YaChudo

Бліхнарка

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.


Село
Бліхнарка
пол. Blechnarka
Координати 49°26′00″ пн. ш. 21°12′00″ сх. д. / 49.433333333333° пн. ш. 21.2° сх. д.
Країна
Польща
ВоєводствоМалопольське воєводство
ПовітГорлицький повіт
ГмінаУстя-Горлицьке
Межує зЦигелка Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка1528
Висота центру550 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення55 осіб (2011[1])
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+48) 18
Поштовий індекс38-316
Автомобільний кодKGR
SIMC0467904
GeoNames775865
OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке)
Бліхнарка. Карта розташування: Польща
Бліхнарка
Бліхнарка
Бліхнарка (Польща)
Бліхнарка. Карта розташування: Малопольське воєводство
Бліхнарка
Бліхнарка
Бліхнарка (Малопольське воєводство)
Мапа
CMNS: Бліхнарка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бліхна́рка (пол. Blechnarka) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 55 осіб (2011[1]). Село без прав солтиства.

Географія

Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Ропа, з трьох боків оточене селами Словаччини: на захід лежить Цигелка, на південь — Тваріжці Вишні і на схід — Реґетів, а на північ — Висова. За 12 км на північ знаходиться центр гміни — Устя Руське.

Село знаходиться в історичній Галичині.

Назва

Ймовірно походить від слова бліхнар — ремісник, який відбілює полотно.

Історія

Село закріпачене 1528 р. на волоському праві Гладишами гербу Гриф.

Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село Адама Бженського у Бецькому повіті, було 5 волоських господарств, належало до парохії Ганчової. Метричні книги провадились від 1784 р[2]. До 1945 р. в селі була греко-католицька церква парохії Висова Горлицького деканату, до якої також належала Гута Висівська.

7.10.1868 р. жителі сіл Висова і Бліхнарка викупили місцевий маєток від поміщика Володислава Войціковського.

У 1881 році в селі налічувалося 79 будинків і 407 мешканців — лемків-греко-католиків. Село Горлицького повіту[3].

На 1.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 450 жителів — 435 українців, 5 поляків і 10 євреїв[4]. Під час німецької окупації у школі почалося навчання українською мовою, організація гуртків, утворено хор.[5]

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА проти радянських і польських і військ. 119 українців, хто вижили, 1947 року під час операції Вісла Польським військом були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[6], натомість заселено поляків, залишилось у селі тільки 10 українців зі змішаних родин.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 32 7 20 5
Жінки 23 4 13 6
Разом 55 11 33 11

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бліхнарка

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 14-16 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  3. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
  5. ↑ Малі-друзі-Ч.6-1941, с. 131. — В своїй школі — своя правда, і сила, і воля (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020. [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 11 серпня 2016.
  7. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. ↑ Cmentarz nr 49 — Wysowa. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 11 серпня 2016.

Джерела


Малопольське воєводство Це незавершена стаття про Малопольське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).