Ведмеже (Довжанський район)
| селище Ведмеже | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010040058312 
|
| Основні дані | |
| Засновано | 1800 |
| Колишня назва | Володарськ, Яновське |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 8,79 км² |
| Населення | ▼ 2755 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 313,4 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 94823 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні координати | 48°7′27″ пн. ш. 39°35′8″ сх. д. / 48.12417° пн. ш. 39.58556° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 241 м |
| Водойма | р. Довжик
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Ізотове |
| До станції: | 2,1 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 10,4 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 100 км |
| - автошляхами: | 66,6 км |
| Селищна влада | |
| Карта | |
  Ведмеже | |
 Ведмеже | |
| |
Ведме́же (до 1924 — Яновське, в 1924—2016 — Володарськ) — селище в Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області України.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України[2][3].
Географія
Географічні координати: 48°7' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 8,79 км².
Селище розташоване у східній частині Донбасу за 12 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Ізотове, за 2 км.
Історія
Поселення засноване 1905 року у зв'язку з будівництвом шахти № 10. У 1923 році робітниче селище шахти № 10 імені Володарського було перейменоване в селище Володарськ на честь радянського партійного діяча М. Володарського.
Перша назва селища — Собачівка. Статус селища міського типу — з 1938 року.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 2156 | 65.85% |
| українська | 1093 | 33.38% |
| румунська | 10 | 0.31% |
| білоруська | 1 | 0.03% |
| циганська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 11 | 0.40% |
| Усього | 3274 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 3 274 особи, з них 33,38 % зазначили рідною українську мову, 65,85 % — російську, а 0,77 % — іншу[7].
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com (укр.). Процитовано 15 березня 2026.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
Джерела
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з березня 2019]
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
- ІМСУ
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).