Віктор (Олійник)
| Віктор Олійник | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 грудня 1988 — 14 липня 2018 | ||
| Обрання: | 30 листопада 1988 | |
| Церква: | РПЦ | |
| Попередник: | Алексій Конопльов | |
| Наступник: | Савва Міхєєв | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія 
| |
| Науковий ступінь: | кандидат богослов'я | |
| Діяльність: | православний священник
| |
| Ім'я при народженні: | Володимир Миколайович Олійник | |
| Народження: | 21 вересня 1940 (86 років) Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, Україна | |
| Священство: | 6 січня 1966 | |
| Чернецтво: | 2 січня 1966 | |
| Єп. хіротонія: | 4 грудня 1988 | |
|
Нагороди: | ||
          | ||
Митрополит Віктор (в миру Володимир Миколайович Олійник; 21 вересня 1940, Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область) — архієрей Московської патріархії. Вихованець Почаївської Лаври. Митрополит Тверський і Кашинський РПЦ МП.
Життєпис
Ще в дитинстві намагався якомога частіше відвідувати Почаївську Лавру, бути присутнім на богослужіннях. У роки шкільного навчання прислужував у вівтарі, працював спочатку в іконній майстерні, потім — у швейній. Був знайомий з преподобним Амфілохієм Почаївським.
Олійника виключали зі школи за те, що він відвідував храм, і примушували залишити релігійні інтереси.
Після закінчення середньої школи, в 1958, вступив до Санкт-Петербурзької духовної семінарії, яку закінчив у 1962.
З 1962 по 1966 навчався в Санкт-Петербурзькій духовній академії, з якої випустився зі ступенем кандидата богослов'я за роботу «Вчення святителя Афанасія Великого про людину».
2 січня 1966 митрополитом Санкт-Петербурзьким і Ладозьким Никодимом Ротовим пострижений у чернецтво з іменем Віктор — на честь мученика Віктора Коринфського.
6 січня архієпископом Тульським і Бєлевським Алексієм Конопльовим висвячений на ієродиякона, а 22 жовтня 1967 — на ієромонаха.
З 1968 — ключник Катерининського кафедрального собору у Краснодарі.
З 1968 по 1970 — член єпархіальної ради Краснодарської єпархії.
У 1969 возведений у сан ігумена.
У 1974 возведений у сан архімандрита.
З 1978 — ключник кафедрального собору «Біла Трійця» у Твері.
У березні 1982 призначений настоятелем цього собору і секретарем Тверського єпархіального управління.
У 1979–1988 виконував обов'язки благочинного Тверського округу.
Архієрейство
30 листопада 1988 постановою Священного синоду визначений єпископом Тверським і Кашинським[1].
3 грудня 1988 в Богоявленському патріаршому соборі відбулося наречення, а 4 грудня там же — архієрейська хіротонія, яку здійснили: митрополит Ростовський і Новочеркаський Володимир Сабодан, митрополит Кишинівський і Молдовський Серапіон Фадєєв, архієпископ Оренбурзький і Бузулуцький Леонтій Бондар, архієпископ Свердловський і Курганський Мелхиседек Лебедєв, архієпископ Ярославський і Ростовський Платон Удовенко, архієпископ Костромський і Галицький Іов Тивонюк, архієпископ Курський і Білгородський Ювеналій Тарасов, архіепископ Вінницький і Брацлавський Агафангел Саввін, єпископ Володимирський і Суздальський Валентин Міщук, єпископ Пензенський і Саранський Серафим Тихонов[1].
У 1990 обирався депутатом Тверської обласної ради народних депутатів.
25 лютого 1996 возведений у сан архієпископа.
23 червня 2010 архієпископу Віктору Олійнику присвоєно звання «Почесний громадянин Твері»[2].
28 грудня 2011 рішенням Священного синоду призначений очільником Тверської митрополії[3], у зв'язку з чим 8 січня 2012 в Успенському соборі Московського кремля патріархом Кирилом був зведений в сан митрополита[4].
Рішенням Священного синоду від 16 березня 2012 затверджений на посаді настоятеля (священноархімандрита) Ніло-Столобенської пустині[5] і Старицького Успенського чоловічого монастиря[6].
14 липня 2018 рішенням Священного синоду звільнений на спокій. Місцем перебування на спокої для нього було визначене місто Твер з матеріальним утриманням від Тверського єпархіального управління[7].
Твори
- «Учение святителя Афанасия Великого о человеке» (кандидатская диссертация, 1966)
- Праздничное богослужение в соборе [первое празднование Собора Тверских святых] // Журнал Московской Патриархии. М., 1979. № 11. стр. 15-20.
- Из жизни епархий: Калининская епархия (70-летие архиепископа Калининского и Кашинского Алексия) // Журнал Московской Патриархии. М., 1981. № 4. стр. 16-18.
- Из жизни епархий: Калининская епархия (75-летие Преображенского храма в городе Кимры) // Журнал Московской Патриархии. М., 1981. № 8 (ЖМП). стр. 38.
