Варакляни
Варакляни Varakļāni Варакля́ни Ва́ркланд Warkland | |
|---|---|
— місто — | |
Римо-католицька церква | |
|
Герб | |
| Координати: 56°36′37″ пн. ш. 26°45′09″ сх. д. / 56.61028° пн. ш. 26.75250° сх. д. | |
| Країна | Латвія |
| Регіон | Латгалія |
| Край | Мадонський край |
| Перша згадка | 1226 |
| Площа | |
| • Повна | 5,33 км² |
| Висота над р.м. | 105 м |
| Населення (2016)[1] | |
| • Усього | 1960 |
| • Густота | 367,7/км² |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) |
| • Літній час | EEST (UTC+3) |
| Поштовий індекс | LV-4838 |
| Вебсайт | www |
Варакляни | |
![]() | |
Варакляни (латис. Varakļāni) — місто в південно-східній Латвії.
Назва
- Варакляни (латис. Varakļāni;
вимова) — сучасна латиська назва після 1918 року. - Варкланд, Варклянд (нім. Warkland) — традиційна німецька назва.
- Варкелен (нім. Warkelen)
- Вараклуоні (латг. Varakļuoni)
Історія
Місцевість уперше згадується в письмових джерелах як Варкланд в 1226 році як володіння Ризького єпископоства. Під 1483 роком уже згадується міське поселення. З 1538 року подароване німецькому лицарському роду Борхів.
Після розділу Польщі в 1772 році відійшло Російській імперії. 1784 році отримало статус містечка.
1789 року граф Міхаель-Йоганн фон дер Борх побудував Варкландський палац і парк, що збереглися до наших днів. 1783 року в парку встановлено бюст архітектора-італійця Мазотті[2].
11 лютого 1928 року Варакляни одержали статус міста.
У 1949—1956 роках — центр Вараклянського району Латвійської РСР.
-
Варкландський палац -
Варкландський палац -
Католицька каплиця -
Лютеранська церква
Уродженці
- Міхаель-Йоганн фон дер Борх (1753—1810) — белзький воєвода.
- Романовський Болеслав Шимон (1910—1968) — польський військовий, командор, відомий командир підводних човнів.
Примітки
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ Tadeusz Turkowski. Borch Michał Jan (1751—1810) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 313—314. (пол.)
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

