YaChudo

Бромантан

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Бромантан
Систематична назва (IUPAC)
N-(4-Bromophenyl)adamantan-2-amine
Ідентифікатори
Номер CAS 87913-26-6
Код ATC ?
PubChem 4660557
Хімічні дані
Формула C16H20BrN 
Мол. маса 306,247 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 27,5%
Метаболізм ?
Період напіврозпаду 11,21 год. (у людей)[1], 7 год. (у щурів)[2]
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення перорально

Бромантан (англ. Bromantane), який випускається під торговою марою «Ладастен» — атиповий стимулятор центральної нервової системи й анксіолітиком із групи адамантанів, споріднених амантадину та мемантину. Препарат дозволений до медичного застосування лише в Росії для лікування неврастенії. Хоча було встановлено, що вплив бромантану залежить від дофамінергічних і, ймовірно, серотонінергічних нейромедіаторних систем, точний механізм дії бромантану невідомий[3][4], і він відрізняється своїми властивостями порівняно з типовими стимуляторами ЦНС, такими як амфетамін. Бромантан також іноді відносять до синтетичних адаптогенів.[5][6]

Ефекти

Клінічні дослідження

Вважається, що терапевтичні ефекти бромантану при астенії розпочинаються протягом 1–3 днів.[7] Існує думка, що комбінація стимулюючої та анксіолітичної активності може надати бромантану особливу ефективність у лікуванні астенії.[8]

У широкомасштабному багатоцентровому клінічному дослідженні 728 пацієнтів з діагностованою астенією в Росії бромантан отримували протягом 28 днів у добовій дозі 50 мг або 100 мг. Дослідження завершилося оцінкою враження 76,0 % за глобальним клінічним впливом CGI-S і 90,8 % за CGI-I для бромантану, що вказувало на його широке застосування та високу ефективність. Терапевтичний ефект проти астенії спостерігався через місяць після припинення прийому препарату. 3 % пацієнтів відчували побічні ефекти препарату; хоча жоден з них не вважався серйозним; і 0,8 % пацієнтів припинили лікування через побічні ефекти. Було також відзначено, що бромантан нормалізує циркадні ритми.[7]

Психотропні ефекти

Бромантан описується переважно як легкий стимулятор[9] і анксіолітик.[8] Існує думка, що він має антиастенічні властивості.[10][8] Повідомлено, що бромантан покращує фізичну та розумову працездатність, тому його можна вважати препаратом, що підвищує продуктивність.[10]

Встановлено, що бромантан знижує рівні прозапальних цитокінів інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-17 та інтерлейкіну-4 і нормалізує поведінку на моделях депресії на тваринах, і може мати клінічну ефективність як антидепресант.[11][12][13] Також було встановлено, що препарат підвищує сексуальну сприйнятливість і сприйнятливість у щурів обох статей, що пояснюється його дофамінергічною активністю.[14] Висловлено припущення, що бромантан також може пригнічувати рівень пролактину завдяки своїм дофамінергічним властивостям.[15] Було виявлено, що бромантан посилює стереотипні відчуття, спричинені амфетаміном in vivo, що свідчить про те, що він може посилювати певні ефекти інших стимуляторів.[4] Стимулююча дія бромантану настає поступово протягом 1,5–2 годин і триває 8–12 годин при пероральному прийомі.[9]

Фармакологія

Фармакодинаміка

Посилення синтезу дофаміну

Хоча бромантан часто позначають як стимулятор, його фармакологія та ефекти відрізняються від типових стимуляторів, таких як фенетиламіни (наприклад, амфетамін та його похідні) та їх структурні аналоги (наприклад, метилфенідат, кокаїн, мезокарб тощо).[16][17] У той час як останні безпосередньо діють на транспортер дофаміну, щоб пригнічувати зворотне захоплення та/або індукувати вивільнення дофаміну, бромантан натомість діє через непрямі геномні механізми, щоб спричинити швидку, виражену та тривалу регуляцію в різних областях мозку експресії тирозингідроксилази та ароматичної L-декарбоксилази амінокислот (також відома як ДОФА-декарбоксилаза), ключові ферменти в шляху біосинтезу дофаміну.[9][18][19] Зокрема, разова доза бромантану викликає 2-2,5-кратне збільшення експресії тирозингідроксилази в гіпоталамусі щурів через 1,5-2 години після введення.[20] Біосинтез і вивільнення дофаміну згодом збільшуються в тісній кореляції з підвищенням регуляції тирозингідроксилази і ДОФА-декарбоксилази.[9][18][19] Посилення дофамінергічної нейротрансмісії при цьому спостерігається в гіпоталамусі, смугастому тілі, вентральній області покришки, прилеглому ядрі та інших областях.[9][18][19] Таким чином, ключовим механізмом фармакологічної активності та психостимулюючої дії бромантану є активація синтезу дофаміну за допомогою модуляції експресії генів.[18]

