YaChudo

Брахітерапія

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Брахітерапія
Стрілка вказує на джерела випромінювання при лікування раку простати
Інші назвивнутрішня променева терапія, променева терапія із закритим джерелом, кюрітерапія, ендокюрітерапія
МКХ-10Шаблон:ICD10PCS?1
МКХ-992.27
MeSHD001918
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Брахітерапія — це вид променевої терапії, при якому герметичне джерело випромінювання розміщується всередину або поруч із ділянкою, що потребує лікування. Слово «брахітерапія» походить від грецького слова βραχύς, brachys, що означає «коротка відстань» або «короткий». Брахітерапія зазвичай використовується як ефективний метод лікування раку шийки матки, простати, молочної залози, стравоходу та шкіри, а також може бути використана для лікування пухлин у багатьох інших ділянках тіла.[1] Дослідження показали, що результати лікування брахітерапією або порівнянна з хірургічним втручанням та дистанційною променевою терапією (ДПТ), або ще кращі при використанні в поєднанні з цими методами.[2][3][4] Брахітерапію можна використовувати окремо або в поєднанні з іншими методами лікування, такими як хірургічне втручання, дистанційна променева терапія та хімієтерапія.

Брахітерапія відрізняється від променевої терапії з відкритим джерелом, при якій в організм вводиться терапевтичний радіонуклід (радіоізотоп). Цей метод також відрізняється від дистанційної променевої терапії (ДПТ), при якій високоенергетичні рентгенівські промені (або іноді гамма-промені від радіоізотопу, такого як кобальт-60) спрямовуються на пухлину ззовні тіла. Брахітерапія натомість передбачає точне розміщення джерел випромінювання короткого радіуса дії (наприклад, радіоізотопів, йоду-125 або цезію-131) безпосередньо в місці пухлини. Вони упаковані в захисну капсулу або дріт, що дозволяє іонізуючому випромінюванню виходити для лікування та знищення навколишніх тканин, але запобігає переміщенню або розчиненню заряду радіоізотопу в рідинах організму. Капсулу можна видалити пізніше, або (для деяких радіоізотопів) її можна залишити на місці.[1][5]

Особливістю брахітерапії є те, що опромінення впливає лише на дуже обмежену ділянку навколо джерел випромінювання. Таким чином, зменшується вплив випромінювання на здорові тканини, розташовані далі від джерел. Крім того, якщо пацієнт рухається або якщо під час лікування відбувається будь-який рух пухлини в тілі, джерела випромінювання зберігають своє правильне положення відносно пухлини. Ці характеристики брахітерапії забезпечують переваги над дистанційною променевою терапією — пухлину можна лікувати дуже високими дозами локалізованого опромінення, одночасно зменшуючи ймовірність непотрібного пошкодження навколишніх здорових тканин.[1][5]

Курс брахітерапії коротший, ніж у інших методів променевої терапії. Це може допомогти зменшити ймовірність поділу та росту уцілилих ракових клітин в інтервалах між кожною дозою променевої терапії.[5] Пацієнтам зазвичай доводиться рідше відвідувати клініку і вони можуть отримувати лікування амбулаторно. Це робить його доступним та зручним.[6][7] Ці особливості брахітерапії означають її добру переносимість для більшості пацієнтів.

У 2013 році світовий ринок брахітерапії досяг 680 мільйонів доларів США, з яких 70 % становили брахітерапія високої (HDR) та низької (LDR) потужності. Мікросферна та електронна брахітерапія становили решту 30 %.[8] Один аналіз прогнозує, що ринок брахітерапії може досягти понад 2,4 мільярда доларів США у 2030 році, зростаючи на 8 % щорічно, головним чином завдяки мікросферній, а також електронній брахітерапії, яка привертає значний інтерес у всьому світі як зручна для користувача технологія.[9]

Медичне використання

Ділянки тіла, на яких брахітерапія може бути використана для лікування раку

Брахітерапія зазвичай використовується для лікування раку шийки матки, простати, молочної залози та шкіри.[1]

Брахітерапію також можна використовувати для лікування пухлин головного мозку, ока, голови та шиї (губа, дно рота, язик, носоглотка та ротоглотка),[10] дихальних шляхів (трахея та бронхи), травного тракту (стравохід, жовчний міхур, жовчні протоки, пряма кишка, анус),[11] сечовивідних шляхів (сечовий міхур, уретра, пеніс), жіночих репродуктивних шляхів (матка, піхва, вульва) та м'яких тканин.[1]

Оскільки джерела випромінювання можна точно розташувати в місці лікування пухлини, брахітерапія дозволяє застосовувати високу дозу опромінення до невеликої ділянки. Крім того, оскільки джерела випромінювання розміщуються в пухлині-мішені або поруч з нею, вони зберігають своє положення відносно пухлини, коли пацієнт рухається або якщо відбувається будь-який рух пухлини в тілі. Таким чином, джерела випромінювання залишаються точно спрямованими. Це дозволяє клініцистам досягти високого рівня конформності дози, тобто забезпечити оптимальний рівень опромінення всієї пухлини. Це також знижує ризик пошкодження здорових тканин, органів або структур навколо пухлини[12], тим самим підвищуючи шанси на одужання та збереження функції органу.

Використання високодозової брахітерапії дозволяє скоротити загальний час лікування порівняно з ДПТ.[13][14] Пацієнтам, які отримують брахітерапію, зазвичай доводиться робити менше візитів порівняно з ДПТ, а загальний план променевої терапії можна завершити за менший час.[15] Багато процедур брахітерапії проводяться амбулаторно. Це може бути особливо актуально для пацієнтів, які змушені працювати, пацієнтів похилого віку або пацієнтів, які проживають на певній відстані від лікувальних центрів. Коротший час лікування та амбулаторні процедури також можуть допомогти підвищити ефективність клінік променевої терапії.[16][17]

Брахітерапія може бути використана у випадках невеликих або місцево-поширених пухлин, за умови відсутності метастазів. У відповідно відібраних випадках брахітерапія первинних пухлин часто є підходом порівнянним до хірургічного втручання, досягаючи такої ж ймовірності одужання та з подібними побічними ефектами.[18][19] Однак, при місцево-поширених пухлинах хірургічне втручання може не завжди забезпечити найкращий шанс на одужання та часто є технічно неможливим для проведення. У цих випадках променева терапія, включаючи брахітерапію, пропонує єдиний шанс на одужання.[20][21] На більш запущених стадіях захворювання брахітерапія може бути використана як паліативне лікування для полегшення симптомів болю та кровотечі.

У випадках, коли пухлина не є легкодоступною або занадто велика для забезпечення оптимального розподілу опромінення на ділянку лікування, брахітерапію можна поєднувати з іншими методами лікування, такими як дистанційна променева терапія та/або хірургічне втручання.[1] Комбінована терапія брахітерапією з тільки хіміотерапією зустрічається рідко.[22]

Рак шийки матки

Брахітерапія широко використовується для лікування раннього або локально обмеженого раку шийки матки та є стандартом лікування в багатьох країнах.[1][23][24][25][26] Рак шийки матки можна лікувати за допомогою брахітерапії LDR, PDR або HDR.[25][27][28] Використовувана в поєднанні з ДПТ, брахітерапія може забезпечити кращі результати, ніж ДПТ окремо.[2] Точність брахітерапії дозволяє доставляти високу дозу цільового випромінювання до шийки матки, мінімізуючи радіаційне опромінення сусідніх тканин та органів.[24][25][29][30]

Шанси на одужання (виживання без рецидиву) та загальне виживання є подібними для методів лікування LDR, PDR та HDR.[21][31] Однак ключовою перевагою лікування HDR є те, що кожну дозу можна вводити амбулаторно з коротким часом введення[2] що забезпечує більшу зручність для багатьох пацієнтів.

