Архієрей

Архієре́й, архиєрей (від д.-грец. ἀρχι- «старший», «головний» та д.-грец. ἱερεύς «жрець»; грецька приставка «архі-» до слова ієрей слугує для позначення вищих посад у церковній ієрархії, наприклад: архіпапа, архієпископ, архідиякон, архімандрит тощо. Цебто д.-грец. ἀρχιερεύς — це «верховний жрець», «первосвященник»):

• в українській мові існує як термін, що у правосл. церк. ієрархії означає заг. назву для вищих чинів (єпископа, архієпископа, митрополита, патріарха) з числа т. з. чорного, тобто чернецького, духівництва. Функції і повноваження А. визначаються внутр. церк. правилами.
• за Старим Завітом, архієрей — вищий жрець, первосвященник. Новий Завіт так іменує Ісуса Христа;
• це титул старшого над ієреями (пресвітерами), тобто священника сану єпископа.^{[джерело?]} У цьому випадку виєднана функція священнодійства у вівтарі храму від влади єпископа;^[що?]
• синонімічно використовується поруч з такими поняттями, як «архіпастир»^[1] та «ієрарх»;
• відповідно до теологічної науки (догматика) в християнстві вживається щодо священнослужителів третього вищого ступеня (єпископ, архієпископ, митрополит, патріарх, кардинал, Папа Римський тощо);
• повновладний глава духівництва церковно-адміністративного округу — єпархії. Він висвячує пресвітерів (ієреїв), дияконів, призначає священнослужителів на парафії, вирішує незгоди між мирянами та ієреями тощо, відповідно до канонічного права.

• Священник
• Клір
• Духовенство
• Ієрарх

• Л. Н. Митрохин (д-р філософських наук) др. (загальна редакція). «Христианство» (словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г., стр. 37 (рос.)
• О. С. Мельничук (академік АН УРС, редактор). «Словник іншомовних слів». — Київ, 1985 р., c. 84
• Василь Яременко, Оксана Сліпушко (укладачі). «Тлумачний словник української мови». — Київ: Аконіт, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X, том 1 (А-Є), с. 58.

• Е.Голубинский. История Русской церкви. — М., 1901. т. 1, ч. 1. (рос.)
• А. П. Лебедев. Духовенство древней вселенской церкви от времен апостольских до 9 в. — М., 1905 (рос.)
• Дж. Лінч. Середньовічна церква. — К., 1994.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• Архієрей // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Архієрей [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с. — ISBN 966-7492-01-X.
• Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]