пол. Wróżenie z wnętrzności), який вийшов друком у 2015 році, та оповідає про чоловіків, які роблять спробу втекти від оточуючого світу.[6]
За словами письменника. він використовує у своїй творчості псевдонім не для того, щоб приховати своє ім'я, а виключно для того, щоб не змішувати свою наукову та літературну діяльність.[8]
Премії та нагороди
У 2005 році Віт Шостак отримав відзнаку Єврокону як кращий молодий письменник Польщі.[9] У 2007 році письменник отримав премію імені Януша Зайделя за оповідання «Місто трун. Увертюра».[10] У 2011 році за роман «Хохоли» Віт Шостак отримав головну нагороду премії імені Єжи Жулавського[11], а в 2012 році отримав золоту відзнаку премії імені Жулавського за роман «Думановський».[12] Тричі в 2003, 2004 і 2010 роках, Віт Шостак отримував премію Шльонкфа як Творець року.[13] Роман письменника «Сто днів без сонця» номінувався на премію Паспорт «Polityki»[8][6], а роман «Фуга» номінувався на премію «Ніке».[8]
Бібліографія
Романи
- Вихори Дракогір (пол. Wichry Smoczogór, 2003)
- Пошарпані грані (пол. Poszarpane granie, 2004)
- Оберки до кінця світу (пол. Oberki do końca świata, 2007)
- Хохоли (пол. Chochoły, 2010)
- Думановський (пол. Dumanowski, 2011)
- Фуга (пол. Fuga, 2012)
- Сто днів без сонця (пол. Sto dni bez słońca, 2014)
- Ворожіння зсередини (пол. Wróżenie z wnętrzności, 2015)
Збірки оповідань
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Nauka Polska
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Skąd się biorą mity i jak zostać ich uczestnikiem. polskieradio.pl. Процитовано 29 січня 2018. (пол.)
- ↑ а б в г д е Віт Шостак на сайті видавництва Powergraph [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г д е ж Wit Szostak. Culture.pl [Архівовано 21 листопада 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Nowa Nauka Polska (пол.). nauka-polska.pl. Процитовано 3 лютого 2018.
- ↑ а б в г д е ж и Literatura. Nominowani: Wit Szostak (пол.)
- ↑ European Science Fiction Society. 2000—2009 [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Список лауреатів на офіційній сторінці нагороди [Архівовано 25 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Laureaci 2011. nagroda-zulawskiego.pl. Процитовано 24 квітня 2016. (пол.)
- ↑ Laureaci 2012. nagroda-zulawskiego.pl. Процитовано 24 квітня 2016. (пол.)
- ↑ Інформація про лауреатів на сайті клубу [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання
- Віт Шостак на сайті LubimyCzytac.pl [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Віт Шостак на сайті encyklopediafantastyki.pl [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- Віт Шостак на сайті fantlab.ru [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Wywiad z Witem Szostakiem, listopad 2008 [Архівовано 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