Дослідження показують, що місцево-поширену карциному шийки матки необхідно лікувати комбінацією ДПТ та внутрішньопорожнинної брахітерапії (ВБТ).[32]

Рак простати

Брахітерапія для лікування раку простати може бути проведена або у вигляді постійної імплантації джерела LDR, або у вигляді тимчасової HDR.[1][33][34]

Постійна імплантація джерела («зерна») підходить для пацієнтів з локалізованою пухлиною та хорошим прогнозом[33][35][36][37] і, як було показано, є високоефективним методом лікування для запобігання рецидиву.[35][38] Рівень виживання подібний до показника, отриманого при ДПТ або хірургічному втручанні (радикальній простатектомії), але з меншою кількістю побічних ефектів, таких як імпотенція та нетримання сечі.[39] Процедуру можна виконати швидко, і пацієнти зазвичай можуть повернутися додому того ж дня лікування та повернутися до звичайної діяльності через один-два дні.[6] Постійна імплантація джерела опромінення часто є менш інвазивним варіантом лікування порівняно з хірургічним видаленням простати.[6]

Тимчасова брахітерапія HDR — це новіший підхід до лікування раку простати, але наразі він менш поширений, ніж імплантація джерела опромінення. Його переважно використовують для забезпечення додаткової дози на додаток до ДПТ (відомої як «підсилювальна» терапія), оскільки він пропонує альтернативний метод доставки високої дози променевої терапії, яка відповідає формі пухлини в простаті, водночас зменшуючи радіаційний вплив на навколишні тканини.[4][34][36][40][41][42] Брахітерапія HDR як посилення лікування раку простати також означає, що курс ДПТ може бути коротшим, ніж при використанні лише ДПТ.[20][40][41][42]

Рак молочної залози

Променева терапія є стандартним методом лікування жінок, які перенесли лампектомію або мастектомію, і є невід'ємним компонентом молочної залози, що зберігає здоров'я.[1][43] Брахітерапію можна використовувати після операції, перед хіміотерапією або паліативно у разі запущеної хвороби.[44] Брахітерапія для лікування раку молочної залози зазвичай проводиться за допомогою тимчасової брахітерапії HDR. Після операції брахітерапія молочної залози може бути використана як «підсилювальний засіб» після опромінення всієї молочної залози (WBI) за допомогою ДПТ.[43][45] Зовсім недавно для проведення APBI (прискореного часткового опромінення молочної залози) використовується лише брахітерапія, що передбачає доставку випромінювання лише до ділянки, що безпосередньо оточує початкову пухлину.[43][45][46]

Головною перевагою брахітерапії порівняно з опроміненням усієї молочної залози є те, що висока доза опромінення може бути точно спрямована на пухлину, водночас не зачіпаючи здорові тканини та підлеглі структури, такі як ребра та легені.[44] APBI зазвичай можна завершити протягом тижня.[46] Варіант брахітерапії може бути особливо важливим для забезпечення того, щоб працюючі жінки, люди похилого віку або жінки, які не мають легкого доступу до лікувального центру, могли скористатися перевагами терапії, що зберігає молочні залози, завдяки короткому курсу лікування порівняно з WBI (що часто вимагає більшої кількості візитів протягом 1-2 місяців).[7]

Існує п'ять методів проведення брахітерапії молочної залози: інтерстиціальна, внутрішньопорожнинна, інтраопераційна, постійна імплантація та неінвазивна брахітерапія молочної залози з використанням мамографії для локалізації мішені та джерела HDR.

Інтерстиціальна брахітерапія молочної залози

Інтерстиціальна брахітерапія молочної залози передбачає тимчасове розміщення кількох гнучких пластикових катетерів у тканині молочної залози. Вони ретельно розташовуються, щоб забезпечити оптимальне спрямування випромінювання на ділянку лікування, не зачіпаючи при цьому навколишні тканини.[7] Катетери підключаються до післязавантажувача, який доставляє заплановану дозу опромінення в ділянку лікування. Інтерстиціальна брахітерапія молочної залози може бути використана як «підсилювальна терапія» після ДПТ або як APBI.[45]

Інтраопераційна променева терапія

Інтраопераційна променева терапія (IORT) передбачає опромінення одночасно з хірургічним видаленням пухлини (лампектомією).[47] Аплікатор розміщується в порожнині, що залишається після видалення пухлини, і мобільний електронний пристрій генерує випромінювання (рентгенівські промені[47] або електрони[48]) та подає його через аплікатор. Уся доза опромінювання подається одномоментно, а аплікатор видаляється перед закриттям операційної рани.

Внутрішньопорожнинна брахітерапія молочної залози

Внутрішньопорожнинна брахітерапія молочної залози (також відома як «балонна брахітерапія») передбачає розміщення одного катетера в порожнині молочної залози, що залишилася після видалення пухлини (лампектомії).[7] Катетер можна встановити під час лампектомії або після операції.[7] Потім за допомогою катетера в порожнину надувається балон. Потім катетер підключають до післязавантажувача, який подає дозу опромінення через катетер у балон. Наразі внутрішньопорожнинна брахітерапія молочної залози рутинно використовується лише для APBI.[49]

Також існують пристрої, що поєднують у собі особливості інтерстиціальної та внутрішньопорожнинної брахітерапії молочної залози (наприклад, SAVI). Ці пристрої використовують кілька катетерів, але вводяться через одну точку входу в грудях. Дослідження показують, що використання кількох катетерів дозволяє лікарям точніше спрямовувати випромінювання.[50][51]

Постійна імплантація джерела опромінення в груди

Постійна імплантація джерела опромінення в груди (PBSI) полягає у «закладенні» багатьох радіоактивних «зерен» (невеликих гранул) у груди в області навколо місця пухлини, подібно до брахітерапії простати з використанням постійного джерела.[52] Джерело імплантується протягом однієї 1-2-годинної процедури та протягом наступних місяців випромінює радіацію, оскільки радіоактивний матеріал усередині нього розпадається. Ризик опромінення від імплантів для інших осіб (наприклад, партнера / чоловіка) був вивчений і визнаний безпечним.[52]

Пухлини головного мозку

Хірургічно спрямована променева терапія (STaRT), також відома як GammaTile Therapy, — це тип брахітерапевтичного імпланта, спеціально розроблений для використання всередині мозку. Препарат GammaTile схвалено FDA для лікування нещодавно діагностованих, операбельних злоякісних внутрішньочерепних новоутворень (тобто пухлин головного мозку) та операбельних рецидивуючих внутрішньочерепних новоутворень, включаючи менінгіоми, метастази, високодиференційовані гліоми та гліобластоми.[53]

У клінічному дослідженні GammaTile Therapy покращила локальний контроль пухлини порівняно з попередніми методами лікування на тій самій ділянці без підвищеного ризику побічних ефектів.[54][55]

Рак стравоходу

Для променевої терапії раку стравоходу брахітерапія є одним із ефективних варіантів лікування, що включає остаточну променеву терапію (підсилення)[56][57] або паліативне лікування.[58][59] Остаточна променева терапія (підсилення) може точно доставити дозу, а для полегшення дисфагії можна застосовувати паліативне лікування. Аплікатори великого діаметра або катетери балонного типу використовуються разом із додатковим завантажувачем для розширення стравоходу та полегшення доставки дози опромінення до пухлини, зберігаючи прилеглі нормальні тканини.[60][61]

Було показано, що брахітерапія після ДПТ або хірургічного втручання покращує виживаність та частоту локальних рецидивів у пацієнтів з раком стравоходу, ніж ДПТ або лише хірургічне втручання.[62][58]

Рак шкіри

HDR-брахітерапія є альтернативою хірургічному втручанні при немеланоматозному раку шкіри, такого як базальноклітинна карцинома та плоскоклітинна карцинома. Це особливо актуально для пухлин носа, вух, повік або губ, де операція може призвести до спотворення або вимагати масштабної реконструкції.[1] Для забезпечення тісного контакту між джерелом(ами) випромінювання та шкірою можна використовувати різні аплікатори, які враховують кривизну шкіри та допомагають забезпечити точну доставку оптимальної дози опромінення.[1]

Іншим типом брахітерапії, який має аналогічні переваги, як і HDR, є Rhenium-SCT (терапія раку шкіри). Він використовує бета-випромінювання ренію-188 для лікування базальноклітинної або плоскоклітинної карциноми. Джерело випромінювання упаковане в компаунд (комплекс), який наноситься на тонку захисну фольгу безпосередньо над ураженням. Таким чином, джерело випромінювання можна застосовувати до складних місць та мінімізувати опромінення здорових тканин.[63]

Брахітерапія раку шкіри забезпечує хороші косметичні результати та клінічну ефективність. Дослідження з періодом спостереження до п'яти років показали, що брахітерапія є високоефективною з точки зору локального контролю та порівнянна з ДПТ.[64][65][66] Тривалість лікування зазвичай коротка, що забезпечує зручність для пацієнтів.[67] Брахітерапія може стати стандартом лікування раку шкіри найближчим часом.[67]

Кровоносні судини

Брахітерапія може бути використана для лікування коронарного рестенозу в стенті, при якому катетер розміщується всередину кровоносних судин, через який вводяться та видаляються джерела опромінення.[68] При лікуванні рестенозу в стенті (ISR) було виявлено, що стенти з лікарським покриттям (DES) перевершують інтракоронарну брахітерапію (ICBT). Однак, інтерес до судинної брахітерапії при стійкому рестенозі при невдалих стентуваннях та венозних трансплантатах залишається постійним. Цю терапію також досліджували для лікування стенозу периферичних судин[69] та розглядали для лікування фібриляції передсердь[70].

