Бобруйськ
| місто Бобруйськ | |
|---|---|
  Герб Бобруйська | |
 Центральна пішохідна вулиця | |
 | |
| Основні дані | |
| 53°06′ пн. ш. 29°13′ сх. д. / 53.100° пн. ш. 29.217° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Область | Могильовська |
| Район | Бобруйський |
| Засновано | 1387 |
| Перша згадка | 1387  |
| Населення | 217 975 осіб (2016)[1] |
| Площа | 90,02 км² |
| Густота населення | 2565 осіб/км² |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 213801–213830 |
| Телефонний код | +375-225 |
| Висота | 157 ± 1 м |
| Водний об'єкт | Березина |
| Міста-побратими |  Кам'янське |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Бобруйськ |
До Мінська | |
| - фізична | 139 км |
| Місцева влада | |
| Вебсторінка | http: |
| Голова ради | Maxim Hurynd[2] |
  Бобруйськ | |
 Бобруйськ Бобруйськ (Могильовська область) | |
 | |
 | |
 Бобруйськ у Вікісховищі | |
Бобру́йськ (біл. Бабру́йск, Babrujsk, рос. Бобруйск) — місто в Могильовській області Білорусі, районний центр Бобруйського району. Пароплавна пристань на річці Березині (басейн Дніпра). Вузол залізничних і автомобільних шляхів. 225 тисяч мешканців (2000). Відоме з XIV століття.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18 °C (64.4 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6.8 °С (19.8 °F).[3]
| Клімат Бобруйська | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 9,9 | 14,9 | 20 | 28,6 | 31,7 | 33,1 | 35,3 | 38 | 31,5 | 26,1 | 17,5 | 12 | 38 |
| Середній максимум, °C | −2,2 | −1,3 | 4,3 | 13,1 | 19,6 | 22,2 | 24,4 | 23,5 | 17,5 | 11 | 3,1 | −1,2 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −6,8 | −6 | −1,6 | 6,1 | 13,2 | 16,5 | 18 | 16,8 | 12,1 | 6,3 | 0,6 | −4,2 | 5,9 |
| Середній мінімум, °C | −7,4 | −7,8 | −3,8 | 1,9 | 7,1 | 10,6 | 12,5 | 11,4 | 7 | 2,8 | −2 | −6,1 | 2,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −37,2 | −36,1 | −27,2 | −8,4 | −4,1 | −1 | 2,2 | 1,1 | −4,6 | −12 | −23,8 | −30,7 | −37,2 |
| Норма опадів, мм | 35 | 28 | 33 | 45 | 53 | 80 | 88 | 77 | 55 | 48 | 48 | 41 | 631 |
| Днів з дощем | 7 | 6 | 9 | 12 | 14 | 15 | 15 | 12 | 14 | 13 | 13 | 10 | 140 |
| Днів зі снігом | 18 | 17 | 12 | 3 | 0,2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 10 | 18 | 80 |
| Вологість повітря, % | 86 | 86 | 79 | 72 | 67 | 71 | 74 | 75 | 80 | 83 | 88 | 89 | 79 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Бобруйськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «рязанське» місто[4].
У 1594—1595 роках під час козацького повстання Бобруйськ зайняли козаки на чолі з Северином Наливайком[5].
У 1648—1649 роках під час повстання під проводом Богдана Хмельницького місто захопило повстанське козацьке військо[6]. У 1649 році Бобруйськ обложило литовське військо Януша Радзивіла[6]. Радзивіл пообіцяв містянам помилування, якщо вони складуть зброю і видадуть повстанців[6]. Проте, як пише П'єр Шевальє, коли частина з тих, кого мали видати полякам, дізналася про цю вимогу, вони сховалися в дерев'яній вежі і «самі підпалили її, воліючи цю добровільну смерть, ніж ту, якою погрожували їм переможці»[6]. Ватажок повстання Подубич був страчений[6].
Промисловість
У Бобруйську функціонують: найбільший у Центральній Європі шинний комбінат «Бєлшина», завод гумових технічних виробів, завод крупнопанельного домобудування, завод сільськогосподарської техніки, фанерно-деревообробний комбінат, машинобудівний, судоремонтний, ваговий, гідролізний і регенераторний заводи, дві меблеві, взуттєва, швейна, трикотажна фабрики, пивоварна компанія «Сябар», м'ясокомбінат, хлібо- і маслозавод, горілчаний завод, кондитерська фабрика.
Культура та освіта
- Драматичний театр. Палац мистецтв.
- Краєзнавчий музей. В місті збереглася фортеця XIX століття.
- Технікуми: автошляховий, механічної обробки деревини, сільськогосподарчий.
