Анксіолітики
Анксіолітики (також засіб проти паніки або тривоги)[1] — це ліки або інші засоби, які зменшують тривогу. Цей ефект відрізняється від анксіогенних засобів, які посилюють тривогу. Анксіолітичні препарати використовуються для лікування тривожних розладів і пов'язаних з ними психологічних і фізичних симптомів.
Класифікація
На сьогодні до цієї групи належить понад 60 сполук.[2]
За механізмом дії:
- власне транквілізатори;
- препарати переважно зі снодійним ефектом (нітразепам, флюнітразепам, мідазолам, золпідем та ін.);
- препарати переважно з седативним ефектом (комбіновані препарати з барбітуратами, фітопрепарати та ін.).[2]
За хімічним походженням виділяють:
- бензодіазепіни — гідазепам, хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, нітразепам, медазепам, лоразепам, клоназепам, клоразепам, феназепам, темазепам, флуразепам, флунітразепам, бромазепам, алпразолам, тофізопам;
- похідні дифенілметану — бенактизин, гідроксизин, метамізил, азациклонол, каптодіамін;
- похідні пропандіолу — мепротан, ізопротан, тибамат;
- похідні дибензобіциклооктадієну — бензоктамін;
- похідні азоспіродекандіону — буспірон;
- інші транквілізатори — мебікар, тріоксазин.[2]
Примітки
- ↑ "antianxiety agent" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
- ↑ а б в АНКСІОЛІТИЧНІ (атарактичні) ПРЕПАРАТИ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 24 грудня 2025.
Література
- Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии / Под ред. И.М. Перцева. — Х., 2002; Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. — М., 2000. — Т. 1; Регистр лекарственных средств России. РЛС — Энциклопедия лекарств / Гл. ред. Г.Л. Вышковский. — М., 2003.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).