YaChudo

Ассата Шакур

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ассата Шакур
Assata Shakur
Ім'я при народженніангл. JoAnne Deborah Byron Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася16 липня 1947[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла25 вересня 2025[1] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гавана, Куба[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична активістка, поетеса, редакторка, бійчиня опору, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьполітична діяльність[3], тероризм[3], література[3], поезія[3] і радіомовлення[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСіті Коледж Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоNew Communist Movementd і Партія Чорних Пантер Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1970 — 2025
Magnum opusAssata: An Autobiographyd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіТупак Шакур Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриMutulu Shakurd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2104313 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шакур.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байрон (значення).

Ассата Олугбала Шакур (англ. Assata Olugbala Shakur), при народженні Джоен Дебора Байрон (англ. JoAnne Deborah Byron), в шлюбі Чесімерд (англ. Chesimard); 16 липня 1947, Квінс — 25 вересня 2025, Гавана) — американська політична і громадська активістка, редакторка, письменниця й поетеса. Членкиня націоналістичних афроамериканських угруповань «Партія чорних пантер» та «Чорна визвольна армія». Розшукується спецслужбами кількох держав за звинуваченням у скоєнні кількох вбивств (1971—1973). Сестра вітчима та хрещена мати Тупака Шакура[4].

Життєпис

Народилася 1947 року в Нью-Йорку у великій бідній афроамериканській родині. У 1950 році її батьки розлучилися, більшу частину дитинства вона провела у Вілмінгтоні (штат Північна Кароліна) з бабусею. Незабаром втекла з дому і бродяжничала, потім її виховувала тітка Евелін Вільямс, яка пізніше захищала її в суді. За допомогою своєї тітки Шакур заочно закінчила школу. Навчалася спочатку в Манхеттенському коледжі, потім у Міському коледжі Нью-Йорка, де з середини 1960-х почала брати активну участь в афроамериканському протестному русі. У 1967 році була вперше заарештована; у квітні того ж року одружилася з однокурсником, також активістом, у грудні 1970 року розлучилася з ним. Після закінчення коледжу вступила до лав Партії чорних пантер, незабаром ставши їх видною діячкою. 1970 року змінила ім'я.

У травні 1973 року Шакур брала участь у перестрілці на Платній автодорозі Нью-Джерсі, в ході якої, як вважається, застрелила патрульного поліцейського Нью-Джерсі Вернера Ферштера і тяжко поранила поліцейського Джеймса Гарпера. Член Чорної визвольної армії Зейд Малік Шакур був також убитий у цьому інциденті, сама Шакур була поранена. Між 1973 і 1977 роками Шакур було пред'явлено звинувачення у шістьох інших можливих злочинних інцидентах — у вбивстві, замаху на вбивство, озброєному пограбуванні, пограбуванні банку та викраденні. За трьома з них вона була виправдана, за трьома іншими обвинуваченню не вистачило доказів. У 1977 році Шакур була засуджена за умисне вбивство Ферштера та за сімома іншими кримінальними злочинами, пов'язаними з перестрілкою, і засуджено до довічного ув'язнення.

У 1970-х роках Шакур була ув'язнена в кількох в'язницях. Вона втекла з в'язниці у 1979 році за допомогою трьох членів Чорної визвольної армії, які захопили двох охоронців у заручники.

З 1984 року живе на Кубі, куди втекла і де отримала політичний притулок. З 2 травня 2005 року Федеральне бюро розслідувань класифікувало її як внутрішню терористку і запропонувало винагороду у розмірі 1 мільйона доларів за допомогу в її захопленні. 2 травня 2013 року ФБР додало її до списку найбільш розшукуваних терористів. ФБР оголосило, що поставило Шакур на перше місце у своєму списку найбільш розшукуваних терористів жіночої статі[5]. Того ж дня Генеральний прокурор Нью-Джерсі запропонував збільшити обіцяну ФБР нагороду, збільшивши сукупну винагороду за її захоплення до 2 мільйонів доларів.

Спроби добитися її видачі призвели до листів Папи Римського та резолюції Конгресу США. Її життя стало темою літературних творів, фільмів та пісень.

За даними МЗС Куби, Шакур померла у Гавані 25 вересня 2025 року через проблеми зі здоров'ям[6].

У культурі

У 1997 році з'явився документальний фільм про Ассату Шакур «Очі веселки», написаний і знятий кубинською режисеркою Глорією Роландо[7]. Офіційна прем'єра фільму в Гавані в 2004 році відбулася за підтримки Casa de las Américas — головного культурного форуму кубинського уряду[8]. Assata aka Joanne Chesimard — біографічний фільм 2008 року режисера Фреда Бейкера. Прем'єра фільму відбулася на фестивалі чорного кіно в Сан-Дієго, а головну роль виконала сама Ассата Шакур. Національна конференція чорношкірих адвокатів та Мос Деф є одними з єдиних професійних організацій та артистів, які підтримують Ассату Шакур[9].

