Ганчова
| Село | |
|---|---|
Ганчова пол. Hańczowa | |
 Церква Покрови Пресвятої Богородиці | |
| Координати 49°28′21″ пн. ш. 21°09′38″ сх. д. / 49.4725° пн. ш. 21.160555555556° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Малопольське воєводство |
| Повіт | Горлицький повіт |
| Гміна | Устя-Горлицьке |
| Перша згадка | 1480 |
| Площа | 2039 га км² |
| Населення | 527 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 18 |
| Поштовий індекс | 38-316 |
| Автомобільний код | KGR |
| SIMC | 0468051 |
| GeoNames | 771142 |
| OSM | ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) |
  Ганчова Ганчова (Польща)  Ганчова Ганчова (Малопольське воєводство) | |
 | |
 Ганчова у Вікісховищі  | |
Ганчова (пол. Hańczowa, інші назви Анчова, Ганичова[2]) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства, над річкою Ропа. Населення — 527 осіб (2011[1]).
Статистичні дані
Загальна площа села складає 2039 га (лісів — 1223 га, сільськогосподарських угідь — 744 га. Кількість мешканців села — 561 особа. Підприємців — 34, селянських і фермерських господарств —121.
Історія
Село засноване в XV столітті. Перша письмова згадка датується 1480 роком як осідок польських лицарів Гладишів гербу Гриф. Вже в 1629 році в селі була церква. Мала дочірню церкву в селі Ріпки. Метричні книги провадились від 1784 р[3].
У 1530 і 1536 роках у податкових зборах згадується, що в селі був солтис. Село належало Адаму Брженському. Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село Адама Бженського у Бецькому повіті, було парохіяльним, були 12 волоських господарств, 1 загородник з ріллею, 1 коморники без тяглової худоби, тартак і «піп руський». У 1680 році власником села був Ян Зборовський.
У 1872 р. жителі села викупили місцевий маєток від поміщика Адама Рогавського.
У 1881 році в селі проживало 904 мешканці — лемки.
Під час першої світової війни частково зруйноване.
До 1945 року було переважно лемківське населення: з 870 жителів села — 820 українців, 15 поляків, 15 латинників і 20 євреїв[4]. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також Ріпки. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
У 1944—1945 роках більшість українського населення виселене в УРСР, зокрема в населені пункти Тернопільської області: м. Монастириська, села Жнибороди Бучацького, Криниця Монастириського, Великий Ходачків Козівського районів. Ще 267 осіб у червні 1947 р. було депортовано польським військом на понімецькі землі[5]. Частина жителів переписалися на поляків задля уникнення депортації, тож задокументовано залишення в селі 91 «поляка» і 15 українців зі «змішаних» родин.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Сучасність
У селі є пам'ятний знак на честь 850-річниці хрещення Русі, римо-католицька церква (1983) і каплиця в пам'ять подорожі до Ганчови в 1953 році о. Кароля Войтили.
Діє 6-класова початкова школа і сільськогосподарський гімназіальний вишкіл.
У селі діяло фермерське господарство — Zakład Rolny Nawojowa. У 1993 році було Gospodarstwo Rolne Zasobu Własności Rolnej Skarbu Państwa Nawojowa.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 286 | 54 | 201 | 31 |
| Жінки | 241 | 53 | 136 | 52 |
| Разом | 527 | 107 | 337 | 83 |
Пам'ятки
- Збереглася в доброму стані колишня дерев'яна греко-католицька Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1871 р., передана православній громаді.
Відомі люди
У селі народилися:[7]
- Павло Адам'як — український художник-аматор
- Ігор Дуда — український мистецтвознавець, краєзнавець, педагог, діяч культури
Література
Про село видано книжку «Село Ганчова Горлицкого повіта, на Лемковщині (1528—1960)».
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганчова
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Ганчова. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 17-18 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч»,
Джерела
- Apokryf Ruski [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Ганчова [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Hańczowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 25. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).