Бухтарминська ГЕС

Бухтарминська ГЕС
Бухтарминська ГЕС
	Вид на греблю
	49°39′40″ пн. ш. 83°20′52″ сх. д. / 49.66111111° пн. ш. 83.34777778° сх. д.
Країна	Казахстан
Адмінодиниця	Східноказахстанська область
Стан	діюча
Річка	Іртиш
Каскад	Іртишський
Початок будівництва	1953
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1960/1966
Основні характеристики
Установлена потужність	738 МВт
Середнє річне виробництво	2,6 млн кВт·год
Тип ГЕС	греблева
Розрахований напір	61,0 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьові
Кількість та марка турбін	9хРО 70/0937-В410
Кількість та марка гідрогенераторів	9хСВБ-850/190-48
Потужність гідроагрегатів	9х75 МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна водоскидна
Висота греблі	87 м
Довжина греблі	430 м м
Шлюз	є
ЛЕП	220 і 110 кв
Власник	Казцинк
	Бухтарминська ГЕС
Мапа

Бухтарминська гідроелектростанція — ГЕС на річці Іртиш, нижче гирла річки Бухтарма поблизу міста Серебрянськ, Східноказахстанська область, Казахстан. Входить до Іртишського каскаду ГЕС.

Загальні відомості

ГЕС побудована за греблевим типом. Склад споруд ГЕС:

правобережна бетонна дамба максимальною висотою 80 м;
руслова бетонна дамба максимальною висотою 87 м з одним поверхневим водозливним прольотом * довжиною 18 м;
пригреблева будівля ГЕС довжиною 212 м;
чотирикамерний однонитковий судноплавний шлюз.

Гідроелектростанція спроектована інститутом «Ленгідропроект».

Потужність ГЕС до реконструкції становила 675 МВт, після реконструкції 2010р. — 738 МВт ^[1]^[2], середньорічне вироблення 2,6 млрд кВт · год ^[3]. ГЕС здійснює покриття пікових навантажень в енергосистемі Казахстану. У будівлі ГЕС встановлено 9 гідроагрегатів з радіально-осьовими турбінами РВ 70/0937-В410, працюючими при напорі 61 м, і генераторами СВБ-850/190-48 потужністю по 75 МВт. Виробник турбін — Ленінградський металевий завод, генераторів — новосибірське підприємство «Елсіб». До реконструкції, на станції стояли радіально-осьові турбіни РО-211-ВМ-410 і діагональна турбіна Д45-5-ВМ-435 (станційний номер 7). Один з гідроагрегатів обладнаний експериментальною спіральною камерою з подвійним підведенням води. Напірні споруди ГЕС довжиною 430 м утворюють велике Бухтармінське водосховище, що має у своєму складі озеро Зайсан.

Історія будівництва та експлуатації

Будівництво ГЕС почалося в 1953 році, перший агрегат пущений в 1960 році, на повну потужність станція введена в 1966 році. Після спорудження греблі утворився підпір висотою 67 м, який поширився по Чорному Іртишу на 100 км, в результаті чого рівень озера Зайсан піднявся на 7 м, площа озера збільшилася в 3 рази і воно стало частиною Бухтарминського водосховища.

Спочатку на ГЕС були встановлені турбіни потужністю по 75 МВт, в тому числі, вперше в СРСР, була встановлена експериментальна діагональна гідротурбіна (пізніше турбіни цього типу були встановлені також на Зейській і Колимській ГЕС). З 1960 року станція входила до складу «Алтайенерго», з 1996 року — до складу АТ «Бухтармінська ГЕС», що входить до державного холдингу «Самрук».^[4] З 1997 року станція передана в довгострокову концесію АТ «Казцинк», яке і здійснює управління станцією.

На ГЕС здійснена масштабна програма технічного переозброєння та реконструкції. Зокрема, в 2001-2010 роках були замінені робочі колеса гідротурбін і реконструйовані гідрогенератори, що дозволило збільшити потужність станції до 738 МВт^[5]^[6].

Примітки

↑ «Казцинк» ввел в эксплуатацию 100 километровую ЛЭП. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2013. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
↑ Силовые машины, с.3 На Бухтарминской ГЭС введён в эксплуатацию последний, девятый по счёту гидроагрегат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-24 у Wayback Machine.]
↑ http://kgen.gov.kz/documents/analytics/reports/obl_vko/K-7233722-E/K-7233722-E.ppt [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Бухтарминская ГЭС]
↑ Акционерам - Архив. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
↑ Второе дыхание ГЭС. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-10-24 у Wayback Machine.]

Ресурси Інтернету

Бухтарминской ГЭС на сайте АО «Казцинк» [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Описание Бухтарминской ГЭС на сайте института Ленгидропроект^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
АО «Казцинк»
Фотографии Бухтарминской ГЭС

[autogenerated1-1] «Казцинк» ввел в эксплуатацию 100 километровую ЛЭП. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2013. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]

[autogenerated2-2] Силовые машины, с.3 На Бухтарминской ГЭС введён в эксплуатацию последний, девятый по счёту гидроагрегат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-24 у Wayback Machine.]

[3] ttp://kgen.gov.kz/documents/analytics/reports/obl_vko/K-7233722-E/K-7233722-E.ppt [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Бухтарминская ГЭС]

[4] Акционерам - Архив. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.

[5] Второе дыхание ГЭС. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.

[6] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-10-24 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]