Транспорт
Дві залізничних станції: Бобруйськ (головний вокзал) та Березина. Міжміський автовокзал. У місті функціонують чотири тролейбусні маршрути. Бобруйськ — єдине місто Білорусі поза обласними центрами, яке має тролейбусне сполучення. Близько 30 автобусних маршрутів і 70 ліній маршрутних таксі. Порт на річці Березина.
Готелі
Найстаріший готель «Бобруйськ» (в центрі міста), найсучасніший — «Турист» (практично в центрі міста), доволі комфортабельний — «Ювілейний» (біля Палацу мистецтв), є декілька приватних готелей.
Релігія. Храми
Релігійні громади
У Бобруйську зареєстровано 20 релігійних громад п'яти конфесій:
- протестантських — 8,
- православних — 5,
- юдейських — 3,
- старовірських — 3,
- римо-католицьких — 1.
Бобруйськ є центром Бобруйської православної єпархії.
Храми
- Православні:
- Собор св. Миколая,
- Святого Георгія,
- Святого Іллі.
- Римо-католицькі
- Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (єдиний діючий станом на лютий 2008 року).
- Юдейські
- Синагога (діюча — вул. Соціалістична, 36).
- Протестантські
Галерея храмів Бобруйська
| Церкви | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
-
Руїни бобруйської синагоги -
Будівля синагоги в Бобруйську (вул. Дзержинського) -
Діюча синагога в Бобруйську (вул. Соціалістична, 36) -
Будівля синагоги в Бобруйську (вул. Соціалістична, 34) -
Будівля колишнього костелу св. Петра и св. Павла
Відомі люди
Народилися
- Максим Неофіт Буйницький — український кінорежисер і сценарист.
- Гері Вайнерчук (* 1975) — американський підприємець, інвестор
- Епштейн Овсій Володимирович (1933—2006) — лікар-ендокринолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007, посмертно).
- Окаемів Олександр Олександрович — старшина Дієвої армії УНР.
- Естрін Леонід Самійлович — радянський український кінорежисер єврейського походження.
- Хоружа Віра Захарівна (1903—1942) — радянська партизанська активістка.
- Севела Юхим Євєлєвич (1928—2010) — російський кінодраматург, режисер.
Пов'язані з містом
- Тарас Шевченко — український поет-пророк, художник, був у Бобруйську 1829 року, коли в складі валки Енгельгардта їхав з України до Вільна. Тепер одну з вулиць міста названо на честь Тараса Шевченка.
- Ярослав Євдокимов (нар. 1946, Рівне) — білоруський співак, у 1999 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бобруйська»[7]
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Примітки
- ↑ Чисельність населення на 1 січня 2016 року і середньорічна чисельність населення за 2015 рік за Республіці Білорусь в розрізі областей, районів, міст і селищ міського типу [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ https://bobruisk.gov.by/news/gorodskie-novosti/prezident-dal-soglasie-na-naznachenie-predsedatelem-bobruyskogo-gorispolkoma?ysclid=mc854deb75701255527
- ↑ Клімат Бобруйська
- ↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
- ↑ Визвольна війна 1648–1654 рр. і возз’єднання України з Росією / АН УРСР. Ін-т історії; Редкол.: В. А. Дядиченко та ін. — К. : Вид-во АН УРСР, 1954. — С. 33.
- ↑ а б в г д Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі / Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К. : Томіріс, 1993.
- ↑ Шлык Ф. Ярослава Евдокимова в Бобруйске помнят / Ф. Шлык // Нар. газ. — 1999. — 3 крас. — С. 6.
Посилання
- Офіційний сайт Бобруйського міськвиконкому [Архівовано 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Бобруйський міський портал [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Весь Бобруйск. Міський портал [Архівовано 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Бобруйськ на WikiMapia [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мінськ  Гомель |
1 | Мінськ | Мінська | 1 959 781 | 11 | Орша | Вітебська | 116 552 |  Могильов  Вітебськ |
| 2 | Гомель | Гомельська | 521 452 | 12 | Мозир | Гомельська | 112 003 | ||
| 3 | Могильов | Могильовська | 378 077 | 13 | Солігорськ | Мінська | 106 503 | ||
| 4 | Вітебськ | Вітебська | 368 574 | 14 | Новополоцьк | Вітебська | 102 394 | ||
| 5 | Гродно | Гродненська | 365 610 | 15 | Ліда | Гродненська | 100 443 | ||
| 6 | Берестя | Берестейська | 340 141 | 16 | Молодечно | Мінська | 94 922 | ||
| 7 | Бобруйськ | Могильовська | 217 975 | 17 | Полоцьк | Вітебська | 85 078 | ||
| 8 | Барановичі | Берестейська | 179 122 | 18 | Жлобин | Гомельська | 75 956 | ||
| 9 | Борисов | Мінська | 143 919 | 19 | Світлогорськ | Гомельська | 69 011 | ||
| 10 | Пінськ | Берестейська | 138 415 | 20 | Речиця | Гомельська | 66 172 | ||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).