Побічні ефекти

Ймовірність та характер потенційних гострих, підгострих або довгострокових побічних ефектів, пов'язаних з брахітерапією, залежить від розташування пухлини, що лікується, та типу брахітерапії, що використовується.

Гострі

Гострі побічні ефекти, пов'язані з брахітерапією, включають локальні синці, набряк, кровотечу, виділення або дискомфорт в області імплантації. Зазвичай вони зникають протягом кількох днів після завершення лікування.[71] Пацієнти також можуть відчувати втому протягом короткого періоду після лікування.[71] [72]

Брахітерапія при раку шийки матки або простати може спричинити гострі та тимчасові симптоми, пов'язані з сечовипусканням, такі як затримка сечі, нетримання сечі або болісне сечовипускання (дизурія).[39][73][74] Також може спостерігатися тимчасове почастішання випорожнень, діарея, запор або незначна ректальна кровотеча.[39][73][74] Гострі та підгострі побічні ефекти зазвичай зникають протягом кількох днів або тижнів. У випадку постійної брахітерапії раку простати існує невелика ймовірність того, що деякі джерела можуть мігрувати з ділянки лікування в сечовий міхур або уретру та виводитися з сечею.

Брахітерапія при раку шкіри може призвести до відшарування зовнішніх шарів шкіри (десквамації) навколо ділянки лікування протягом тижнів після терапії, що зазвичай загоюється протягом 5–8 тижнів.[1] Якщо рак розташований на губі, в результаті брахітерапії може виникнути виразка, але зазвичай вона зникає через 4–6 тижнів.[75]

Більшість гострих побічних ефектів, пов'язаних з брахітерапією, можна лікувати медикаментозно або за допомогою змін у дієті, і зазвичай вони зникають з часом (зазвичай протягом кількох тижнів) після завершення лікування. Гострі побічні ефекти брахітерапії HDR загалом подібні до ускладнень ДПТ.[72]

Довгострокові

У невеликої кількості людей брахітерапія може спричинити довгострокові побічні ефекти через пошкодження або порушення роботи сусідніх тканин чи органів. Довгострокові побічні ефекти зазвичай мають легкий або помірний характер. Наприклад, проблеми з сечовипусканням та травленням можуть зберігатися в результаті брахітерапії раку шийки матки або простати та можуть вимагати постійного лікування.[39][73][74]

Брахітерапія раку простати може спричинити еректильну дисфункцію приблизно у 15–30 % пацієнтів.[1][76] Однак її ризик пов'язаний з віком (чоловіки старшого віку мають більший ризик, ніж молодші), а також з рівнем еректильної функції до початку брахітерапії. У пацієнтів, які страждають на еректильну дисфункцію, більшість випадків можна успішно лікувати за допомогою таких препаратів, як силденафіл.[1] Важливо, що ризик еректильної дисфункції після брахітерапії менший, ніж після радикальної простатектомії.[18][73]

Брахітерапія при раку молочної залози або шкіри може призвести до утворення рубцевої тканини навколо ділянки лікування. Також може виникнути жировий некроз внаслідок потрапляння жирних кислот у тканини молочної залози. Це може призвести до набряку та чутливості тканин молочної залози. Жировий некроз — це доброякісний стан, який зазвичай виникає через 4–12 місяців після лікування та вражає приблизно 2 % пацієнтів.[77]

Безпека для оточуючих

Пацієнти часто запитують, чи потрібно їм після брахітерапії дотримуватися особливих запобіжних заходів щодо родини та друзів. Якщо використовується тимчасова брахітерапія, після лікування в організмі не залишається радіоактивних джерел. Таким чином, немає жодного радіаційного ризику для друзів чи родини через перебування поруч з ними.

Якщо використовується постійна брахітерапія, після лікування в організмі залишаються низькодозові радіоактивні джерела — рівень радіації дуже низький і з часом знижується. Крім того, опромінення впливає лише на тканини в межах кількох міліметрів від радіоактивних джерел (тобто пухлини, яку лікують). Як запобіжний захід, деяким людям, які отримують постійну брахітерапію, може бути рекомендовано не тримати на руках маленьких дітей або не перебувати надто близько до вагітних жінок протягом короткого часу після лікування. Радіаційні онкологи або медсестри можуть надавати пацієнтам конкретні інструкції та порадити, як довго їм слід бути обережними.

Різновиди

Різні типи брахітерапії можна визначити залежно від (1) розташування джерел випромінювання в цільовій ділянці лікування, (2) швидкості або «інтенсивності» дози опромінення, що доставляється до пухлини, та (3) тривалості доставки дози.

Розміщення джерела

Два основні типи брахітерапії з точки зору розміщення радіоактивного джерела — це інтерстиціальна та контактна.

У випадку інтерстиціальної брахітерапії джерела розміщуються безпосередньо в цільовій тканині ураженої ділянки, такій як простата або молочна залоза.[1]

Контактна брахітерапія передбачає розміщення джерела випромінювання в просторі поруч із цільовою тканиною.[1] Цей простір може бути порожниною тіла (внутрішньопорожнинна брахітерапія), такою як шийка матки, матка або піхва; просвітом тіла (внутрішньопросвітна брахітерапія), такою як трахея або стравохід; або зовнішня поверхня (поверхнева брахітерапія), такою як шкіра.[1] Джерело випромінювання також може бути розміщене в кровоносних судинах (внутрішньосудинна брахітерапія) для лікування рестенозу коронарних артерій у стенті.[78]

Потужність дози

Потужність дози брахітерапії стосується рівня або «інтенсивності», з якою випромінювання доставляється в навколишнє середовище, і виражається в греях на годину (Гр/год).

Брахітерапія з низькою потужністю дози (LDR) передбачає імплантацію джерел випромінювання, які випромінюють випромінювання з потужністю до 2 Гр·год−1.[79] Брахітерапія LDR зазвичай використовується для лікування раку ротової порожнини,[10] ротоглотки,[10] сарком[1] та рак простати[1][80]

Брахітерапія з середньою потужністю дози (MDR) характеризується середньою швидкістю доставки дози, яка коливається від 2 Гр·год−1 до 12 Гр·год−1.[79]

Брахітерапія з високою потужністю дози (HDR) проводиться, коли швидкість доставки дози перевищує 12 Гр·год−1.[79] Найпоширенішими застосуваннями брахітерапії HDR є пухлини шийки матки, стравоходу, легень, молочних залоз та передміхурової залози.[1] Більшість процедур HDR проводяться амбулаторно, але це залежить від ділянки лікування.[12]

Брахітерапія з імпульсною потужністю дози (PDR) передбачає короткі імпульси випромінювання, зазвичай один раз на годину, для імітації загальної швидкості та ефективності лікування LDR. Типовими ділянками, що лікуються за допомогою PDR-брахітерапії, є гінекологічні[1] пухлини та рак голови та шиї.[10]

Геометрія розрахунку дози

Розрахунок дози опромінення від радіоактивного джерела має вирішальне значення при плануванні та проведенні брахітерапії. Більшість сучасних розрахунків виконуються з використанням методики, опублікованої Американською асоціацією фізиків у медицині.[81] Для геометрії на рисунку 1 ця методика використовує п'ять параметрів.

  • Сила джерела: скільки випромінювання випромінюється джерелом, вираженим як сила повітряної керми та позначене як Sk.
  • Потужність дози джерела: яку дозу доставить джерело до контрольної точки протягом певного періоду часу, що позначається як Λ.
  • Геометричний фактор: як форма джерела впливатиме на дозу в точках, віддалених від опорної точки, позначена як G(r,θ).
  • Функція анізотропії: як буде зупинено велику кількість випромінювання перед виходом із джерела, позначено як F(r,θ).
  • Радіальна доза: як випромінювання взаємодіятиме з матеріалом, що оточує джерело, позначено як g(r).

Рівняння, яке пов'язує ці параметри, таке: D(r,θ)=SkΛG(r,θ)G(r0,θ0)g(r)F(r,θ)

Тривалість доставки дози

Розміщення джерел випромінювання в цільовій ділянці може бути тимчасовим або постійним.

