Хлівчани
| село Хлівчани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Шептицький |
| Тер. громада | Белзька міська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46120010230067744 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1549 |
| Населення | ▼1867 осіб[1] |
| Площа | 7,654 км² |
| Густота населення | 257,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80070 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°18′29″ пн. ш. 23°55′32″ сх. д. / 50.30806° пн. ш. 23.92556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
205 м |
| Водойми | Болотня (притока Рати) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80070, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Хлівчани |
| Карта | |
  Хлівчани | |
 Хлівчани | |
| Мапа | |
| |
Хлівча́ни — село в Україні, у Белзькій міській територіальній громаді Шептицького району Львівської області.
Історія
Село Хлівчани детально описане в королівській люстрації 1565 р.[2]
До місцевої греко-католицької парафії входили також село Хоронів і присілок Піддовге. Парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії.
Станом на 1 січня 1939 року в селі мешкало 3160 осіб, з них 2650 українців-греко-католиків, 200 українців-римокатоликів, 50 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 120 євреїв і 20 німців[3]. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.
За радянських часів до села приєднано сусіднє Хоронів — тепер це вулиця Лісова і західна частина вулиці Івана Франка.
Пам'ятки, визначні місця
- Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована 1841 року[4].
- Пам'ятник Іванові Франку встановлений 1967 року.
- Пам'ятник загиблим односельцям встановлений у 1979 році (скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Мирон Вендзилович)[5].
Відомі люди
- Марія Павлова — завідувачка філією бібліотеки села Хлівчани у 2009 році стала переможцем Всеукраїнського конкурсу імені Володимира Кобилянського за рукопис книжки поезій «Незбагненно-білий світ»[6].
- Мисак Петро Васильович — український радянський діяч, бригадир робітників очисного вибою шахти № 1 «Великомостівська» виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Львівської області. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.
- Бубній Михайло Іванович — єпископ, перший Одеський екзарх Української греко-католицької церкви, титулярний єпископ Тубурсікум-Буре.
- Бубній Петро Михайлович — український журналіст, редактор, краєзнавець.
- Бігун Іван Павлович (1960—2022) — священик Української автокефальної православної церкви.
- Бордун Меланія Дмитрівна (1886—1968) — український педагог, історик.
- Муха Богдан Павлович (1943—2019) — український науковець, географ, фізгеограф, ландшафтознавець та кліматолог.
- Пащук Дмитро Дмитрович (1996—2023) — український військовик, доброволець, пластун. Був активним учасником Революції гідності. У 2016 році на кілька років виїхав до Франції та служив у Іноземному легіоні. Після повернення до Львова займався підприємницькою діяльністю. Загинув на Херсонщині.
Примітки
- ↑ Про звіт старости виконавчого комітету Белзької міської ради Львівської області (с. Хлівчани, с. Тяглів) Панас Оксани Петрівни
- ↑ Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 161—164.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 64. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Церква Різдва Пр. Богородиці 1844
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 340. — 13500 прим. (рос.)
- ↑ Переможець Всеукраїнського конкурсу імені Володимира Кобилянського — Марія Павлова // Сокаль і Сокальщина, 19 грудня 2009.
Джерела
- Chlewczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 582. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).