Березий

Березий
Сучасне розташування	сучасного селища Березна Менського району Чернігівської області
Регіон	Україна
Географічні координати	51°34′11″ пн. ш. 31°47′03″ сх. д. / 51.56972° пн. ш. 31.78417° сх. д.
Історія
Заснування	1152 (перша згадка)
Епоха	Київська Русь

Березий — місто Чернігівського князівства на правому березі річки Десна, притоці Дніпра, що згадується в літописах.

Березий лежав за 36 км на схід від Чернігова, на території сучасного селища Березна Менського району Чернігівської області. Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1152 році з приводу відбиття нападу половців^[1].

Березий виник у XI столітті, як князівська фортеця на шляху між Черніговом та Новгородом-Сіверським. Близько 1156 року Березий разом з Вщижем виділяється чернігівським князем Святославом Ольговичем у самостійний уділ Вщизького князівства. У 1239 році місто зазнало нападу монголо-татарських військ хана Батия.

Городище Березий виявили археологи в XVIII столітті. Нині воно розташовується в центрі селища Березна Менського району на Чернігівщині, на невисокому мисі при злитті двох струмків — Сухоносівка та Клевень. Складається з двох майданчиків загальною площею 1,5 га. Потужність культурного шару 0,2—0,3 м. Зі сходу і південного сходу до городища примикали відкриті посади.

В північній частині городища є некрополь із 32 курганів. Розкопками 16 з них у 1881 році займався Дмитро Самоквасов. Його експедиція знайшла поховання в дерев'яних трунах XI—XII століть. Вони містили дрібні артефакти (дротові, з срібла і міді, скроневі кільця, бронзові ґудзики тощо)^[2].

У 1981 і 1989 роках городище досліджувала група Володимира Коваленка. Було виявлено двоярусну гончарну піч XII—XIII століть. Знайдено також залишки залізоробного і ковальського обладнання тих років^[3].