Бліхнарка
| Село | |
|---|---|
Бліхнарка пол. Blechnarka | |
| Координати 49°26′00″ пн. ш. 21°12′00″ сх. д. / 49.433333333333° пн. ш. 21.2° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Малопольське воєводство |
| Повіт | Горлицький повіт |
| Гміна | Устя-Горлицьке |
| Межує з | Цигелка |
| Перша згадка | 1528 |
| Висота центру | 550 м |
| Населення | 55 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 18 |
| Поштовий індекс | 38-316 |
| Автомобільний код | KGR |
| SIMC | 0467904 |
| GeoNames | 775865 |
| OSM | ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) |
Бліхнарка Бліхнарка (Польща) Бліхнарка Бліхнарка (Малопольське воєводство) | |
![]() | |
| | |
Бліхна́рка (пол. Blechnarka) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 55 осіб (2011[1]). Село без прав солтиства.
Географія
Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Ропа, з трьох боків оточене селами Словаччини: на захід лежить Цигелка, на південь — Тваріжці Вишні і на схід — Реґетів, а на північ — Висова. За 12 км на північ знаходиться центр гміни — Устя Руське.
Село знаходиться в історичній Галичині.
Назва
Ймовірно походить від слова бліхнар — ремісник, який відбілює полотно.
Історія
Село закріпачене 1528 р. на волоському праві Гладишами гербу Гриф.
Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село Адама Бженського у Бецькому повіті, було 5 волоських господарств, належало до парохії Ганчової. Метричні книги провадились від 1784 р[2]. До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Висова Горлицького деканату, до якої також належала Гута Висівська.
7.10.1868 р. жителі сіл Висова і Бліхнарка викупили місцевий маєток від поміщика Володислава Войціковського.
У 1881 році в селі налічувалося 79 будинків і 407 мешканців — лемків-греко-католиків. Село Горлицького повіту[3].
На 1.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 450 жителів — 435 українців, 5 поляків і 10 євреїв[4]. Під час німецької окупації у школі почалося навчання українською мовою, організація гуртків, утворено хор.[5]
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. 119 українців, хто вижили, 1947 року під час операції Вісла Польським військом були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[6], натомість заселено поляків, залишилось у селі тільки 10 українців зі змішаних родин.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 32 | 7 | 20 | 5 |
| Жінки | 23 | 4 | 13 | 6 |
| Разом | 55 | 11 | 33 | 11 |
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Колишня греко-католицька мурована церква св. Безср. Косми і Даміяна, збудована 1801 р. з іконостасом 1865 р., в 1947 р. поляками перетворена на кошару, в 1958 р. передана православній громаді.
- Військове кладовище № 49 часів Першої світової війни[8].
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бліхнарка
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 14-16 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.] - ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
- ↑ Малі-друзі-Ч.6-1941, с. 131. — В своїй школі — своя правда, і сила, і воля (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020. [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Cmentarz nr 49 — Wysowa. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 11 серпня 2016.
Джерела
- Blechnarka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 242. (пол.)(пол.)
- Apokryf Ruski [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
| Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