- Гость из Австрии в Калинине // Журнал Московской Патриархии. М., 1982. № 3. стр. 34.
- К сорокалетию со дня освобождения г. Калинина от немецко-фашистских захватчиков // Журнал Московской Патриархии. М., 1982. № 5. стр. 43-44.
- На приеме в Калининском облисполкоме // Журнал Московской Патриархии. М., 1983. № 12. стр. 40.
- Подвижник Тверской земли, преподобный Антоний Краснохолмский // Журнал Московской Патриархии. М., 1984. № 2. стр. 9-10.
- На приеме в Калининском облисполкоме // Журнал Московской Патриархии. М., 1984. № 11. стр. 51.
- Святитель Арсений, епископ Тверской (к 575-летию со времени преставления) // Журнал Московской Патриархии. М., 1984. № 12. стр. 20.
- На пленуме Калининского областного комитета защиты мира // Журнал Московской Патриархии. М., 1985. № 2. стр. 50.
- Советско-американский Поход за мир // Журнал Московской Патриархии. М., 1987. № 10. 49-51.
- Освящение престола в Вознесенском соборе в г. Ржеве // Журнал Московской Патриархии. М., 1988. № 8. стр. 30.
- Сохраняя связь времен: Собрание публицист. выступлений архиепископа Тверского и Кашинского Виктора в периодической печати 1990—1999 гг. — Тверь, 2000. — 148 с.
Нагороди
- Церковні
- право служіння Божественної літургії з царськими вратами до «Отче наш» (1984).
- орден св. рівноап. кн. Володимира 2-го ступеня (1980);
- Орден святого благовірного князя Данила Московського 2-го ступеня (1990)
- Орден преподобного Сергія Радонезького 2-го ступеня (1997)
- Орден святителя Інокентія, митрополита Московського і Коломенського 3-го ступеня (2000)
- Орден преподобного Серафима Саровського 2-го ступеня (2005)
- Орден святителя Алексія митрополита Московського і всієї Русі, 3-й ступеня (4 грудня 2008).[8]
- Орден святителя Інокентія, митрополита Московського і Коломенського, II ступеня. (2010)[9]
- орден св. ап. Марка 3-го ступеня (Олександрійська Православна Церква)
- Світські
- Орден Пошани (3 березня 1999) — за заслуги перед державою, високі досягнення у виробничій діяльності і великий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами[10] ;
- Орден Дружби (10 вересня 2018) — за заслуги в розвитку духовних і культурних зв'язків, активну просвітницьку діяльність[11] ;
- медаль міністра освіти РФ «За милосердя і благодійність» (жовтень 2003);
- нагрудний знак губернатора «За заслуги в розвитку Тверської області» (квітень 2010)[12].
Примітки
- ↑ а б Наречение и хиротония архимандрита Виктора (Олейника) во епископа Калининского и Кашинского // Журнал Московской Патриархии. — 1989. — № 4. — С. 8—10.
- ↑ Илье Ковальчуку, Наине Хониной, владыке Виктору присвоили звание «Почётный гражданин Твери» // Твоё информационное агентство, 29.06.2009
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 27—28 декабря 2011 года. Журнал № 174 // Патриархия.ру, 28.12.2011
- ↑ В неделю по Рождестве Христовом Предстоятель Русской Церкви совершил Божественную литургию в Успенском соборе Московского Кремля // Патриархия.ру, 08.01.1012
- ↑ Ленский И. Благовест над Селигером. // Московский железнодорожник. — 03.12.2012. — № 47. — С. 13.
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 15-16 марта 2012 года. // Патриархия.ru, 16.03.2012
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 14 июля 2018 года // Патриархия.ру, 14.07.2018
- ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Тверскому Виктору с юбилеем архиерейской хиротонии // Патриархия.ру, 04.12.2008
- ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Тверскому Виктору с 70-летием со дня рождения // Патриархия.ру, 21.09.2010
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 3 марта 1999 года № 288 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 10 сентября 2018 года № 513 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
- ↑ Архиепископ Тверской и Кашинский Виктор получил награду за заслуги в развитии Тверской области [Архівовано 2021-04-13 у Wayback Machine.] // ИА REGNUM, 10.01.2006
Література
- Наречение и хиротония архимандрита Виктора (Олейника) во епископа Калининского и Кашинского // Журнал Московской Патриархии. М., 1989. № 4. стр. 8-10.
- Виктор. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VIII. — С. 437. — ISBN 5-89572-014-5.(рос.)
Посилання
- Виктор, митрополит Тверской і Кашинский (Олейник Владимир Николаевич) на официальном сайте Русской православной церкви
- Архиепископ Виктор: «Как бы кто не расценивал деяния владыки, я определяю их как исповедничество, как страстотерпчество»., 1997
- Митрополит Тверской и Кашинский Виктор: О любви, семье и Достоевском, 25.12.2015
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).