Атанасій Александрійський

Атанасій Александрійський
дав.-гр. Ἀθανάσιος
Народився	296[1]  Александрія, Єгипет[2][3]
Помер	2 травня 373  Александрія, діоцез Схід, преторіанська префектура Східd, Стародавній Рим[2]
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	католицький священник, агіограф, богослов, письменник, диякон, Q105085644, патріарх, Учитель Церкви, єпископ
Alma mater	Александрійська богословська школа
Вчителі	Олександр I Александрійський
Знання мов	давньогрецька[4][5] і латина[6]
Magnum opus	Epistola Athanasiusd і Opera omnia of Saint Athanasius of Alexandria (Padua edition, 1777)d
Посада	православний єпископd, Папа Коптської православної церкви Александрії, Патріарх Александрійський і єпископ[6]
Конфесія	Nicene Christianityd
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Атанасій (Афанасій) Александрійський, також Атанасій (Афанасій) Великий (грец. Αθανάσιος Αλεξανδρείας, 295, Александрія — 2 травня 373, там же) — Отець Церкви, єпископ Александрійський. Головний противник аріанства, захисник віри, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. Визнаний святим багатьма християнськими конфесіями. Йому приписують написання Афанасієвського символу віри.

Афанасій Александрійський народився близько 295–297-х років в єгипетській Александрії у християнській сім'ї. Коли Афанасію виповнився 21 рік, святитель Александр Алксандрійський висвятив його в сан диякона Александрійської церкви. У цьому сані святий Афанасій супроводжував Александра у 325 році на І Вселенський (Нікейський) собор, де виступив із спростуванням єресі Арія. Після смерті святителя Александра диякон Афанасій був обраний його наступником — Первосвятителем Александрійської церкви. 8 липня 326 року він був висвячений в єпископа Александрійського.

Очоливши Александрійську церкву, святитель Афанасій продовжував ревну боротьбу проти послідовників Арія. У 336 році його звинувачують у вбивстві та відправляють у вигнання в Трір. Після смерті імператора Констянтина І Афанасій повернувся із заслання.

Афанасій Александрійський вирушив до Риму до папи Юлія I (337—352), стараннями якого був виправданий на помісному Сардикійському соборі у 343 році. Після цього святитель Афанасій повернувся в Александрію, але за намовою аріан його кілька разів виганяли з міста.

Попри багаторічні (в загальній кількості понад 20 років) гоніння й переслідування зі сторони єретиків, святитель Афанасій продовжував відстоювати чистоту віри і невпинно викривати аріан, проти яких написав багато послань і богословських трактатів.

При імператорі Юліані Відступнику (361—363) святитель Афанасій опинився у вигнанні в Фівадійській пустелі. Після смерті імператора первосвятитель керував Александрійською церквою ще 7 років аж до своєї смерті 2 травня 373 року.

Твори: численні коментарі до Біблії, аскетичні настанови, слова та бесіди, листи, апологетичні та догматичні твори, в яких він відстоював чистоту віровчення. Особливе значення у полеміці з аріанами мали «Історія аріан для ченців», «Чотири слова проти аріан», «Книга про Трійцю і про Духа Святого». Йому належить також життєпис преподобного Антонія Великого.

Спільне святкування святителів Афанасія та Кирила Александрійських встановлено за їх багаторічні великі труди і подвиги, понесені на захист догматів Вселенської церкви проти єресей.

	Вбивати недозволено, але винищувати ворога на війні і законно, і гідно похвали. Тому ті, що відзначилися в боях, удостоюються великих почестей і їм споруджуються пам’ятники, що сповіщають про їх заслуги.
— Святитель Афанасій Великий, «Послання до ченця Амуна», яке було затверджено як загальноцерковне вчення на VI (ІІІ Константинопольському) і VII (ІІ Нікейському) Вселенських соборах [7]

• Святитель Афанасій Великий, архієпископ Александрійський. Творіння в 4-х томах. Київ: Видавничий відділ УПЦ КП, 2012. 1632 с.

• Афанасій Александрійський // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Атанасій Великий, св. [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Католицька енциклопедія
• St. Ahanasius [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Catholic Encyclopedia.(англ.)

• Афанасій Александрійський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Афанасий, архиепископ александрийский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 569—570. (рос. дореф.)
• Асмус В., Чичуров И. С., Афанасий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. IV. — С. 22-49. — ISBN 5-89572-009-9.(рос.)