ВО «Умань»
| Воєнна Округа «Умань» | |
|---|---|
| Країна |  Українська держава (1941) |
| Належність |  УПАУПА-Південь |
| Командування | |
| Командир | Осип Безпалько («Остап», «Іван», «Андрій», «Задорожній»). |
| Шеф-штабу | «Нюра» |
ВО «Умань» — воєнна округа Української повстанської армії (Західна частина Черкаської області), частина оперативної групи УПА-Південь.
Структура
Командир — Осип Безпалько («Остап», «Іван», «Андрій», «Задорожній»);
Шеф штабу — «Нюра».
Курені:
- «Довбенка» — курінний «Лихо»;
- «Бувалого»;
- «Андрія-Шума».
Чисельність ВО «Умань» — близько 200–300 повстанців.
Історія
Початки формування Української повстанської армії на східноукраїнських землях та Черкащині були закладені ще похідними групами ОУН.
Через кілька днів після відступу радянської армії у село Краснопілка, що на межі з Черкащиною, з’явились члени похідної групи Коханьчук Володимир («Дмитро Тимченко») і Михайлюк Роман («Петро Думка»). [1] За перші тижні вони організували і очолили Уманський окружний провід ОУН (б) з центром у м.Умані. В Умані націоналісти із підгрупи М.Сидора – «Чарторийського» провели два віча, створили міську управу і організували міліцію. [2]
На східноукраїнських землях діяли створені відділи УПА та відділи, які рейдували з Волині, Полісся, частково з Галичини[3].
До осені 1943 року Осип Безпалько «Остап» організував на Уманщині відділи УПА. Ці відділи, разом зі з'єднанням куренів Східної та Центральної України, у 1944 році утворили УПА «Південь».
У другій половині 1943 року на території Христинівського, Уманського та Ладиженського районів тогочасної Київської області власними силами підпілля з 25 осіб сформовали чоту УПА «Граніт» на чолі з окружним провідником «Сталевим». Група займалась диверсійною роботою в тилу Червоної армії. За підрахунками дослідників, 10 % особового складу УПА становили вихідці із Наддніпрянської України.[4]
Осип Безпалько «Остап» у 1944 році за розпорядженням ПУНу він переходить на Західну Україну. Із Західної України, Осип Безпалько «Остап» перебрався в Румунію, використовуючи зв'язки ОУН з румунськими льотчиками, на румунському літаку перелетів фронт і мав на меті приземлитись на парашуті в районі Умані. Але пілот помилився і Безпалько приземлився неподалік від Кіровограда. Приземлення відбулося невдало, Осип Безпалько «Остап» зламав ногу. Тиждень довелося переховуватися в лісі, а потім пішки з товаришем добиратись до Умані[5].
Під кінець літа 1944 року кількість груп УПА збільшилась з приходом нової групи із Полтавщини, що її привів «Дід Тарас», що у 1920-1923 роках командував повстанським загоном в цих околицях[6].
Примітки
- ↑ Чорномаз Б. Д. (2002). Діяльність національно-патріоричного підпілля на Уманщині у 1941-1945-х роках: Монографія. Умань: Уманське видавничополіграфічне підприємство. с. 101.
{{cite book}}: символ зміни рядка в|title=на позиції 49 (довідка) - ↑ 2.3. Похідні групи ОУН на території Черкащини — Діяльність ОУН на території Черкащини - Золотоноша історична (рос.). 22 квітня 2014. Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Кентій А. В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів у 1941-1942 рр.(Національна академія наук України. Інститут історії України. Головне архівне управління при кабінеті міністрів України. Центральнийдержавний архів громадських об’єднань України): К., 1999 –200c.
- ↑ Діяльність ОУН та УПА на Наддніпрянській Україні, 1941–1955 рр. territoryterror.org.ua. Процитовано 23 травня 2026.
- ↑ Волошенко І.І. Про результати досліджень подій Великої Вітчизняної війни краєзнавців Монастирищенського району.// Черкащина в контексті історії України. — Черкаси. — «Ваш Дім». —2005. – 120 с.
- ↑ Чорномаз Б. Д. Діяльність національно-патріоричного підпілля на Уманщині у 1941-1945-х роках: Монографія. Уманське видавничо-поліграфічне підприємство. Умань, 2002. – 401с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).