Бромантан добре переноситься, та спричинює невелику кількість побічних ефектів (включаючи периферичні симпатоміметичні ефекти та гіперстимуляцію), не спричинює толерантності чи залежності, не пов'язаний із симптомами відміни після припинення прийому та не викликає звикання, на відміну від типових стимуляторів.[10][8] Згідно з даними досліджень, тварини, яким вводили бромантан протягом тривалого часу, не мали ознак толерантності чи залежності.[21]

Точний прямий молекулярний механізм дії, за допомогою якого бромантан в кінцевому підсумку діє як підсилювач синтезу дофаміну, невідомий.[3][4] Проте було визначено, що активація певних цАМФ-, Ca2+- і фосфоліпід-залежних протеїнкіназ, таких як протеїнкіназа А і особливо протеїнкіназа С, відповідає прояву фармакологічних ефектів бромантану.[17][22] Бромантан може активувати внутрішньоклітинні сигнальні каскади за допомогою певного механізму (наприклад, активуючи якийсь ще невизначений рецептор), щоб, у свою чергу, активувати протеїнкінази, які, у свою чергу, спричиняють підвищену транскрипцію тирозингідроксилази і ДОФА-декарбоксилази.[17][22]

Споріднені препарати амантадин і мемантин також мають багато властивостей, подібних до властивостей бромантану.[23][24][25] Дослідники виявили, що амантадин і мемантин зв'язуються з рецептором σ1 і діють як агоністи (K i = 7,44 мкМ і 2,60 мкМ відповідно), і що активація рецептора σ1 бере участь у центральних дофамінергічних ефектах амантадину в терапевтично відповідних концентраціях. Автори дослідження заявили, що це також може бути механізмом дії бромантану, оскільки він належить до однієї родини структурно споріднених сполук, і дані свідчать про роль дофаміну в його ефектах. Але це також можна розглядати як доказ протилежного, оскільки ефект бромантану значно відрізняється від амантадину та мемантину.

Інгібування зворотного захоплення моноамінів

Раніше вважалося, що бромантан діє як інгібітор зворотного захоплення серотоніну та дофаміну.[3][16][26] Хоча бромантан може пригнічувати зворотне захоплення серотоніну, дофаміну та, меншою мірою, норадреналіну in vitro в тканині мозку щурів, концентрації, необхідні для цього, надзвичайно високі (50–500 мкМ) і, ймовірно, не мають клінічного значення.[16][26] Хоча одне дослідження виявило IC50 для транспорту дофаміну 3,56 мкМ, порівняно з 28,66 нМ для мезокарбу; на відміну від цього, жоден препарат не впливав на транспорт серотоніну в досліджуваних концентраціях.[27] Відсутність типових ефектів, подібних до стимуляторів, і побічних ефектів, які спостерігаються у бромантану, може допомогти підтвердити думку про те, що він не діє значною мірою як інгібітор зворотного захоплення моноамінів, а скоріше через інший механізм.

