Власник

Вла́сник, жін. вла́сниця^[1] — особа, яка має право власності. Право власності складається з трьох «правоздатностей»:

• право володіння
• право користування
• право розпорядження.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Власник може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам^[2].

• Власник приміщення
• Право власності
• Істотна участь

• Власник [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
• Кінцевий власник; Кінцевий власник істотної участі; Кінцевий власник істотної участі в банку; Кінцевий власник істотної участі в небанківській фінансовій установі; Ланцюг володіння істотною участю // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 333-335; 381. — ISBN 978-617-7627-10-3.