Тимчасова брахітерапія передбачає розміщення джерел випромінювання на певний період (зазвичай кілька хвилин або годин) перед їх вилученням.[1] Конкретна тривалість лікування залежатиме від багатьох різних факторів, включаючи необхідну швидкість введення дози, а також тип, розмір і розташування пухлини. У брахітерапії LDR та PDR джерело зазвичай залишається на місці до 24 годин, перш ніж його видаляють, тоді як у брахітерапії HDR цей час зазвичай становить кілька хвилин.[82]

Перманентна брахітерапія, також відома як імплантація джерела, передбачає розміщення невеликих радіоактивних джерел LDR (розміром приблизно з рисове зерно) в пухлині або місці лікування та залишення їх там назавжди для поступового розпаду. Протягом тижнів або місяців рівень радіації, що випромінюється джерелами, знизиться майже до нуля. Неактивне джерело потім залишається на місці обробки без подальшого ефекту.[76] Постійна брахітерапія найчастіше використовується для лікування раку простати.[80]

Процедура

Типові етапи процедури брахітерапії

Початкове планування

Для точного планування процедури брахітерапії проводиться ретельне клінічне обстеження, щоб зрозуміти характеристики пухлини. Крім того, для візуалізації форми та розміру пухлини, а також її зв'язку з навколишніми тканинами та органами може бути використана низка методів візуалізації. До них належать рентгенографія, ультразвукове дослідження, комп'ютерна аксіальна томографія (КТ або КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ).[1] Дані з багатьох із цих джерел можна використовувати для створення 3D-візуалізації пухлини та навколишніх тканин.[1]

Використовуючи цю інформацію, можна розробити план оптимального розподілу джерел випромінювання. Він включає врахування того, як слід розміщувати та позиціонувати носії джерел (аплікатори).[1] Аплікатори не є радіоактивними та зазвичай являють собою голки або пластикові катетери. Конкретний тип аплікатора, який використовується, залежатиме від типу раку, що лікується, та характеристик пухлини-мішені.[1]

Таке планування допомагає уникнути утворення так званих «холодних точок» (де занадто мало опромінення) та «гарячих точок» (де занадто багато опромінення), оскільки вони можуть відповідно призвести до невдалого лікування та побічних ефектів.[29]

Введення

Перш ніж джерела опромінення можна буде направити до місця розташування пухлини, необхідно вставити та правильно розмістити аплікатори відповідно до плану.

Для правильного розміщення аплікаторів та подальшого уточнення плану лікування зазвичай використовуються методи візуалізації, такі як рентген, флюороскопія та ультразвукове дослідження.[1] Також можна використовувати комп'ютерну томографію та МРТ.[1] Після введення аплікаторів їх фіксують на шкірі за допомогою швів або клейкої стрічки, щоб запобігти їхньому руху. Після підтвердження правильного положення аплікаторів можна виконати подальшу візуалізацію для детального планування лікування.[1]

Створення віртуального пацієнта

Створення віртуального пацієнта для планування проведення брахітерапії

Зображення пацієнта з встановленими аплікаторами вводяться в програмне забезпечення для планування лікування. Пацієнта переводять до спеціально обладнаної екранованої кімнати для лікування. Програмне забезпечення для планування лікування дозволяє перетворювати кілька двомірних зображень місця лікування на тримірного «віртуального пацієнта», в межах якого можна визначити положення аплікаторів.[1] Просторові взаємозв'язки між аплікаторами, місцем лікування та навколишніми здоровими тканинами в межах цього «віртуального пацієнта» є копією взаємозв'язків у реального пацієнта.

Оптимізація плану опромінення

Уточнення плану лікування під час процедури брахітерапії

Щоб визначити оптимальний просторовий та часовий розподіл джерел випромінювання в тканині або порожнини, програмне забезпечення для планування лікування дозволяє розміщувати віртуальні джерела випромінювання всередині віртуального пацієнта. Програмне забезпечення показує графічне представлення розподілу опромінення. Це слугує орієнтиром для команди брахітерапії для уточнення розподілу джерел та розробки плану лікування, оптимально адаптованого до анатомії кожного пацієнта, перед фактичним початком опромінення.[83] Цей підхід іноді називають «дозовим фарбуванням».

Лікування

Джерела випромінювання, що використовуються для брахітерапії, завжди містяться в нерадіоактивній капсулі. Джерела можна доставити вручну, але частіше це відбувається за допомогою методу, відомого як «післязавантаження».

Ручне проведення брахітерапії обмежене через ризик радіаційного опромінення клінічного персоналу.[82]

На відміну від цього, післязавантаження передбачає точне позиціонування нерадіоактивних аплікаторів у місці лікування, які згодом завантажуються джерелами випромінювання. При ручному післязавантаженні джерело подається в аплікатор оператором.

Системи дистанційного післязавантаження забезпечують захист медичних працівників від радіаційного опромінення, зберігаючи джерело випромінювання в екранованому сейфі. Після того, як аплікатори правильно розташовані в організмі пацієнта, їх підключають до пристрою «післязавантаження» (що містить радіоактивні джерела) через серію з'єднувальних трубок. План лікування надсилається до пристрою післязавантаження, який потім контролює подачу джерел вздовж напрямних трубок у заздалегідь визначені позиції в аплікаторі. Цей процес розпочинається лише після того, як персонал виведений з процедурної кімнати. Джерела залишаються на місці протягом заздалегідь визначеного періоду часу, знову ж таки відповідно до плану лікування, після чого вони повертаються по трубках до післязавантажувача.

Після завершення доставки радіоактивних джерел аплікатори обережно видаляють з тіла. Пацієнти зазвичай швидко відновлюються після брахітерапії, що дозволяє часто проводити її амбулаторно.[12]

Між 2003 і 2012 роками в лікарнях Сполучених Штатів рівень перебування в лікарні після брахітерапії знизився на 24,4 % в середньому на рік серед дорослих віком 45–64 років і на 27,3 % в середньому на рік серед дорослих віком 65–84 років. Брахітерапія була процедурою з найбільшою зміною частоти госпіталізацій, оплачених Medicare та приватним страхуванням.[84]

Джерела випромінювання

До поширених джерел випромінювання (радіонуклідів) для брахітерапії належать:[85]

Радіонуклід Режим розпаду Період напіврозпаду Енергія
Цезій-131 (131Cs) ε 9,7 днів 30,4 кеВ (середнє значення)
Цезій-137 (137Cs) β−, γ 30,17 років 0,512, 0,662 МеВ γ-промені
Кобальт-60 (60Co) β−, γ 5,26 років 1,17, 1,33 МеВ γ-промені
Іридій-192 (192Ir) β−, ε, γ 73,8 днів 0,38 МеВ (середнє значення)
Йод-125 (125I) ε 59,6 днів 27,4, 31,4 та 35,5 кеВ
Паладій-103 (103Pd) ε 17,0 днів 21 кеВ (середнє значення)
Рутеній-106 (106Ru) β− 1,02 роки 3,54 МеВ
Радій-226 (226Ra) α 1599 років

Історія

Брахітерапія бере свій початок у 1901 році (невдовзі після відкриття радіоактивності Анрі Беккерелем у 1896 році), коли П'єр Кюрі запропонував Онрі-Александр Данло ввести радіоактивне джерело в пухлину.[86][87] Було виявлено, що опромінення призвело до зменшення пухлини.[87] Незалежно від цього, Александр Грем Белл також запропонував використовувати радіацію таким чином.[87] На початку ХХ століття методи застосування брахітерапії були вперше розроблені Данло в Інституті Кюрі в Парижі та Робертом Аббе в лікарні Святого Луки та Меморіалу в Нью-Йорку.[1][87]

Працюючи з подружжям Кюрі в їхній радієвій дослідницькій лабораторії Паризького університету, американський фізик Вільям Двейн удосконалив метод вилучення газоподібного радону-222 з розчинів сульфату радію. Розчини, що містили 1 грам радію, «доїли», щоб створити радонові «зерна» приблизно по 20 мілікюрі кожне. Це «зерно» було поширене по всьому Парижу для використання в ранній формі брахітерапії під назвою ендокюрітерапія. Двейн удосконалив цю техніку «доїння» під час свого перебування в Парижі та називав пристрій «радієвою коровою».[88]

