YaChudo

Ізабель Аджані

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ізабель Аджані
Isabelle Yasmine Adjani
голова журі Каннського кінофестивалю Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніІзабель Ясмін Аджані
Дата народження27 червня 1955[1][2][…] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняXVII округ Парижа, Франція[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція[5][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякіноакторка, акторка театру, співачка, акторка, телеакторка, виконавча продюсерка, помічниця режисера зі сценарію, співпродюсер, музикантка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКурси Флоран[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностівід 1969
Член уКомеді Франсез Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBarnabé Nuyttend і Gabriel-Kane Day-Lewisd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0000254
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
5 премій «Сезар», премії Каннського та Берлінського кінофестивалів
isabelleadjani.fr Редагувати інформацію у Вікіданих
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Ізабель Аджані у Вікісховищі

Ізабе́ль Ясмі́н Аджані́ (фр. Isabelle Yasmine Adjani; нар. 27 червня 1955, Париж) — французька акторка, співачка і продюсерка, володарка багатьох престижних кінопремій. Громадська діячка.

Біографія

Ізабель Аджані на Берлінському кінофестивалі, 2010 рік

Народилася 27 червня 1955 року в Парижі (за іншими даними — в Баварії) в родині німкені та алжирця турецького походження.

Як акторка дебютувала в 1969 році у фільмі «Маленький вугляр» (Le petit bougnat) — причому знімалася під час літніх канікул. Потім працювала в театрі «Комеді Франсез», де ще в 17 років була відмічена критикою. Славу принесла головна роль у фільмі Франсуа Трюффо «Історія Аделі Г.». За цю роль Аджані була номінована на «Оскар». Після цього Аджані знімалася у найкращих режисерів — Поланського, Бессона, Беккера. І майже усі ці ролі були трагічними.

У 1981 році 26-річна акторка отримала перший «Сезар» за роль у фільмі «Одержима бісом» (режисер — Анджей Жулавський). Ця ж роль разом з роботою у фільмі «Квартет» Джеймса Айворі принесла Аджані Срібну премію за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю. В 1983 Аджані отримує другий «Сезар» за «Убивче літо» режисера Жана Беккера.

У 1988 році Ізабель Аджані дебютувала як продюсерка у фільмі Бруно Нюйттена «Каміла Клодель». В цьому ж фільмі вона зіграла головну роль, яка принесла її третій «Сезар» та нагороду за найкращу жіночу роль на Берлінському кінофестивалі. За цю ж роль Аджані була номінована на «Оскар».

У 1993 році роль королеви Марго в однойменному фільмі режисера Патріса Шеро принесла Аджані четвертий «Сезар». Вп'яте акторка отримала цей приз у 2010 році за фільм Жана-Поля Лілієнфельда «Останній урок».

Ізабель Аджані не була в шлюбі. Має двох синів: від оператора і режисера Бруно Нюйттена та англійського актора Деніела Дей-Льюїса. 2004 року Аджані збиралася одружитися з французьким музикантом і композитором Жаном-Мішелем Жарром, проте весілля не відбулося.

Громадська та інша діяльність

Ізабель Аджані очолює ряд громадських рухів, бореться проти голоду і расизму, захищає Салмана Рушді, демократію в Алжирі. Вона — голова комісії з авансів при Національному кіноцентрі Франції, яка займається розподілом фінансових коштів, що спрямовуються на розвиток національного кінематографу. У 1997 році вона очолювала журі ювілейного 50-го Каннського кінофестивалю.

Крім зйомок у фільмах, Адждані грає на сцені театрів, записує музичні альбоми. 1983 вона записує свій перший музичний диск. Кліп співачки знімає також тоді ще режисер-початківець Люк Бессон. З короткого досвіду співпраці пізніше народиться абсолютно культова Підземка, що остаточно і назавжди закріпила зоряний статус Аджані.

Фільмографія

  • 1969 — Маленький вугляр /Le petit bougnat-Роуз
  • 1971 — Фостін і прекрасне літо /Faustine-Каміль
  • 1972 — Школа дружин /L'école des femmes
  • 1974 — Ляпас /La gifle
  • 1975 — Історія Аделі Г. /L'Histoire d'Adèle H.
  • 1976 — Віолетта і Франсуа /Violette et François-Віолетта
  • 1976 — Мешканець /Le locataire-Стелла
  • 1976 — Бароко /Barocco-Лаура
  • 1978 — Водій /The Driver-гравець
  • 1979 — Сестри Бронте /Les Soeurs Bronte-Емілі Бронте
  • 1979 — Носферату — привид ночі /Nosferatu, Phantom der Nacht-Люсі Харкер
  • 1980 — Клара і шикарні типи /Clara et les Chics Types-Клара
  • 1981 — Весь вогонь, все полум'я /Tout feu, tout flamme-Пауліна
  • 1981 — Квартет /Quartet-Марія Целль
  • 1981 — Одержима бісом /Possession-Ганна,Хелен
  • 1981 — У наступному році, якщо все буде добре /L'année prochaine, si tout va bien -Ізабель
  • 1982 — Смертельна облава /Mortelle randonnee-Катаріна Лейріс,Люсі,«Марія»
  • 1982 — Антоніета /Antonieta-Антоніета Рівас Меркадо
  • 1983 — Убивче літо /L'été meurtrier
  • 1985 — Підземка /Subway
  • 1986 — /T'as de beaux escaliers tu sais
  • 1987 — Іштар /Ishtar
  • 1988 — Каміла Клодель /Camille Claudel-Каміла Клодель
  • 1993 — Отруйний роман /Toxic Affair-Пенелопа
  • 1994 — Королева Марго /La Reine Margot
  • 1995 — Сто й одна ніч кіно
  • 1996 — Дияволиці /Diabolique-Міа Баран
  • 2001 — Каяття /La repentie-Шарлотта,Лейла
  • 2002 — Адольф /Adolphe-Елеонора
  • 2003 — Щасливої дороги! /Bon voyage-Вів'єн Денверс
  • 2003 — Пан Ібрагім та квіти Корану /Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran-зірка
  • 2009 — Останній урок /La journée de la jupe-Соня Бержерак
  • 2010 — Останній Мамонт Франції /Загублена любов
  • 2011 — Насильно /Комісар Клара Даміко
  • 2012 — Давид і мадам Ансен /мадам Ансен
  • 2014 — Красуні в Парижі /Марі Еліз
  • 2016 — Кароль Матьє /Кароль Матьє
  • 2022 — Петер фон Кант /Peter von Kant-Сідоні
  • 2024 — Бажання / Wish
  • 2024 — Чудова пара / The Perfect Couple

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118846108 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=95
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.filmous.com/person46211/
  5. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-11133178
  6. ↑ http://www.nytimes.com/movie/review?res=9D03E3D9143AF933A15754C0A962948260
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).