Інша дія

Встановлено, що бромантан збільшує експресію нейротрофінів, включаючи нейротрофічний фактор мозку та фактор росту нервів у певних областях мозку щурів.[28]

Хоча це не має значення в клінічних дозах, було виявлено, що бромантан спричинює антихолінергічні ефекти, включаючи як антимускаринову, так і антинікотинову дії, у дуже високих дозах у тварин, і ці ефекти є причиною його токсичності у тварин.[26][29][30][31]

Фармакокінетика

Бромантан використовується у клінічній практиці в дозах від 50 мг до 100 мг на день для лікування астенії.[7] Основним метаболітом бромантану є 6β-гідроксибромантан.[32]

Хімічні властивості

Бромантан є похідним адамантану. Він також відомий як адамантилбромфеніламін, від чого і походить його назва.[1] Близько спорідненими адамантанами з подібними ефектами є адапромін, амантадин, хлодантан , глудантан, мемантин і римантадин.

Синтез

Патенти:[33][34] 57 %:[35]

Відновне амінування Адамантаноном [700-58-3] і 4-броманіліном [106-40-1] у присутності мурашиної кислоти дало бромантан (3).

Історія

У 1960-х роках похідне адамантану амантадин (1-аміноадамантан) був розроблений як противірусний препарат для лікування грипу.[36] Згодом з'явилися інші адамантанові противірусні засоби, такі як римантадин (1-(1-аміноетил)адамантан) і адапромін (1-(1-амінопропіл)адамантан).[5][36] У 1969 році випадково було виявлено, що амантадин має властивості центрального дофамінергічного стимулятора[37][38], а подальше дослідження показало, що римантадин і адапромін також мають такі властивості.[39] Амантадин був розроблений і представлений для лікування хвороби Паркінсона завдяки його здатності підвищувати рівень дофаміну в мозку.[37] З того часу він також використовувався для полегшення втоми при розсіяному склерозі.[40]

З огляду на дофамінергічні стимулюючі ефекти похідних адамантану, бромантан, який є 2-(4-бромфеніламіно)-адамантаном, був розроблений у 1980-х роках у Державному фармакологічному інституті імені Закусова АМН СРСР (нині Російська академія медичних наук) у Москві як «лікарський засіб, що володіє психоактивуючими та адаптогенними властивостями в складних умовах (гіпоксія, висока температура навколишнього середовища, фізична перевтома, емоційне напруження тощо)».[10][4] Було виявлено, що він справляє більш виражений і тривалий стимулюючий ефект[41], ніж інші адамантани, і його почали використовувати. Препарат, зокрема, давали солдатам радянської та російської армії, щоб «скоротити час відновлення після сильного фізичного навантаження». Після розпаду СРСР в 1991 році бромантан продовжували досліджувати та характеризувати, але в основному його використання було обмежено спортивною медициною (наприклад, для підвищення спортивних результатів).[10] У 1996 році бромантан використовувався як засіб для допінгу на літніх Олімпійських іграх 1996 року, коли кілька російських спортсменів дали позитивний результат на нього, і згодом у 1997 році Всесвітнє антидопінгове агентство внесло бромантан до списку заборонених засобів як стимулятор і маскувальний агент.[42][10]

У 2005 році бромантан розпочали використовувати для лікування неврастенії.[43] Він продемонстрував ефективність і безпеку при лікуванні неврастенії в широкомасштабних клінічних дослідженнях[7], і був схвалений до застосування для цього показання в Росії під торговою маркою «Ладастен» у 2009 році.[8]

