YaChudo

Іридій-192

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Іридій-192
Загальні відомості
Назва, символ Іридій-192,192Ir
Нейтронів 115
Протонів 77
Властивості ізотопа
Період напіврозпаду 73,827 днів[1]
Атомна маса 191,9626024[2] а.о.м
Спін 4+[1]
Канал розпаду Енергія розпаду
бета-розпад[1] 1,4529[2] МеВ
захоплення електрона[1]

Іридій-192 (символ 192Ir) — радіоактивний ізотоп іридію з періодом напіврозпаду 73,827 днів[3]. Він розпадається, випромінюючи бета-частинки та гамма-промені. У 95,24% розпадів 192Ir відбуваються через випромінювання β- та γ-випромінювання, що призводить до утворення 192Pt, у 4,76% - захоплення електрона, внаслідок чого 192Ir, які потім перетворюються на 192Os.[1][4]. Іридій-192 зазвичай отримують шляхом нейтронної активації металевого іридію[5]. Іридій-192 є дуже сильним випромінювачем гамма-променів з постійною дозою гамма-випромінювання приблизно 1,54 мкЗв·год−1 · МБк 1 на 30 см, та питомою активністю 341 ТБк ·г−1 (9,22 кКи·г−1 )[6][7]. Під час процесу його розпаду утворюється сім основних енергетичних пакетів, енергія яких коливається від трохи більше 0,2 до приблизно 0,6 МеВ. Його зазвичай використовують як джерело гамма-випромінювання в промисловій радіографії для виявлення дефектів у металевих компонентах[8]. Він також використовується в променевій терапії як джерело випромінювання, зокрема в брахітерапії[9]. Іридій-192 став причиною більшості випадків, відстежених Комісією з ядерного регулювання США, коли радіоактивні матеріали зникали в кількостях, достатніх для створення брудної бомби[10].

Метастабільний ізомер 192m2Ir є найстабільнішим ізомером іридію. Він розпадається шляхом ізомерного переходу з періодом напіврозпаду 241 років, що робить його незвичайним як через довгий період напіврозпаду для ізомеру, так і через те, що цей період напіврозпаду значно перевищує період напіврозпаду основного стану того ж ізотопу[11].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Kondev, F.G.; Wang, M.; Huang, W.J.; Naimi, S.; Audi, G. (1 березня 2021). The NUBASE2020 evaluation of nuclear physics properties *. Chinese Physics C. 45 (3): 030001. doi:10.1088/1674-1137/abddae. ISSN 1674-1137.
  2. ↑ а б Wang, Meng; Huang, W.J.; Kondev, F.G.; Audi, G.; Naimi, S. (1 березня 2021). The AME 2020 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs and references*. Chinese Physics C. 45 (3): 030003. doi:10.1088/1674-1137/abddaf. ISSN 1674-1137.
  3. ↑ Radioisotope Brief: Iridium-192 (Ir-192). Процитовано 20 березня 2012.
  4. ↑ Braggerly, L. L. The radioactive decay of Iridium-192 (PDF) (Дипломна робота Ph.D.). Pasadena, Calif. с. 1, 2, 7. doi:10.7907/26VA-RB25. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2022. Процитовано 11 липня 2025.
  5. ↑ Isotope Supplier: Stable Isotopes and Radioisotopes from ISOFLEX - Iridium-192. www.isoflex.com (англ.). Процитовано 11 жовтня 2017.
  6. ↑ Delacroix, D; Guerre, J P; Leblanc, P; Hickman, C (2002). Radionuclide and Radiation Protection Data Handbook (PDF). Radiation Protection Dosimetry (вид. 2nd). Ashford, Kent: Nuclear Technology Publishing. 98 (1): 9—168. doi:10.1093/OXFORDJOURNALS.RPD.A006705. ISBN 1870965876. PMID 11916063. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2019.
  7. ↑ SPECIFIC GAMMA-RAY DOSE CONSTANTS FOR NUCLIDES IMPORTANT TO DOSIMETRY AND RAUIOLOGICAl ASSESSMENT (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2018.
  8. ↑ Charles Hellier (2003). Handbook of Nondestructive Evaluation. McGraw-Hill. с. 6.20. ISBN 978-0-07-028121-9.
  9. ↑ Tantivatana, Thanatip; Rongsriyam, Kanisa (2018). Treatment outcomes of high-dose-rate intracavitary brachytherapy for cervical cancer: a comparison of Ir-192 versus Co-60 sources. Journal of Gynecologic Oncology (англ.). 29 (5). doi:10.3802/jgo.2018.29.e86. ISSN 2005-0380. PMC 6078892.
  10. ↑ Steve Coll (12 березня 2007). The Unthinkable. The New Yorker. Процитовано 9 березня 2007.
  11. ↑ Audi G., Bersillon O., Blachot J., Wapstra A. H. The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties // Nuclear Physics A. — 2003. — Vol. 729. — P. 3–128. — Bibcode:2003NuPhA.729....3A. — DOI:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001.(англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).