YaChudo

Бургенланд

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

47°30′0″ пн. ш. 16°25′0″ сх. д. / 47.50000° пн. ш. 16.41667° сх. д.

Бургенланд
нім. Burgenland
Прапор Бургенланду
Прапор Бургенланду
Герб Бургенланду
Герб Бургенланду
Федеральна земля:
Бургенланд
Адм. центрАйзенштадт
Найбільше містоАйзенштадт
Країна Австрія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Округи9
Офіційна моваавстрійський варіант німецької мови, Градіщансько-хорватська і угорська Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення
 • повне
280 350 чол. (9)
71 чол./км² (7)
Площа
 • повна
3 962 км²
Висота
 • максимальна
884 м
(Ґешрібенштайн)
 • мінімальна
114 м (Апетлон)
Часовий поясUTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1921 Редагувати інформацію у Вікіданих
Голова УрядуГанс Петер Доскоціл
Вебсайтwww.bgld.gv.at
Скорочення
ISO 3166-2AT-1
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бургенланд

Бургенла́нд (нім. Burgenland, хорв. Gradišće, словен. Gradiščansko, угор. Várvidék, Őrvidék або угор. Felsőőrvidék, чес. Hradsko) — найсхідніша і найменш населена федеральна земля в Австрії. Територія Бургенланда поділяється на два штатутарштадти (міста, прирівняні в адміністративному відношенні до округів) і сім округів, що складаються, в свою чергу, з 171 комуни. Протяжність території з півночі на південь становить 166 км, при цьому протяжність з заходу на схід у найвужчому місці (в Зігграбені) становить всього 5 км. Столиця і найбільше місто — Айзенштадт.

Бургенланд — наймолодша із земель Австрії, набула статус землі в 1921 році.[3]

Назва

Регіон не був окремим територіальним утворенням і не мав ніякої назви до 1921 року. До кінця Першої світової війни німецькомовну західну прикордонну область Угорщини іноді неофіційно називали Дойч-Вестунгарн (німецька Західна Угорщина).

Розділ Угорського королівства за Тріанонським договором

Назву Фірбургенланд (Земля Чотирьох Замків) вигадав у 1919 році Одо Ретіг. Вона була отримана з назв чотирьох угорських вармедьє (німецькою комітат, округів), відомих угорською як Пожонь, Мошон, Шопрон і Ваш, або німецькою як Пресбург, Візельбург, Еденбург і Айзенбург. Після того як місто Пожонь/Пресбург відійшло до Чехословаччини число фір прибрали, але назву зберегли, тому що вона відповідала області з численними старими прикордонними замками. Назва Бургенланд була офіційно прийнята першим засіданням Ландтагу в 1922 році.

В угорській мові німецька назва є загальноприйнятою, однак є три сучасних варіанти, що використовуються угорськими діаспорами. Угорський переклад німецької назви, Варвідек, вигадав Ласло Юхас, спеціаліст з регіону, в 1970-х роках, і вона стає все популярнішою, особливо в туристичній літературі. Інші дві назви — Ервідек та Фельше-Ервідек — походять від назви найголовнішого старого анклаву угорської мови, Фельше-Ершег. Це невелика область навколо міста Фельшеєр/Оберварт, таким чином нові назви трохи вводять в оману, проте вони іноді використовуються.

Хорватська і словенська назви Градище та Градищансько є перекладами німецької назви.

Символи

Герб був прийнятий в 1922 році після створення нової землі. Він був складений з гербів двох впливових середньовічних родин регіону графів Надьмартон і Фракно (Маттерсдорф-Форхтенстен, орел на скелі) і графів Неметуйвар (Гюссінг, три смуги червоного та білого хутра).[4] На прапорі Бургенланд дві смуги: червона і золота, що повторюють кольори герба. Прапор був офіційно прийнятий в 1971 році.

Географія

Вид на озеро Нойзідлерзе

Площа території 3 961,80 км² (7-е місце). Найвища точка — Ґешрібенштайн (884 метри), нижча — 114 метрів близько Апетлона. У Бургенланда дуже велика протяжність кордону: на заході межує із землями Нижня Австрія і Штирія, на північному сході з Словаччиною, на сході з Угорщиною, на півдні зі Словенією. Кордон між Бургенландом та Угорщиною проходить також через озеро Нойзідлер, відоме своїм очеретом, невеликою глибиною, а також помірним кліматом упродовж усього року. Нойзідлерзе — найбільше озеро Австрії, що є популярним місцем для орнітологів, туристів і серфінгістів.

Адміністративно-територіальний поділ

Бургенланд складається з двох штатутарштадтів (Руст і Айзенштадт) та семи округів. З півночі на південь:

Округи Бургенланду
Округи і штатутарштадти (з півночі на південь)
Назва Площа (км²) Населення Номерні знаки транспортних засобів Адміністративний центр
Нойзідль-ам-Зее 1.038,65 52.618 ND Нойзідль-ам-Зее
Айзенштадт-Умгебунг 453,14 39.582 EU Айзенштадт
Руст 20,01 1.804 E Руст
Айзенштадт 42,91 12.190 E Айзенштадт
Маттерсбург 237,84 38.129 MA Маттерсбург
Оберпуллендорф 701,49 37.402 OP Оберпуллендорф
Оберварт 732,62 53.278 OW Оберварт (угор. Felsőőr)
Гюссінг 485,44 26.534 GS Гюссінг
Єннерсдорф 253,35 17.752 JE Єннерсдорф

Політика

Уряд землі Бургенланд складається з семи членів, які засідають, згідно з конституцією землі, за «пропорц-системою», що враховує найбільші фракції у ландтазі. Після виборів ландтагу 2020-ого року Соціал-демократична партія Австрії має чотирьох урядових членів, а Австрійська народна партія три. Головою землі є Ганс Петер Доскоціл, який отримав цю посаду у 2019 році. На виборах ландтагу 2020-ого року Соціал-демократична партія отримала абсолютну більшість голосів.

Населення

У економічно важкому часі після Першої світової війни багато мешканців Бургенланда емігрували в 1920-их роках в США, наслідком цього місто Чикаго стало найбільшим містом бургенландців. Проте також через економічні трудощі в часі Залізної завіси економічний розвиток Бургенланда не міг змагатися з рештою Австрії, і навіть сьогодні багато бургенландців змушені їздити у Відень на заробітки. Лише повільно через великі сприяння від ЄС та розширення ЄС на схід, у Бургенланді виникають можливості на добрі робочі місця.

При переписі населення 1991 року 29 тисяч людей вказали, що вони є бургенландськими хорватами (за оцінками самої народної групи: 45 тисяч). Приблизно 5 тисяч людей вважають себе бургенладськими угорцями (за їхніми оцінкам 25 тисяч). 122 людей вказали циганську як материнську мову. Справжнє число циган у Бургенланді лежить, мабуть, також вище.

Див. також

Примітки

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б в г OpenStreetMap — 2004.
  3. ↑ Путеводитель Австрия. Ле пти Фюте. Изд. 5-е. — М.: Авангард, 2005. С. 178.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 12 липня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).