Примітки

  1. ↑ а б Ladasten (adamantylbromphenylamine) Tablets for Oral Use. Full Prescribing Information. Russian State Register of Medicines (рос.). Lekko CJSC. с. 1. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  2. ↑ Neild PJ, Gazzard BG (вересень 1997). HIV-1 infection in China. Lancet. 350 (9082): 963. doi:10.1016/S0140-6736(05)63309-0. PMID 9314899. (англ.)
  3. ↑ а б в Grekhova TV, Gainetdinov RR, Sotnikova TD, Krasnykh LM, Kudrin VS, Sergeeva SA, Morozov IS (1995). Effect of bromantane, a new immunostimulating agent with psychostimulating activity, on the release and metabolism of dopamine in the striatum of freely moving rats. A microdialysis study. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 119 (3): 294—296. doi:10.1007/BF02445840. ISSN 0007-4888. (англ.)
  4. ↑ а б в г Iezhitsa IN, Spasov AA, Bugaeva LI (2001). Effects of bromantan on offspring maturation and development of reflexes. Neurotoxicology and Teratology. 23 (2): 213—222. doi:10.1016/S0892-0362(01)00119-2. PMID 11348840. (англ.)
  5. ↑ а б Spasov AA, Khamidova TV, Bugaeva LI, Morozov IS (2000). Adamantane derivatives: Pharmacological and toxicological properties (review). Pharmaceutical Chemistry Journal. 34 (1): 1—7. doi:10.1007/BF02524549. ISSN 0091-150X. (англ.)
  6. ↑ Morozov IS, Ivanova IA, Lukicheva TA (2001). Actoprotector and Adaptogen Properties of Adamantane Derivatives (A Review). Pharmaceutical Chemistry Journal. 35 (5): 235—238. doi:10.1023/A:1011905302667. ISSN 0091-150X. (англ.)
  7. ↑ а б в г Voznesenskaia TG, Fokina NM, Iakhno NN (2010). [Treatment of asthenic disorders in patients with psychoautonomic syndrome: results of a multicenter study on efficacy and safety of ladasten]. Zhurnal Nevrologii I Psikhiatrii Imeni S.S. Korsakova (рос.). 110 (5 Pt 1): 17—26. PMID 21322821.
  8. ↑ а б в г д Neznamov GG, Siuniakov SA, Teleshova SE, Chumakov DV, Reutova MA, Siuniakov TS, Mametova LE, Dorofeeva OA, Grishin SA (2009). [Ladasten, the new drug with psychostimulant and anxiolytic actions in treatment of neurasthenia (results of the comparative clinical study with placebo)]. Zhurnal Nevrologii I Psikhiatrii Imeni S.S. Korsakova (рос.). 109 (5): 20—26. PMID 19491814.
  9. ↑ а б в г д Mikhaylova M, Vakhitova JV, Yamidanov RS, Salimgareeva MK, Seredenin SB, Behnisch T (жовтень 2007). The effects of ladasten on dopaminergic neurotransmission and hippocampal synaptic plasticity in rats. Neuropharmacology. 53 (5): 601—608. doi:10.1016/j.neuropharm.2007.07.001. PMID 17854844. (англ.)
  10. ↑ а б в г д е Oliynyk S, Oh S (вересень 2012). The pharmacology of actoprotectors: practical application for improvement of mental and physical performance. Biomolecules & Therapeutics. 20 (5): 446—456. doi:10.4062/biomolther.2012.20.5.446. PMC 3762282. PMID 24009833. (англ.)
  11. ↑ Tallerova AV, Kovalenko LP, Durnev AD, Seredenin SB (2011). [Effect of antiasthenic drug ladasten on the level of cytokines and behavior in experimental model of anxious depression in C57BL/6 male mice]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 74 (11): 3—5. PMID 22288152.
  12. ↑ Tallerova AV, Kovalenko LP, Durnev AD, Seredenin SB (листопад 2011). Effect of ladasten on the content of cytokine markers of inflammation and behavior of mice with experimental depression-like syndrome. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 152 (1): 58—60. doi:10.1007/s10517-011-1453-2. PMID 22803040. (англ.)
  13. ↑ Tallerova AV, Kovalenko LP, Kuznetsova OS, Durnev AD, Seredenin SB (січень 2014). Correcting effect of ladasten on variations in the subpopulation composition of T lymphocytes in C57BL/6 mice on the experimental model of an anxious-depressive state. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 156 (3): 335—337. doi:10.1007/s10517-014-2343-1. PMID 24771370. (англ.)