Двейн повернувся до Сполучених Штатів у 1913 році та працював на посаді доцента фізики в Гарварді та наукового співробітника з фізики в Гарвардській Комісії з питань раку.[89] Комісія з питань раку була заснована в 1901 році та найняла Двейна для дослідження використання випромінювання радію в лікуванні раку.[90] У 1915 році він побудував першу в Бостоні «радієву корову», і тисячі пацієнтів лікувалися радоном-222, який з неї вироблявся.[91]

Інтерстиціальна радієва терапія була поширеною в 1930-х роках.[1] Золоті «зерна», наповнені радоном, використовувалися ще з 1942 року[92] і щонайменше до 1958 року.[93] Золоті «мушлі» були обрані Джино Файллою приблизно у 1920 році для екранування бета-променів під час пропускання гамма-променів.[94] Кобальтові голки також недовго використовувалися після Другої світової війни.[1] Радон і кобальт були замінені радіоактивним танталом і золотом, перш ніж іридій набув популярності.[1] Вперше використаний у 1958 році, іридій є найпоширенішим штучним джерелом для брахітерапії сьогодні.[1]

Після початкового інтересу до брахітерапії в Європі та США, її використання скоротилося в середині ХХ століття через проблему радіаційного опромінення операторів внаслідок ручного застосування радіоактивних джерел.[87][95] Однак, розробка систем дистанційного післязавантаження, які дозволяють подавати випромінювання з екранованого сейфа, та використання нових радіоактивних джерел у 1950-х та 1960-х роках зменшили ризик непотрібного радіаційного опромінення оператора та пацієнтів.[86] Це, разом із новітніми досягненнями в галузі тривимірної візуалізації, комп'ютеризованих систем планування лікування та обладнання для його проведення, зробило сьогодні брахітерапію безпечним та ефективним методом лікування багатьох видів раку.[1]

