YaChudo

Бадді Річ

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Бадді Річ
англ. Buddy Rich Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Buddy Rich
Buddy Rich
Основна інформація
Повне ім'яBuddy Rich
Дата народження30 вересня 1917[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБруклін, штат Нью-Йорк, США
Дата смерті2 квітня 1987[2][4][…] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЛос-Анджелес, штат Каліфорнія, США
Причина смертіінфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Вествуд Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1921 — 1987
ГромадянствоСША США
ПрофесіяБарабанщик, композитор,
ОсвітаВища школа ім. Авраама Лінкольна і Professional Children's Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ІнструментиУдарні
ЖанрДжаз, Біґ Бенд, Свінг, Бібоп
ЛейблиArgo, Verve
buddyrich.com
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бернард «Бадді» Річ (30 вересня 1917 — 2 квітня 1987) — американський музикант, композитор джазовий барабанщик.

Біографія

У списку найвпливовіших барабанщиків всіх часів, створеним журналом «Rhytm Magazine», Бадді Річ займає першу позицію[5]. Кар'єру професійного музиканта почав у 1937 році, граючи в різних оркестрах, найвідоміший з яких Френка Сінатри. У 1944 році покинув колектив Сінатри з метою створення власного бенду, однак це вдалося йому тільки в 1966 році. Весь подальший час Бадді Річ працював як у складі власного бенду, так і як сесійний музикант з таким відомими музикантами як Елла Фіцджеральд, Френк Сінатра, Луі Армстронг, Каунт Бейси, Майлс Дейвіс, Діззі Гіллеспі, Нет Кінг Коул, Дюк Еллінгтон, Оскар Пітерсон, Чарлі Паркер, Стен Ґєтц. В 1959—1960 роках Бадді Річ, перенісши інфаркт був змушений виступати як вокаліст. 2 березня 1987, у віці 69 років, від інфаркту після операції на злоякісну пухлину мозку Бадді Річ помирає. Похований в Westwood Village Memorial Park Cemetery у Лос-Анджелесі.

Дискографія

Студійні альбоми і живі записи

  • 1953: The Flip Phillips Buddy Rich Trio (Clef Records)[6]
  • 1954: The Swinging Buddy Rich (Norgran Records)
  • 1955: Sing and Swing with Buddy Rich (Norgran)
  • 1955: Buddy and Sweets (Norgran)
  • 1955: The Lester Young Buddy Rich Trio (Norgran)
  • 1955: The Wailing Buddy Rich (Norgran)
  • 1955: Krupa and Rich (Clef) — with Gene Krupa
  • 1955: The Lionel Hampton Art Tatum Buddy Rich Trio (Clef)
  • 1956: Buddy Rich Sings Johnny Mercer (Verve Records)
  • 1956: This One's for Basie (Verve) — re-issued 1967 as Big Band Shout[7]
  • 1957: Buddy Rich Just Sings (Verve)
  • 1958: Buddy Rich in Miami (Verve)
  • 1959: Richcraft (Mercury Records) — also The Rich Rebellion (Wing)
  • 1959: Rich versus Roach (Mercury) — with Max Roach
  • 1959: The Voice is Rich (Mercury)
  • 1960: The Driver (EmArcy Records)
  • 1961: Playtime (Argo Records)
  • 1961: Blues Caravan (Verve)
  • 1962: Burnin' Beat (Verve) — with Gene Krupa
  • 1965: Are You Ready for This? (Roost) — with Louie Bellson
  • 1966: Swingin' New Big Band (Pacific Jazz Records/Blue Note Records)
  • 1966: The Sounds of '66 (Reprise Records) — Live, with Sammy Davis, Jr.
  • 1967: Big Swing Face (Pacific Jazz) — Live
  • 1967: The New One! (Pacific Jazz) — aka Take it Away
  • 1968: Rich à la Rakha (World Pacific) — with Alla Rakha
  • 1968: Mercy, Mercy (Pacific Jazz) — Live
  • 1969: Buddy & Soul (Pacific Jazz) — Live
  • 1970: Keep the Customer Satisfied (Liberty Records) — Live
  • 1971: A Different Drummer (RCA Records)
  • 1971: Rich in London (RCA) — expanded UK release = Buddy Rich: Very Alive at Ronnie Scott's (RCA (UK)) — Live
  • 1972: Stick It (RCA)
  • 1973: The Roar of '74 (Groove Merchant Records)
  • 1974: Very Live at Buddy's Place (Groove Merchant) — Live
  • 1974: Transition (Groove Merchant) — with Lionel Hampton
  • 1974: The Last Blues Album, Vol. 1 (Groove Merchant)
  • 1975: Big Band Machine (Groove Merchant)
  • 1976: Speak No Evil (RCA)
  • 1977: Buddy Rich Plays and Plays and Plays (RCA)
  • 1977: Lionel Hampton Presents Buddy Rich (Who's Who In Jazz) — aka Buddy's Cherokee… also released as The Sound of Jazz, Vol 10
  • 1977: Class of '78 (The Great American Gramophone Company) — also released as The Greatest Drummer That Ever Lived with The Best Band I Ever Had
  • 1978: Together Again: For the First Time (Gryphon/Century) — aka When I Found You (with Mel Tormé)
  • 1980: Live at Ronnie Scott's (DRG) — Live. aka The Man from Planet Jazz
  • 1981: The Buddy Rich Band (MCA)
  • 1983: Rich and Famous (Amway) — aka The Magic of Buddy Rich, aka Buddy Rich — The Man
  • 1985: Mr. Drums: …Live on King Street (Cafe) — «Live» in-studio concert recording. Also released on (2 separate) video discs

Посмерті релізи раніше невідомих записів

  • 1993: Europe '77 (Magic)
  • 2001: Wham! The Buddy Rich Big Band Live (Label M)
  • 2004: No Funny Hats (Lightyear)

Відомі збірки

  • 1960: The Drum Battle (Gene Krupa and Buddy Rich at JATP) (Verve)
  • 196?: The Best of Buddy Rich (Pacific Jazz)
  • 1969: Super Rich (Verve)
  • 1971: Time Being (Bluebird/RCA)
  • 1987: Compact Jazz: Buddy Rich (Verve)
  • 1990: Compact Jazz: Gene Krupa & Buddy Rich (Verve)
  • 1992: No Jive (Novus)
  • 1998: Buddy Rich: The Legendary '47-'48 Orchestra Vol. 1 (Hep Records)
  • 1998: Buddy Rich: The Legendary '46-'48 Orchestra Vol. 2 (Hep)
  • 2005: Classic EmArcy, Verve, Small Group Buddy Rich Sessions (Mosaic Records No. 232) — 7 CD колекційне видання

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118600249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ [1][недоступне посилання]
  6. ↑ Norgran, Clef, Verve, Mercury, Pacific Jazz, etc. discographies at jazzdisco.org [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
  7. ↑ www.hepjazz.com. hepjazz.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 25 лютого 2011.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).