Бароко (фільм)
Бароко | |
|---|---|
| фр. Barocco | |
 | |
| Жанр | кримінальна драма / трилер |
| Режисер | Андре Тешіне |
| Продюсери | Андре Женове Ален Сард |
| Сценаристи | Мерилін Голдін Андре Тешіне |
| У головних ролях | Ізабель Аджані Жерар Депардьє |
| Оператор | Бруно Нюйттен |
| Композитор | Філіп Сард |
| Монтаж | Клодін Мерлен |
| Художник | Фердінандо Скарфіотті |
| Кінокомпанія | Les Films de la Boétie • Sara Films |
| Тривалість | 110 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція |
| Рік | 1976 |
| Дата виходу | 8 грудня 1976 (Франція) |
| IMDb | ID 0074184  |
| Рейтинг | IMDb:  |
«Бароко» (фр. Barocco) — французький фільм 1976 року, поставлений режисером Андре Тешіне з Ізабель Аджані і Жераром Депардьє у головних ролях. Фільм було номіновано у 9 категоріях на здобуття французької національної кінопремії «Сезар», у трьох з яких він отримав нагороди 
.
Сюжет
Дія фільму відбувається в Амстердамі. Під час передвиборчої кампанії звичайному боксерові Самсону (Жерар Депардьє) пропонують знеславити одного з кандидатів, розповівши історію про те, як він піддавався насильству з його боку в дитинстві. В той же час інший кандидат також пропонує великі гроші Самсону за мовчання. Самсон вирішує обдурити обох просто втікши з грошима за кордон разом зі своєю коханою Лаурою (Ізабель Аджані). Вони домовляються зустрітися на вокзалі, але Самсона викрадають і вбивають. Вбивця Самсона, напрочуд схожий на самого Самсона, починає полювати за Лаурою, але потім вони закохуються один в одного і вже разом тікають від погоні.
У ролях
| Ізабель Аджані | ···· | Лаура |
| Жерар Депардьє | ···· | Самсон / вбивця Самсона |
| Марі-Франс Пізьє | ···· | Неллі |
| Жан-Клод Бріалі | ···· | Волт |
| Жульєн Гійомар | ···· | Готьє |
| Елен Сюржер | ···· | Антуанетта |
| Жан-Франсуа Стевенен | ···· | темний молодий чоловік |
Назва фільму
Андре Тешіне запозичив назву фільму від назви роботи кубинського письменника і художника Северо Сардуя «Бароко» (порт. Barroco)[1] . Режисер був також натхненний бароковим живописом, «Обміном принцес» (1621—1625) Рубенса, в якому одна фігура стає копією іншої[1].
Визнання
| Нагороди та номінації фільму «Бароко»[2][3] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1977 | 2-а церемонія премії «Сезар» | Найкращий фільм | Бароко | Номінація | |
| Найкращий режисер | Андре Тешіне | Номінація | |||
| Найкраща акторка | Ізабель Аджані | Номінація | |||
| Найкраща акторка другого плану | Марі-Франс Пізьє | Перемога | |||
| Найкраща операторська робота | Бруно Нюйттен | Перемога | |||
| Найкращі декорації | Фердінандо Скарфіотті | Номінація | |||
| Найкращий монтаж | Клодін Мерлен | Номінація | |||
| Найкращий звук | Поль Лене | Номінація | |||
| Найкраща музика до фільму | Філіп Сард | Перемога | |||
Примітки
- ↑ а б Marshall, André Téchiné, с. 21
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Бароко» на сайті IMDb
- ↑ Récompenses et nominations pour le film Barocco [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
Джерела
- Marshall, Bill, André Téchiné, Manchester University Press, 2007, ISBN 0-7190-5831-7
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).