Екологічна небезпека

Через невеликий розмір джерел брахітерапії та низький контроль у перші десятиліття існує ризик того, що деякі з них потрапили в навколишнє середовище та стали «безнадійними джерелами». У 2011 році на дитячому майданчику в Празі було знайдено радієву голку, яка випромінювала 500 мкЗв/год з відстані одного метра.[96][97][98]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Gerbaulet, Alain; Pötter, Richard; Mazeron, Jean-Jacques; Meertens, Harm; Limbergen, Erik Van, ред. (2002). The GEC ESTRO handbook of brachytherapy. Leuven, Belgium: European Society for Therapeutic Radiology and Oncology. OCLC 52988578.
  2. ↑ а б в Viswanathan AN та ін. (2007). Gynecologic brachytherapy. У Devlin P (ред.). Brachytherapy: Applications and Techniques. Philadelphia: LWW.
  3. ↑ Kishan, Amar; Cook, Ryan; Ciezki, Jay та ін. (2018). Radical Prostatectomy, External Beam Radiotherapy, or External Beam Radiotherapy With Brachytherapy Boost and Disease Progression and Mortality in Patients with Gleason Score 9-10 Prostate Cancer. JAMA. 319 (9): 896—905. doi:10.1001/jama.2018.0587. PMC 5885899. PMID 29509865.
  4. ↑ а б Pieters, B. R.; De Back, D. Z.; Koning, C. C. E.; Zwinderman, A. H. (2009). Comparison of three radiotherapy modalities on biochemical control and overall survival for the treatment of prostate cancer: A systematic review. Radiotherapy and Oncology. 93 (2): 168—173. doi:10.1016/j.radonc.2009.08.033. PMID 19748692.
  5. ↑ а б в Stewart AJ та ін. (2007). Radiobiological concepts for brachytherapy. У Devlin P (ред.). Brachytherapy. Applications and Techniques. Philadelphia: LWW.
  6. ↑ а б в BMJ Group (Червень 2009). Prostate cancer: internal radiotherapy (brachytherapy). Guardian.co.uk. Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 25 вересня 2009.
  7. ↑ а б в г д Kelley JR та ін. (2007). Breast brachytherapy. У Devlin P (ред.). Brachytherapy. Applications and Techniques. Philadelphia: LWW.
  8. ↑ CSIntell. Brachytherapy Market Recovery to Reach US$ 2.4 Billion. The global market for brachytherapy reached US$ 680 million in 2013, of which the High-Dose Rate (HDR) and LDR segments accounted for 70%. Microspheres and electronic brachytherapy commanded the remaining 30%.
  9. ↑ CSIntell. Brachytherapy Market Recovery to Reach US$ 2.4 Billion. The brachytherapy market is expected to reach over US$ 2.4 billion in 2030, growing by 8% annually, mainly driven by the microspheres market as well as electronic brachytherapy, which is gaining significant interest worldwide as a user-friendly technology.
  10. ↑ а б в г Mazeron, J. J.; Ardiet, J. M.; Haie-Méder, C.; Kovács, G. R.; Levendag, P.; Peiffert, D.; Polo, A.; Rovirosa, A.; Strnad, V. (2009). GEC-ESTRO recommendations for brachytherapy for head and neck squamous cell carcinomas. Radiotherapy and Oncology. 91 (2): 150—156. doi:10.1016/j.radonc.2009.01.005. PMID 19329209.
  11. ↑ Dvorák; Jandík, P.; Melichar, B.; Jon, B.; Mergancová, J.; Zoul, Z.; Vacek, Z.; Petera, J. (2002). Intraluminal high dose rate brachytherapy in the treatment of bile duct and gallbladder carcinomas. Hepato-gastroenterology. 49 (46): 916—917. PMID 12143240.
  12. ↑ а б в Nag S. (2004). High dose rate brachytherapy: its clinical applications and treatment guidelines. Technology in Cancer Research and Treatment. 3 (3): 269—87. doi:10.1177/153303460400300305. PMID 15161320.
  13. ↑ Joseph, K. J.; Alvi, R.; Skarsgard, D.; Tonita, J.; Pervez, N.; Small, C.; Tai, P. (2008). Analysis of health related quality of life (HRQoL) of patients with clinically localized prostate cancer, one year after treatment with external beam radiotherapy (EBRT) alone versus EBRT and high dose rate brachytherapy (HDRBT). Radiation Oncology. 3: 20. doi:10.1186/1748-717X-3-20. PMC 2494997. PMID 18627617.
  14. ↑ Holmboe; Concato, J. (2000). Treatment decisions for localized prostate cancer: asking men what's important. Journal of General Internal Medicine. 15 (10): 694—701. doi:10.1046/j.1525-1497.2000.90842.x. PMC 1495597. PMID 11089712.
  15. ↑ Radiotherapy in practice: brachytherapy. New York: Oxford University Press. 2005. ISBN 978-0-19-852940-8.
  16. ↑ Guedea, F.; Ventura, M.; Mazeron, J.; Torrecilla, J.; Bilbao, P.; Borràs, J. (2008). Patterns of Care for Brachytherapy in Europe: Facilities and resources in brachytherapy in the European area. Brachytherapy. 7 (3): 223—230. doi:10.1016/j.brachy.2008.03.001. PMID 18579448.
  17. ↑ Quang TS та ін. (2007). Technological evolution in the treatment of prostate cancer. Oncology. 21.
  18. ↑ а б Guedea, F.; Ferrer, M.; Pera, J.; Aguiló, F.; Boladeras, A.; Suárez, J. F.; Cunillera, O.; Ferrer, F.; Pardo, Y. (2009). Quality of life two years after radical prostatectomy, prostate brachytherapy or external beam radiotherapy for clinically localised prostate cancer: The Catalan Institute of Oncology/Bellvitge Hospital experience. Clinical & Translational Oncology. 11 (7): 470—478. doi:10.1007/s12094-009-0387-x. PMID 19574206.
  19. ↑ Litwin, M. S.; Gore, J. L.; Kwan, L.; Brandeis, J. M.; Lee, S. P.; Withers, H. R.; Reiter, R. E. (2007). Quality of life after surgery, external beam irradiation, or brachytherapy for early-stage prostate cancer. Cancer. 109 (11): 2239—2247. doi:10.1002/cncr.22676. PMID 17455209.
  20. ↑ а б Pistis, F.; Guedea, F.; Pera, J.; Gutierrez, C.; Ventura, M.; Polo, A.; Martinez, E.; Boladeras, A.; Ferrer, F. (2009). External beam radiotherapy plus high-dose-rate brachytherapy for treatment of locally advanced prostate cancer: the initial experience of the Catalan Institute of Oncology. Brachytherapy. 9 (1): 15—22. doi:10.1016/j.brachy.2009.05.001. PMID 19734106.
  21. ↑ а б Lertsanguansinchai, P.; Lertbutsayanukul, C.; Shotelersuk, K.; Khorprasert, C.; Rojpornpradit, P.; Chottetanaprasith, T.; Srisuthep, A.; Suriyapee, S.; Jumpangern, C. (2004). Phase III randomized trial comparing LDR and HDR brachytherapy in treatment of cervical carcinoma. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 59 (5): 1424—1431. doi:10.1016/j.ijrobp.2004.01.034. PMID 15275728.
  22. ↑ Roddiger SJ та ін. (2006). Neoadjuvant interstitial high-dose-rate (HDR) brachytherapy combined with systemic chemotherapy in patients with breast cancer. Strahlenther Onkol. 182 (1): 22—9. doi:10.1007/s00066-006-1454-7. PMID 16404517.
  23. ↑ Gaffney, D.; Du Bois, A.; Narayan, K.; Reed, N.; Toita, T.; Pignata, S.; Blake, P.; Portelance, L.; Sadoyze, A. (2007). Practice Patterns of Radiotherapy in Cervical Cancer Among Member Groups of the Gynecologic Cancer Intergroup (GCIG). International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 68 (2): 485—490. doi:10.1016/j.ijrobp.2006.12.013. PMID 17336465.
  24. ↑ а б National Institute for Health and Clinical Excellence (Березень 2006). High dose rate brachytherapy for carcinoma of the cervix. NICE. Процитовано 25 вересня 2009.
  25. ↑ а б в Viswanathan AN та ін. American Brachytherapy Society cervical cancer brachytherapy task group (PDF). American Brachytherapy Society. Процитовано 25 вересня 2009.
  26. ↑ Viswanathan, A. N.; Erickson, B. A. (2009). Three-Dimensional Imaging in Gynecologic Brachytherapy: A Survey of the American Brachytherapy Society. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 76 (1): 104—109. doi:10.1016/j.ijrobp.2009.01.043. PMID 19619956.
  27. ↑ Haie-meder, C.; Chargari, C.; Rey, A.; Dumas, I.; Morice, P.; Magné, N. (2009). DVH parameters and outcome for patients with early-stage cervical cancer treated with preoperative MRI-based low dose rate brachytherapy followed by surgery. Radiotherapy and Oncology. 93 (2): 316—321. doi:10.1016/j.radonc.2009.05.004. PMID 19586673.
  28. ↑ Kim, D. H.; Wang-Chesebro, A. .; Weinberg, V. .; Pouliot, J. .; Chen, L. M.; Speight, J. .; Littell, R. .; Hsu, I. C. (2009). High–Dose Rate Brachytherapy Using Inverse Planning Simulated Annealing for Locoregionally Advanced Cervical Cancer: A Clinical Report with 2-Year Follow-Up. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 75 (5): 1329—1334. doi:10.1016/j.ijrobp.2009.01.002. PMID 19409728.
  29. ↑ а б Potter, R.; Kirisits, C.; Fidarova, E.; Dimopoulos, J.; Berger, D.; Tanderup, K.; Lindegaard, J. (2008). Present status and future of high-precision image guided adaptive brachytherapy for cervix carcinoma. Acta Oncologica. 47 (7): 1325—1336. doi:10.1080/02841860802282794. PMID 18661430.
  30. ↑ Pötter, R.; Haie-Meder, C.; Van Limbergen, E. V.; Barillot, I.; De Brabandere, M. D.; Dimopoulos, J.; Dumas, I.; Erickson, B.; Lang, S. (2006). Recommendations from gynaecological (GYN) GEC ESTRO working group (II): Concepts and terms in 3D image-based treatment planning in cervix cancer brachytherapy—3D dose volume parameters and aspects of 3D image-based anatomy, radiation physics, radiobiology. Radiotherapy and Oncology. 78 (1): 67—77. doi:10.1016/j.radonc.2005.11.014. PMID 16403584.
