YaChudo

Анн Такамакі

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Анн Такамакі
яп. 高巻 杏
Персонаж Persona
ПояваPersona 5, Persona 5 Royal, Persona 5 Strikers, Persona 5 Tactics, Persona 5: Dancing Star Night, Persona 5: The Phantom X
Перша поява
Остання поява
  • «Persona 5: The Phantom X»
  • 2025
ДизайнерШіґенорі Соеджіма
ВиконавецьЮкі Одера
ОзвучуванняЕріка Гарлачер
Нана Мідзукі
Інформація
Статьжіноча
Діяльністьмодель, вігілант Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьПримарні крадії сердець
Зброяканчук Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняТокіо
ГромадянствоЯпонія Японія

Анн Такамакі (яп. 高巻 杏, кириліз. Такамакі Ан) — одна з головних персонажів відеогри Persona 5, що вийшла у 2016 році. Вона — японська підлітка та учениця другого курсу вигаданої академії Шюджін. Також є однією із засновниць Примарних крадіїв сердець — групи, створеної з метою зупинити тих, хто чинить зло й завдає болю іншим.

Вона долучається до створення цієї групи, зокрема щоб помститися одному зі своїх учителів, Суґуру Камошіді, який сексуально домагався її та довів її подругу, Шіхо Судзуї, до спроби самогубства. У світі під назвою Метавсесвіт Такамакі пробуджує надприродні сили, пов'язані з її Персоною — Кармен, народженою з бажання помсти за підлі вчинки Камошіди, зокрема щодо Шіхо. У команді Примарних крадіїв вона бере псевдонім Пантера (яп. パンサー, кириліз. Панса).

Від часу своєї появи Анн отримала змішані відгуки — дехто з критиків вважає її прикладом сексуалізованого зображення жінки.

Концепція та створення

Анн Такамакі була створена для Persona 5 дизайнером Шіґенорі Соеджімою. У ролі Примарної крадійки вона носить псевдонім Пантера, щоб приховати свою особистість[1]. Режисер гри Кацура Хашіно описував Анн як дівчину з «іноземною зовнішністю», яка привертає увагу, але водночас створює дистанцію між нею та іншими[2]. Її образ як крадійки від самого початку задумувався із котячими рисами. Остаточний костюм — це обтислий червоний латексний комбінезон з вирізом у зоні декольте, блискавками, червоною маскою пантери, рожевими рукавичками, хвостом і темно-червоними ботфортами. Раніше розглядалися інші варіанти: чорна сукня з окулярами та гольфами, пізніше — чорний комбінезон з окулярами, арбалет замість батога та без вирізу[1]. У грі вона спершу пробуджує Персону Кармен, яка згодом еволюціонує в Гекату. Дизайнери зазначали, що Персони чоловічих персонажів зазвичай базуються на відомих міфологічних постатях, тому для жіночих вирішили обрати менш відомі, щоб надати їм глибини. Геката, попри свою менш відому природу, була підібрана так, щоб гармоніювати з характером Анн[3].

У японській версії гри Анн озвучує Нана Мідзукі, а в англійській — Еріка Гарлачер[4][5]. Гарлачер отримала запит озвучити Анн у стилі «доброї, але не надто доброї» старшокласниці[6]. Вона надіслала кілька варіантів голосу, з яких один був затверджений. Акторка зазначала, що їй легко вживатися в образ, бо Анн — персонаж, який найбільше нагадує її саму: саркастична, впевнена в собі, з яскравим голосом[7][8].

У сценічній постановці Persona 5: The Stage Анн грає Юкі Одера[9]. У ритм-грі Persona 5: Dancing Star Night за рухи Анн відповідала акторка Нацумі Уетаці. Сценарист і хореограф Теппей Кобаяші вважав, що її особистість схожа на Анн. Хореографія була непростою: довгі руки, взуття на підборах і зачіска ускладнювали танці. Втім, Уетаці відповідально підійшла до ролі й навіть пофарбувала волосся замість використання перуки, щоб зробити образ більш автентичним[10].