  14. ↑ Kuzubova EA, Bugaeva LI, Spasov AA (2004). [The effect of bromantan on the sexual behavior and conception in rats]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 67 (3): 34—37. PMID 15341065.
  15. ↑ Iëzhitsa IN, Bugaeva LI, Spasov AA, Morozov IS (1999). [The effect of the actoprotector preparation bromantane on the postnatal development of rat pups]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 62 (6): 39—44. PMID 10650526.
  16. ↑ а б в Iezhitsa IN, Spasov AA, Bugaeva LI (2001). Effects of bromantan on offspring maturation and development of reflexes. Neurotoxicology and Teratology. 23 (2): 213—222. doi:10.1016/s0892-0362(01)00119-2. PMID 11348840. (англ.)
  17. ↑ а б в Vakhitova YV, Yamidanov RS, Vakhitov VA, Seredenin SB (2005). cDNA macroarray analysis of gene expression changes in rat brain after a single administration of a 2-aminoadamantane derivative. Molecular Biology. 39 (2): 244—252. doi:10.1007/s11008-005-0035-7. ISSN 0026-8933. (англ.)
  18. ↑ а б в г Vakhitova I, Iamidanov RS, Seredinin SB (2004). [Ladasten induces the expression of genes regulating dopamine biosynthesis in various structures of rat brain]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 67 (4): 7—11. PMID 15500036.
  19. ↑ а б в Vakhitova YV, Yamidanov RS, Vakhitov VA, Seredenin SB (2005). The effect of ladasten on gene expression in the rat brain. Doklady. Biochemistry and Biophysics. 401 (1—6): 150—153. doi:10.1007/s10628-005-0057-z. PMID 15999825. (англ.)
  20. ↑ Vakhitova I, Sadovnikov SV, Iamidanov RS, Seredenin SB (липень 2006). [Cytosine demethylation in the tyrosine hydroxylase gene promoter in the hypothalamus cells of the rat brain under the action of an aminoadamantane derivative Ladasten]. Genetika (рос.). 42 (7): 968—975. PMID 16915929. (англ.)
  21. ↑ Iëzhitsa IN, Bugaeva LI, Spasov AA, Morozov IS (2000). [Effect of bromantane on the rat neurologic status in two month course]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 63 (5): 13—17. PMID 11109517.
  22. ↑ а б Vakhitova I, Salimgareeva MK, Seredenin SB (2004). [Effect of ladasten on the proteinase C activity in the rat brain cells]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 67 (2): 12—15. PMID 15188752.
  23. ↑ Morozov IS, Ivanova IA, Lukicheva TA (2001). [Actoprotector and adaptogen properties of adamantane derivatives (a review). Pharmaceutical Chemistry Journal. 35 (5): 235—238. doi:10.1023/A:1011905302667. (англ.)
  24. ↑ Danysz W, Dekundy A, Scheschonka A, Riederer P (лютий 2021). Amantadine: reappraisal of the timeless diamond-target updates and novel therapeutic potentials. J Neural Transm (Vienna). 128 (2): 127—169. doi:10.1007/s00702-021-02306-2. PMC 7901515. PMID 33624170. (англ.)
  25. ↑ Huber TJ, Dietrich DE, Emrich HM (березень 1999). Possible use of amantadine in depression. Pharmacopsychiatry. 32 (2): 47—55. doi:10.1055/s-2007-979191. PMID 10333162. (англ.)
  26. ↑ а б в Morozov IS, Pukhova GS, Avdulov NA, Sergeeva SA, Spasov AA, Iezhitsa IN (1999). [The mechanisms of the neurotropic action of bromantan]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 62 (1): 11—14. PMID 10198757.
  27. ↑ Zimin IA, Abaimov DA, Budygin EA, Zolotarev I, Kovalev GI (лютий 2010). [Role of the brain dopaminergic and serotoninergic systems in psychopharmacological effects of ladasten and sydnocarb]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 73 (2): 2—5. PMID 20369592.
  28. ↑ Salimgareeva MK, Yamidanov RS, Vakhitova YV, Seredenin SB (січень 2012). Mechanisms of action of ladasten: activation of gene expression for neurotrophins and mitogen-activated kinases. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 152 (3): 313—317. doi:10.1007/s10517-012-1516-z. PMID 22803074. (англ.)