Музиканти, що створили і записали пісні про неї або їй присвятили:

  • Репер Common записав «A Song for Assata» у своєму альбомі Like Water for Chocolate (2000) після подорожі до Гавани, щоб особисто зустрітися з Шакур[10].
  • Репер Nas вказав її ім'я в буклеті свого альбому «Untitled» серед важливих темношкірих постатей, які надихнули цей альбом[11].
  • Репер Paris («Пісня Ассати», у «Сплячі з ворогом», 1992) Бенд Public Enemy («Бунтар без паузи» в своєму другому студійному альбомі It Takes a Nation of Millions to Hold Us Back у 1988 році)
  • 2Pac («Words of Wisdom» у 2Pacalypse Now (1991)
  • Digital Underground («Heartbeat Props» у Sons of the P, 1991)
  • Хіп-хоп гурт The Roots (Words of Wisdom («Пригоди в країні чудес») у Illadelph Halflife, 1996)
  • Піболд («Якщо Маркус Гарві помре, то Маркус Гарві живе» у фільмі «Якби не жалюзі, це були б штори для нас усіх», 1999)
  • Asian Dub Foundation («Відданий життю» в музиці спільноти, 2000)
  • Сол Вільямс («Чорна Стейсі» у Сола Вільямса, 2004)
  • Rebel Diaz («Which Side Are You On?» у Otro Guerrillero Mixtape Vol. 2, 2008)
  • Лоукі («Something Wonderful» у Soundtrack to the Struggle, 2011)
  • Murs («Повість про два міста» в The Final Adventure, 2012)
  • Репер Jay-Z («Open Letter Part II» у 2013 році)
  • Digable Planets, The Underachievers і X-Clan також записали пісні про Шакур.[12] Її описували як «легенду реп-музики»[13] та «незначну знаменитість»[14].

12 грудня 2006 року канцлер Міського університету Нью-Йорка Метью Голдштейн наказав президенту Сіті-коледжу Грегорі Х. Вільямсу прибрати «несанкціоноване та недоречне» позначення «Суспільний та студентський центр Гільєрмо Моралеса / Ассати Шакур», як його назвали студенти в 1989 році. Студентська група виграла право використовувати вітальню після закриття кампусу через запропоноване підвищення плати за навчання[15]. Студенти та групи випускників подали до суду на CUNY після зняття меморіальної дошки[16]. 7 квітня 2010 року головуючий суддя постановив, що питання свободи слова студентів та право адміністрації закладу вищої освіти «заслуговують на судовий розгляд».[17]

Після суперечок у 1995 році Громадський коледж району Мангеттена перейменував стипендію, яка раніше була названа на честь Ассати Шакур.[18] У 2008 році професор Університету Бакнелла включив Шакур до курсу «Афро-американські герої» — разом із такими діячами, як Гаррієт Табмен, Сожурне Трус, Джон Генрі, Малколм Ікс та Анджела Девіс[19]. Її автобіографію вивчають разом із автобіографією Анджели Девіс та Елейн Браун, єдиних жінок-активісток руху «Чорна влада», які опублікували автобіографії в окремій книжці. Професор Ратґерського університету Г. Брюс Франклін, який читає уривки з книги Шакур на уроці «Злочин і покарання в американській літературі», описує її як «революційного борця проти імперіалізму».[20].

Чорношкірий поліцейський штату Нью-Джерсі Ентоні Рід (який покинув службу) подав до суду на поліцію через те, що, серед іншого, люди розвісили плакати із зображенням Шакур, та зобразили там номер поліцейського значка Ріда, у казармі в Ньюарку. Він вважав, що це образило його, оскільки вона вбила офіцера і була «расисткою за своєю природою»[21]. За словами Ділана Родрігеза, для багатьох «американських радикалів і революціонерів» Шакур представляє «шановане (іноді фетишизоване) значення визвольного бажання та можливостей».[22]

В Інтернеті кампанію «Руки геть від Ассати!» координують активісти Конгресу чорних радикалів Чикаго[23].

У 2015 році Університет Кіна в Нью-Джерсі відмовився від виступу хіп-хоп виконавця Common як спікера через скарги поліції. Члени Братської асоціації військовослужбовців штату Нью-Джерсі висловили свій гнів через «A Song For Assata» Common[24].

У 2015 році співзасновниця Black Lives Matter Алісія Гарза зазначила: «Коли я використовую потужний попит на Ассат у своїй організаторській роботі, я завжди починаю з того, що розповідаю про її походження, розповідаю про значення Ассат Шакур для Руху за визволення чорношкірих, його політичну мету та діяльність, і чому ця тема така важлива в нашому контексті»[25].

