YaChudo

Брукенталь

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

село Брукенталь
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Рада Хлівчанська сільська рада
Основні дані
Засноване 1786
Населення
Географічні дані
Географічні координати 50°19′34″ пн. ш. 23°52′42″ сх. д. / 50.32611° пн. ш. 23.87833° сх. д.
Місцева влада
Карта
Брукенталь. Карта розташування: Україна
Брукенталь
Брукенталь
Брукенталь. Карта розташування: Львівська область
Брукенталь
Брукенталь
Мапа
Мапа

Брукента́ль (нім. Bruckenthal) — німецька сільськогосподарська колонія, котра заснована під час колонізаційної програми Йосифинської колонізації, існувала поблизу села Хлівчани. Поселення було засноване у 1786 році.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].

1 серпня 1934 року в Равському повіті Львівського воєводства було створено гміну Брукенталь з центром в с. Брукенталь. У склад гміни входили сільські громади: Брукенталь, Хлівчани, Хоронів, Піддовге, Домашів, Карів, Остобіж, Салаші, Тяглів, Воронів[2].

25 листопада 1938 року розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Брукенталь перейменовано на Белінув[3].

На 1 січня 1939 року в селі Брукенталь мешкало 390 осіб (з них 15 українців, 15 поляків, 10 євреїв та 350 німців)[4]. У 1940 році німців виселили до Ватерґав за програмою «Додому в Рейх».

23 березня 1944 року колонію атакували партизани УПА и вбили загалом близько 200 фольксдойчерів та поляків[5][6].

Найвідоміша людина з корінням з Брукенталь (Bruckenthal) є колишній прем'єр провінції Манітоба та Генерал-губернатор Канади Едвард Шраєр. Батьки його матері були з Брукенталя.

Після другої світової війни Брукенталь припинив існування.

Біженці

З початку 1910-х років регіональні заворушення призвели до того, що багато мешканців виїхали до Німеччини та Америки, часто на верхній американський Середній Захід, приєднавшись до інших німців з Росії у "Німецькому трикутнику" центральних Дакот. Іншим не так пощастило, і вони стали біженцями під час Другої світової війни. Згодом між родичами по західний і східний бік залізної завіси пересилалися листи і гроші, але до 1970-х років спілкування припинилося, можливо, через російську інтеграцію культурних німців.[7]

Див. також

Примітки

  1. ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  2. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu rawskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 64. — poz. 550. — S. 1124.(пол.)
  3. ↑ Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim // Monitor Polski. — 1938. — nr 277. — poz. 653.(пол.)
  4. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.
  5. ↑ Szczepan Siekierka, Henryk Komański, Krzysztof Bulzacki, Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na Polakach w województwie lwowskim 1939—1947, Wrocław: Wydawnictwo Stowarzyszenie Upamiętnienia Ofiar Zbrodni Ukraińskich Nacjonalistów, 2006, s. 758,
  6. ↑ Zbrodnia w miejscowości Bruckenthal
  7. ↑ Scheller-Wildfeuer, Mina (2009). Odds Against Me: Fractured Memories. United States: Xlibris. ISBN 1441537686.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).