  29. ↑ Bugaeva LI, Verovskiĭ VE, Iezhitsa IN, Spasov AA (2000). [An acute toxicity study of bromantane]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 63 (1): 57—61. PMID 10763112.
  30. ↑ Iezhitsa IN, Spasov AA, Bugaeva LI, Morozov IS (квітень 2002). Toxic effect of single treatment with bromantane on neurological status of experimental animals. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 133 (4): 380—383. doi:10.1023/a:1016206306875. PMID 12124651. (англ.)
  31. ↑ Iezhitsa IN, Spasov AA, Bugaeva LI, Morozov IS (квітень 2002). Toxic effect of single treatment with bromantane on neurological status of experimental animals. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 133 (4): 380—383. doi:10.1023/A:1016206306875. PMID 12124651. (англ.)
  32. ↑ Athanasiadou I, Angelis YS, Lyris E, Vonaparti A, Thomaidis NS, Koupparis MA, Georgakopoulos C (січень 2012). Two-step derivatization procedures for the ionization enhancement of anabolic steroids in LC-ESI-MS for doping control analysis. Bioanalysis. 4 (2): 167—175. doi:10.4155/bio.11.308. PMID 22250799. (англ.)
  33. ↑ RU 1601978, Klimova NV, Zaitseva NM, Pushkartin GV, Pyatin BM, Morozovk IS, Kislyak NA, Shcherbakova OV, Bykov NP, "Method of synthesis of n-(4-bromophenyl)-n-(2-adamantyl)amine" 
  34. ↑ RU 860446, Waldman AV, Zaitseva NM, Klimova NV, Lavrova LN, Morozovn IS, Shmar MI, Shcherbakova OV, Yakubov AA, Strekalova SN, Petukhov AG, "Substituted n-adamantilanilines possessing psychostimulating activity", assigned to Cherkasskij Z Khimreaktivov 
  35. ↑ Averin AD, Ulanovskaya MA, Kovalev VV, Buryak AK, Orlinson BS, Novakov IA, Beletskaya IP (2010). Palladium-catalyzed amination of isomeric dihalobenzenes with 1- and 2-aminoadamantanes. Russian Journal of Organic Chemistry. 46 (1): 64—72. doi:10.1134/S1070428010010069.
  36. ↑ а б Stiver HG (27 жовтня 2006). Treatment of Influeza. У Mandell L, Woodhead M, Ewig S, Torres A (ред.). Respiratory Infections. CRC Press. с. 243–. ISBN 978-0-340-81694-3. (англ.)
  37. ↑ а б Oertel WH, Fahn S (2003). Parkinsonism. У Brandt T (ред.). Neurological Disorders: Course and Treatment. Gulf Professional Publishing. с. 1047–. ISBN 978-0-12-125831-3. (англ.)
  38. ↑ Nakamura T, Lipton SA (6 жовтня 2009). Excitatory Amino Acids, S-Nitrosylation, and Protein Misfolding in Neurodegenerative Diseases: Protection by Memantine and NirotMemantine at NMDA-Gated. У Channels Packer L, Sies H, Eggersdorfer M, Cadenas E (ред.). Micronutrients and Brain Health. CRC Press. с. 71–. ISBN 978-1-4200-7352-2. (англ.)
  39. ↑ Krapivin SV, Sergeeva SA, Morozov IS (1998). Comparative analysis of the effects of adapromine, midantane, and bromantane on bioelectrical activity of rat brain. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 125 (2): 151—155. doi:10.1007/BF02496845. ISSN 0007-4888. (англ.)
  40. ↑ Gabbard GO (2007). Dementia Due to Frontotemporal Lobar Degeneration. Gabbard's Treatments of Psychiatric Disorders. American Psychiatric Pub. с. 174–. ISBN 978-1-58562-216-0. (англ.)
  41. ↑ Krapivin SV, Sergeeva SA, Morozov IS (листопад 1993). [A quantitative pharmaco-electroencephalographic analysis of the action of bromantane]. Biulleten' Eksperimental'noi Biologii I Meditsiny (рос.). 116 (11): 515—518. doi:10.1007/BF00805158. PMID 8312546. (англ.)
  42. ↑ Burnat P, Payen A, Le Brumant-Payen C, Hugon M, Ceppa F (вересень 1997). Bromontan, a new doping agent. Lancet. 350 (9082): 963—964. doi:10.1016/S0140-6736(05)63310-7. PMID 9314900. (англ.)
  43. ↑ Siuniakov SA, Grishin SA, Teleshova ES, Neznamov GG, Seredenin SB (2006). [Pilot clinical trial of ladasten]. Eksperimental'naia i Klinicheskaia Farmakologiia (рос.). 69 (4): 10—15. PMID 16995430.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).