  31. ↑ Hareyama, M.; Sakata, K. I.; Oouchi, A.; Nagakura, H.; Shido, M.; Someya, M.; Koito, K. (2002). High-dose-rate versus low-dose-rate intracavitary therapy for carcinoma of the uterine cervix. Cancer. 94 (1): 117—124. doi:10.1002/cncr.10207. PMID 11815967.
  32. ↑ Liu, Ruifeng; Wang, XiaoHu; Tian, Jin Hui; Yang, KeHu; Wang, Jun; Jiang, Lei; Hao, Xiang Yong (9 жовтня 2014). High dose rate versus low dose rate intracavity brachytherapy for locally advanced uterine cervix cancer. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2022 (10): CD007563. doi:10.1002/14651858.cd007563.pub3. ISSN 1465-1858. PMC 8734152. PMID 25300170.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  33. ↑ а б Merrick GS та ін. American Brachytherapy Society prostate low-dose rate task group (PDF). American Brachytherapy Society. Процитовано 25 вересня 2009.
  34. ↑ а б Hsu I-C та ін. American Brachytherapy Society prostate high-dose rate task group (PDF). American Brachytherapy Society. Процитовано 25 вересня 2009.
  35. ↑ а б Battermann, J.; Boon, T.; Moerland, M. (2004). Results of permanent prostate brachytherapy, 13 years of experience at a single institution. Radiotherapy and Oncology. 71 (1): 23—28. doi:10.1016/j.radonc.2004.01.020. PMID 15066292.
  36. ↑ а б Ash D та ін. (2005). Prostate Cancer. Radiotherpay in practice: brachytherapy. New York: Oxford University Press.
  37. ↑ Morris, W. J.; Keyes, M.; Palma, D.; McKenzie, M.; Spadinger, I.; Agranovich, A.; Pickles, T.; Liu, M.; Kwan, W. (2009). Evaluation of Dosimetric Parameters and Disease Response After 125Iodine Transperineal Brachytherapy for Low- and Intermediate-Risk Prostate Cancer. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 73 (5): 1432—1438. doi:10.1016/j.ijrobp.2008.07.042. PMID 19036530.
  38. ↑ Pickles, T.; Keyes, M.; Morris, W. J. (2009). Brachytherapy or Conformal External Radiotherapy for Prostate Cancer: A Single-Institution Matched-Pair Analysis. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 76 (1): 43—49. doi:10.1016/j.ijrobp.2009.01.081. PMID 19570619.
  39. ↑ а б в г Frank, S.; Pisters, L.; Davis, J.; Lee, A.; Bassett, R.; Kuban, D. (2007). An Assessment of Quality of Life Following Radical Prostatectomy, High Dose External Beam Radiation Therapy and Brachytherapy Iodine Implantation as Monotherapies for Localized Prostate Cancer. The Journal of Urology. 177 (6): 2151—2156. doi:10.1016/j.juro.2007.01.134. PMID 17509305.
  40. ↑ а б Galalae, R.; Martinez, A.; Mate, T.; Mitchell, C.; Edmundson, G.; Nuernberg, N.; Eulau, S.; Gustafson, G.; Gribble, M. (2004). Long-term outcome by risk factors using conformal high-dose-rate brachytherapy (HDR-BT) boost with or without neoadjuvant androgen suppression for localized prostate cancer. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 58 (4): 1048—1055. doi:10.1016/j.ijrobp.2003.08.003. PMID 15001244.
  41. ↑ а б Hoskin, P. J.; Motohashi, K.; Bownes, P.; Bryant, L.; Ostler, P. (2007). High dose rate brachytherapy in combination with external beam radiotherapy in the radical treatment of prostate cancer: initial results of a randomised phase three trial. Radiotherapy and Oncology. 84 (2): 114—120. doi:10.1016/j.radonc.2007.04.011. PMID 17531335.
  42. ↑ а б Pisansky, T. M.; Gold, D. G.; Furutani, K. M.; MacDonald, O. K.; McLaren, R. H.; Mynderse, L. A.; Wilson, T. M.; Hebl, J. R.; Choo, R. (2008). High-dose-rate brachytherapy in the curative treatment of patients with localized prostate cancer. Mayo Clinic Proceedings. 83 (12): 1364—1372. doi:10.4065/83.12.1364. PMID 19046556.
  43. ↑ а б в Keisch та ін. (Лютий 2007). American Brachytherapy Society breast brachytherapy task group (PDF). American Brachytherapy Society. Процитовано 25 вересня 2009.
  44. ↑ а б Hoskin P та ін. (2005). Breast Brachytherapy. Radiotherapy in practice: brachytherapy. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-852940-8.
  45. ↑ а б в Polgár, C.; Major, T. (2009). Current status and perspectives of brachytherapy for breast cancer. International Journal of Clinical Oncology. 14 (1): 7—24. doi:10.1007/s10147-008-0867-y. PMID 19225919.
  46. ↑ а б Nelson, J. C.; Beitsch, P. D.; Vicini, F. A.; Quiet, C. A.; Garcia, D.; Snider, H. C.; Gittleman, M. A.; Zannis, V. J.; Whitworth, P. W. (2009). Four-year clinical update from the American Society of Breast Surgeons MammoSite brachytherapy trial. The American Journal of Surgery. 198 (1): 83—91. doi:10.1016/j.amjsurg.2008.09.016. PMID 19268900.
  47. ↑ а б Vaidya, Jayant S. (2009). APBI with 50 kV Photons: Targeted Intraoperative Radiotherapy (TARGIT). Accelerated Partial Breast Irradiation. Springer, Berlin, Heidelberg. с. 327—344. doi:10.1007/978-3-540-88006-6_19. ISBN 9783540880059.
  48. ↑ Orecchia, Roberto; Ivaldi, Giovanni B.; Leonardi, Maria C. (2009). APBI Intraoperative Technique with Electrons. Accelerated Partial Breast Irradiation. Springer, Berlin, Heidelberg. с. 345—366. doi:10.1007/978-3-540-88006-6_20. ISBN 9783540880059.
  49. ↑ Shah, A. P.; Strauss, J. B.; Kirk, M. C.; Chen, S. S.; Dickler, A. (2010). A dosimetric analysis comparing electron beam with the MammoSite brachytherapy applicator for intact breast boost. Physica Medica. 26 (2): 80—87. doi:10.1016/j.ejmp.2009.08.004. PMID 19836283.
  50. ↑ Scanderbeg D, Yashar C, White G, Rice R, Pawlicki T (2010). Evaluation of Three APBI Techniques under NSABP B-39 Guidelines. Journal of Applied Clinical Medical Physics. 11 (1): 274—280. doi:10.1120/jacmp.v11i1.3021. PMC 5719777. PMID 20160680.
  51. ↑ Yashar C, Blair S, Wallace A, Scanderbeg D (2009). Initial Clinical Experience with the Strut-Adjusted Volume Implant Brachytherapy Applicator for Accelerated Partial Breast Irradiation. Brachytherapy. 8 (4): 367—372. doi:10.1016/j.brachy.2009.03.190. PMID 19744892.
  52. ↑ а б Pignol, Jean-Philippe; Keller, Brian M. (2009). Permanent Breast Seed Implants. Accelerated Partial Breast Irradiation. Springer, Berlin, Heidelberg. с. 263—276. doi:10.1007/978-3-540-88006-6_15. ISBN 9783540880059.
  53. ↑ GammaTile - Isoray Medical Inc. - K180515. 510(k) Premarket Notification. FDA. 23 січня 2020. Summary
  54. ↑ 2019 AANS Annual Scientific Meeting in San Diego. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 15 квітня 2020.
  55. ↑ Brachman, David; Youssef, Emad; Dardis, Christopher; Smith, Kris; Pinnaduwage, Dilini; Nakaji, Peter (2019). Surgically Targeted Radiation Therapy: Safety Profile of Collagen Tile Brachytherapy in 79 Recurrent, Previously Irradiated Intracranial Neoplasms on a Prospective Clinical Trial. Brachytherapy. 18 (3): S35—S36. doi:10.1016/j.brachy.2019.04.076.
  56. ↑ Folkert, Michael R.; Cohen, Gil'ad N.; Wu, Abraham J.; Gerdes, Hans; Schattner, Mark A.; Markowitz, Arnold J.; Ludwig, Emmy; Ilson, David H.; Bains, Manjit S. (Вересень 2013). Endoluminal high-dose-rate brachytherapy for early stage and recurrent esophageal cancer in medically inoperable patients. Brachytherapy. 12 (5): 463—470. doi:10.1016/j.brachy.2012.12.001. ISSN 1538-4721. PMID 23434221.
  57. ↑ Hishikawa, Yoshio; Kurisu, Kouichi; Taniguchi, Midori; Kamikonya, Norihiko; Miura, Takashi (Жовтень 1991). High-dose-rate intraluminal brachytherapy (HDRIBT) for esophageal cancer. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 21 (5): 1133—1135. doi:10.1016/0360-3016(91)90267-8. PMID 1938510.
  58. ↑ а б Fuccio, Lorenzo; Mandolesi, Daniele; Farioli, Andrea; Hassan, Cesare; Frazzoni, Leonardo; Guido, Alessandra; de Bortoli, Nicola; Cilla, Savino; Pierantoni, Chiara (Березень 2017). Brachytherapy for the palliation of dysphagia owing to esophageal cancer: A systematic review and meta-analysis of prospective studies. Radiotherapy and Oncology. 122 (3): 332—339. doi:10.1016/j.radonc.2016.12.034. PMID 28104297.
  59. ↑ Homs, Marjolein YV; Steyerberg, Ewout W; Eijkenboom, Wilhelmina MH; Tilanus, Hugo W; Stalpers, Lukas JA; Bartelsman, Joep FWM; van Lanschot, Jan JB; Wijrdeman, Harm K; Mulder, Chris JJ (Жовтень 2004). Single-dose brachytherapy versus metal stent placement for the palliation of dysphagia from oesophageal cancer: multicentre randomised trial. The Lancet. 364 (9444): 1497—1504. doi:10.1016/S0140-6736(04)17272-3. PMID 15500894.
  60. ↑ Nonoshita, Takeshi; Sasaki, Tomonari; Hirata, Hideki; Toh, Yasushi; Shioyama, Yoshiyuki; Nakamura, Katsumasa; Honda, Hiroshi (26 жовтня 2007). High-dose-rate brachytherapy for previously irradiated patients with recurrent esophageal cancer. Radiation Medicine. 25 (8): 373—377. doi:10.1007/s11604-007-0152-4. ISSN 0288-2043. PMID 17952540.
  61. ↑ Akagi, Yukio; Hirokawa, Yutaka; Kagemoto, Masayuki; Matsuura, Kanji; Ito, Atsushi; Fujita, Kazushi; Kenjo, Masahiro; Kiriu, Hiroshi; Ito, Katsuhide (Лютий 1999). Optimum fractionation for high-dose-rate endoesophageal brachytherapy following external irradiation of early stage esophageal cancer. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 43 (3): 525—530. doi:10.1016/S0360-3016(98)00433-7. PMID 10078632.