На її честь названо чиказьку групу активістів Black Assata's Daughters.[26]. У квітні 2017 року фонд колишнього квотербека професійної футбольної команди Сан-Франциско Фортинайнерс (англ. San Francisco 49ers) Коліна Каперника пожертвував групі 25 000 доларів.[27]

У липні 2017 року офіційна стрічка Маршу жінок у Твіттері відзначила день народження Ассат Шакур, що викликало критику деяких правих ЗМІ[28][29][30].

У квітні 2018 року суд Північної Кароліни постановив виплатити 15 000 доларів представнику Шакур, її сестрі Беверлі Гойнс, як частину земельної угоди[31].

Примітки

  1. ↑ а б в Nota de Prensa del Ministerio Relaciones Exteriores
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Tupac Shakur's Godmother Added to FBI Most-Wanted Terrorists List | Rolling Stone. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 18 листопада 2022.
  5. ↑ Assata Shakur becomes first woman named to FBI's ‘most wanted terrorists’ list | theGrio
  6. ↑ Nota de Prensa del Ministerio Relaciones Exteriores. Ministry of Foreign Affairs (ісп.). Процитовано 26 вересня 2025.
  7. ↑ Scheffler, 2002, p. 203.
  8. ↑ Wilfredo, Cancio Isla (December 18, 2007). «U.S. fugitive a hero to Fidel, but a curiosity to many». McClatchy Newspapers via Houston Chronicle. The Miami Herald published this article as «Fugitive a curiosity in Cuba».
  9. ↑ Williams, Houston (May 2, 2005), "U.S. Government Declares $2 Million Bounty For Assata Shakur, Tupac's Godmother
  10. ↑ Neal, Mark Anthony (5 травня 2000)
  11. ↑ «Like Water for Chocolate: Common's Recipe for Progressive Hip-Hop». Pop Matters. Retrieved on April 7, 2007.
  12. ↑ Jones, 1998, p. 425.
  13. ↑ Allen-Mills, Tony (27 травня 2007). «Bounty hunt for US cop killer on Cuba», The Sunday Times, p. 27.
  14. ↑ Robinson, Eugene (July 18, 2004). «Exiles», The Washington Post, W23.
  15. ↑ Arenson, Karen W. (December 13, 2006). «CUNY Chief Orders Names Stripped From Student Center». The New York Times. Retrieved on May 9, 2008.
  16. ↑ Zambito, Thomas (January 7, 2007). «CUNY sued in cop killer naming flap», New York Daily News, p. 3.
  17. ↑ Wise, Daniel (April 8, 2010). «First Amendment Violation Claim Proceeds Against College Over Removed Plaque», New York Law Journal. Retrieved on April 8, 2010.
  18. ↑ Honan, William H. (April 12, 1995). «Two Scholarships Given New Names After Controversy», The New York Times, Section B, p. 11, column 4. Retrieved on June 1, 2008.
  19. ↑ Bucknell University (April 1, 2008). «Superhero Inspiration for Course on 'Black Heroes'».
  20. ↑ Hepp, Rick (October 31, 2004). "Chesimard still stirs admiration and scorn, " The Star-Ledger, p. 23.
  21. ↑ The Star-Ledger (January 19, 1996). «Black Ex-Trooper Tells Trial of Poster of Killer Chesimard Made to Mock.»
  22. ↑ Rodriguez, 2006, p. 61.
  23. ↑ Boyd, Herb (2002). Race and Resistance: African Americans in the Twenty-first Century. South End Press. ISBN 0-89608-652-6, p. 116.
  24. ↑ Frydenlund, Zach. Common Pulled From Kean University Commencement Speech After Police Complaints. Complex.com. Процитовано 3 квітня 2015.
  25. ↑ Garza, Alicia. A Herstory of the #BlackLivesMatter Movement. The Feminist Wire. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 18 листопада 2022.
  26. ↑ Colin Kaepernick - April donations. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-12 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Zacharias, Michelle (17 лютого 2016). Activists of every stripe unite in ICE civil disobedience. People's World. Процитовано 14 березня 2016.
  28. ↑ Assata Shakur birthday honored by Women's March organizers. Fox News. 18 липня 2017.
  29. ↑ When the 'Resistance' Gets Reprehensible. National Review (англ.).
  30. ↑ Lampen, Claire (21 липня 2017). Six months after the Women's March on Washington, the Resistance Revival has a message for Trump. Mic. Процитовано 22 липня 2017.
  31. ↑ County pays $15K to FBI fugitive, part of Freeman Park land deal.

Література

  • Belton, Brian A. (2007). Assata Shakur: A Voice від Palenques. // Black Routes: Legacy of African Diaspora. Hansib Publications Ltd. ISBN 978-1-870518-92-5.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).