  62. ↑ Sai, Heitetsu; Mitsumori, Michihide; Araki, Norio; Mizowaki, Takashi; Nagata, Yasushi; Nishimura, Yasumasa; Hiraoka, Masahiro (Серпень 2005). Long-term results of definitive radiotherapy for stage I esophageal cancer. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 62 (5): 1339—1344. doi:10.1016/j.ijrobp.2004.12.042. ISSN 0360-3016. PMID 16029790.
  63. ↑ Cipriani, Cesidio; Desantis, Maria; Dahlhoff, Gerhard; Brown, Shannon D.; Wendler, Thomas; Olmeda, Mar; Pietsch, Gunilla; Eberlein, Bernadette (22 липня 2020). Personalized irradiation therapy for NMSC by rhenium-188 skin cancer therapy: a long-term retrospective study. Journal of Dermatological Treatment (англ.). 33 (2): 969—975. doi:10.1080/09546634.2020.1793890. ISSN 0954-6634. PMID 32648530.
  64. ↑ Guix; Finestres, F.; Tello, J.; Palma, C.; Martinez, A.; Guix, J.; Guix, R. (2000). Treatment of skin carcinomas of the face by high-dose-rate brachytherapy and custom-made surface molds. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 47 (1): 95—102. doi:10.1016/S0360-3016(99)00547-7. PMID 10758310.
  65. ↑ Sedda, A. F.; Rossi, G.; Cipriani, C.; Carrozzo, A. M.; Donati, P. (2008). Dermatological high-dose-rate brachytherapy for the treatment of basal and squamous cell carcinoma (PDF). Clinical and Experimental Dermatology. 33 (6): 745—749. doi:10.1111/j.1365-2230.2008.02852.x. PMID 18681873. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  66. ↑ Rio, E.; Bardet, E.; Ferron, C.; Peuvrel, P.; Supiot, S.; Campion, L.; Beauvillain De Montreuil, C.; Mahe, M.; Dreno, B. (2005). Interstitial brachytherapy of periorificial skin carcinomas of the face: A retrospective study of 97 cases. International Journal of Radiation Oncology, Biology, Physics. 63 (3): 753—757. doi:10.1016/j.ijrobp.2005.03.027. PMID 15927410.
  67. ↑ а б Musmacher J та ін. (2006). High dose rate brachytherapy with surface applicators: Treatment for nonmelanomatous skin cancer. Journal of Clinical Oncology. 24 (18_suppl): 15543. doi:10.1200/jco.2006.24.18_suppl.15543.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  68. ↑ Members, A. /T. F.; Albertsson, S.; Avilés, P.; Camici, F. F.; Colombo, P. G.; Hamm, A.; Jørgensen, C.; Marco, E.; Nordrehaug, J. (2005). Guidelines for Percutaneous Coronary Interventions: the Task Force for Percutaneous Coronary Interventions of the European Society of Cardiology. European Heart Journal. 26 (8): 804—847. doi:10.1093/eurheartj/ehi138. PMID 15769784.
  69. ↑ Sidawy; Weiswasser, J.; Waksman, R. (2002). Peripheral vascular brachytherapy. Journal of Vascular Surgery. 35 (5): 1041—1047. doi:10.1067/mva.2002.123751. PMID 12021726.
  70. ↑ Perez-castellano, N.; Villacastín, J.; Aragoncillo, P.; Fantidis, P.; Sabaté, M.; García-Torrent, M. J.; Prieto, C.; Corral, J. M.; Moreno, J. (2006). Pathological Effects of Pulmonary Vein beta-Radiation in a Swine Model. Journal of Cardiovascular Electrophysiology. 17 (6): 662—669. doi:10.1111/j.1540-8167.2006.00462.x. PMID 16836719.
  71. ↑ а б Macmillan Cancer Support. Brachytherapy. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 25 вересня 2009.
  72. ↑ а б Fieler (1997). Side effects and quality of life in patients receiving high-dose rate brachytherapy. Oncology Nursing Forum. 24 (3): 545—553. PMID 9127366.
  73. ↑ а б в г Doust; Miller, E.; Duchesne, G.; Kitchener, M.; Weller, D. (2004). A systematic review of brachytherapy. Is it an effective and safe treatment for localised prostate cancer?. Australian Family Physician. 33 (7): 525—529. PMID 15301172.
  74. ↑ а б в Magné, N.; Mancy, N. C.; Chajon, E.; Duvillard, P.; Pautier, P.; Castaigne, D.; Lhommé, C.; Morice, P.; Haie-Meder, C. (2009). Patterns of care and outcome in elderly cervical cancer patients: A special focus on brachytherapy. Radiotherapy and Oncology. 91 (2): 197—201. doi:10.1016/j.radonc.2008.08.011. PMID 18954913.
  75. ↑ Casino AR та ін. (2006). Brachytherapy in lip cancer. Medicina Oral. 11: E223–9.
  76. ↑ а б Moule, R. N.; Hoskin, P. J. (2009). Non-surgical treatment of localised prostate cancer. Surgical Oncology. 18 (3): 255—267. doi:10.1016/j.suronc.2009.03.006. PMID 19442516.
  77. ↑ Vicini, F.; Beitsch, P. D.; Quiet, C. A.; Keleher, A. J.; Garcia, D.; Snider Jr, H. C.; Gittleman, M. A.; Zannis, V. J.; Kuerer, H. M. (2008). Three-year analysis of treatment efficacy, cosmesis, and toxicity by the American Society of Breast Surgeons MammoSite Breast Brachytherapy Registry Trial in patients treated with accelerated partial breast irradiation (APBI). Cancer. 112 (4): 758—766. doi:10.1002/cncr.23227. PMID 18181095.
  78. ↑ Devlin P, ред. (2007). Vascular brachytherapy. Brachytherapy. Applications and Techniques. Philadelphia: LWW.
  79. ↑ а б в Thomadsen BR та ін. (2005). Brachytherapy Physics. Medical Physics Publishing.
  80. ↑ а б Koukourakis G та ін. (2009). Brachytherapy for prostate cancer: A systematic review. Adv Urol. 26 (1): 63—8. doi:10.1177/000456328902600109. PMID 2735748.
  81. ↑ Nath, R.; Anderson, L. L.; Luxton, G.; Weaver, K. A.; Williamson, J. F.; Meigooni, A. S. (1995). Dosimetry of interstitial brachytherapy sources: Recommendations of the AAPM Radiation Therapy Committee Task Group N. 43. Medical Physics. 22 (2): 209—234. Bibcode:1995MedPh..22..209N. doi:10.1118/1.597458. PMID 7565352.
  82. ↑ а б Flynn A та ін. (2005). Isotopes and delivery systems for brachytherapy. Radiotherapy in practice: brachytherapy. New York: Oxford University Press.
  83. ↑ Trnková P.; Pötter R.; Baltas D.; Karabis A.; Fidarova E.; Dimopoulos J.; Georg D.; Kirisits C. (2009). New inverse planning technology for image-guided cervical cancer brachytherapy: Description and evaluation within a clinical frame (PDF). Radiotherapy and Oncology. 93 (2): 331—340. doi:10.1016/j.radonc.2009.10.004. PMID 19846230. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2015. Процитовано 11 березня 2010.
  84. ↑ Fingar KR, Stocks C, Weiss AJ, Steiner CA (Грудень 2014). Most Frequent Operating Room Procedures Performed in U.S. Hospitals, 2003-2012. HCUP Statistical Brief. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality (186).
  85. ↑ Alex Rijnders. Photon Sources for Bracytherapy. pp 185—194 in Radiotherapy and Brachytherapy, Eds. Yves Lemoigne, Alessandra Caner. NATO Science for Peace and Security Series B: Physics and Biophysics. Springer Science & Business Media, 2009 ISBN 9789048130955 Pg 191
  86. ↑ а б Gupta VK. (1995). Brachytherapy – past, present and future. Journal of Medical Physics. 20 (2): 31—38. doi:10.4103/0971-6203.50045.
  87. ↑ а б в г д Nag S. A brief history of brachytherapy. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 25 вересня 2009.
  88. ↑ Coursey, Bert M. (2017). 150th Anniversary of the Birth of Marie Curie. Applied Radiation and Isotopes. National Institute of Standards & Technology. 130: 280—284. doi:10.1016/j.apradiso.2017.10.028. PMID 29079418.
  89. ↑ Bridgman, P.W. Biographical Memoir of William Duane 1872-1935 (PDF). www.nasonline.org. National Academy of Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2022. Процитовано 16 червня 2021.
  90. ↑ Webster, Edward W. (1993). The origins of Medical Physics in the USA: William Duane, Ph.D., 1913-1920 (PDF). Medical Physics. 20 (6): 1607—1610. Bibcode:1993MedPh..20.1607W. doi:10.1118/1.597159. PMID 8309432. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2021. Процитовано 16 червня 2021.
  91. ↑ Brucer, Marshall (Листопад 1993). William Duane and the radium cow: An American contribution to the emerging atomic age. Medical Physics. 20 (6): 1601—1605. Bibcode:1993MedPh..20.1601B. doi:10.1118/1.596947. PMID 8309431. Процитовано 15 червня 2021.
  92. ↑ Goldstein, N. (1975). Radon seed implants. Residual radioactivity after 33 years. Archives of Dermatology. 111 (6): 757—759. doi:10.1001/archderm.1975.01630180085013. PMID 1137421.
  93. ↑ Winston, P. (Червень 1958). Carcinoma of the Trachea Treated by Radon Seed Implantation. The Journal of Laryngology & Otology. 72 (6): 496—499. doi:10.1017/S0022215100054232. PMID 13564019.
  94. ↑ Oak Ridge Associated Universities. Seeds (ca. 1940s - 1960s). ORAU Museum of Radiation and Radioactivity. Процитовано 12 жовтня 2021.
  95. ↑ Aronowitz, J. (2008). The "Golden Age" of prostate brachytherapy: A cautionary tale. Brachytherapy. 7 (1): 55—59. doi:10.1016/j.brachy.2007.12.004. PMID 18299114.
  96. ↑ "Radioactive" little cylinder found underground in a park in Podolí. iDNES.cz. 29 вересня 2011. Процитовано 12 листопада 2012.
  97. ↑ Motl, Luboš. Why a small cylinder buried in Prague radiates 500 μSv/h?. Процитовано 12 листопада 2012.
  98. ↑ Falvey, Christian (29 вересня 2011). Passerby stumbles upon radioactive playground thanks to wristwatch. Radio Prague. Процитовано 21 листопада 2012.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).