Дизайнерка Акане Кабаяші створювала кімнату Анн у грі, зробивши її стильною й простою. Хоча стиль був західним, для більшої автентичності в японському контексті вона додала кондиціонер і подовжувач[11].

Появи

Анн Такамакі вперше з'являється в Persona 5 як учениця другого курсу вигаданої Академії Шюджін у Японії. Через змішане походження й плітки про неї вона майже не має друзів, окрім Шіхо Судзуї — волейболістки, яку тренує вчитель Суґуру Камошіда. Хоча чутки стверджують, що Анн має з ним стосунки, насправді Камошіда намагається шантажувати її, погрожуючи вигнати Шіхо з команди, якщо та не підкориться його домаганням. Коли Анн відмовляється, він зганяє злість на Шіхо, доводячи її до спроби самогубства.

Після цього Анн приєднується до Джокера, Рюджі та Морґани, щоб зупинити Камошіду. Разом вони вирушають у Палац Камошіди — світ його спотвореного серця, де Анн пробуджує свою Персону Кармен, знищує створену ним когнітивну копію себе й допомагає іншим перемогти Тінь Камошіди. Пізніше команда краде його «Скарб» — втілення його бажань — змушуючи його зізнатися у злочинах у реальному світі.

Окрім основної гри, Анн з'являється як фігурка та персонаж на фоні на арені Джокера у Super Smash Bros. Ultimate, а також є частиною його фінальної атаки[12]. Вона також фігурує в аніме-адаптації Persona 5 (2018)[13] та в офіційному мерчендайзі — наприклад, у репліці її худі, випущеній у співпраці Atlus і компанії Cospa[14]. Окрім цього, Анн з'являється як ігрова персонажка в грі Persona 5: The Phantom X (2024)[15].

Сприйняття

Образ Анн Такамакі з Persona 5 викликав суперечливу реакцію[16][17][18][19]. Частина критиків вважає, що гра погано розкриває її травму: сцени сексуалізації — як-от шантаж з оголеним позуванням — подаються з гумором, попри її попередній досвід насильства. Інші звинувачують гру в подвійних стандартах: засуджуючи домагання, вона водночас подає Анн як об'єкт чоловічого погляду — через дизайн костюма, поведінку персонажів і камеру[20][21][22].

Натомість прихильники бачать у ній сильну, впевнену героїню, яка з часом бере контроль над власною сексуальністю й виступає проти знеособлення[23][24][25][26]. Її образ також відзначають за правдиве зображення расової ізоляції в Японії, адже Анн — дівчина змішаного походження[27][27][28][29].

Примітки

  1. ↑ а б Baird, Scott (16 лютого 2021). How The Persona 5 Cast Changed From Their Concept Art. Screen Rant. Архів оригіналу за 19 червня 2023. Процитовано 8 липня 2021.
  2. ↑ Wallace, Kimberley (9 грудня 2015). New Persona 5 Details You Won't Find Anywhere Else. Game Informer. Архів оригіналу за 5 січня 2024. Процитовано 4 січня 2024.
  3. ↑ Persona 5 Maniacus.
  4. ↑ 高巻杏 P５ – ペルソナ５ – 公式サイト. Atlus. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  5. ↑ McWhertor, Michael (19 жовтня 2016). Hear Persona 5's English voice cast in new video. Polygon. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  6. ↑ Erika Harlacher (Voice of Ann Takamaki from Persona 5) Interview - Behind the Voice. ANIME Impulse アニメ インパルス. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  7. ↑ Persona 5 - Interview with Erika Harlacher (Ann VA). Gematsu. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  8. ↑ Erika Harlacher Interview #Otakon2019 - Voice of Ann Takamaki - PERSONA 5 - Violet Evergarden. Big Gold Belt Media. 27 липня 2019. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  9. ↑ Sherman, Jennifer (11 липня 2019). Persona 5 Game Gets Stage Play in December. Anime News Network. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  10. ↑ Persona 3 Dancing Moon Night / Persona 5 Dancing Star Night Official Visual Book.
  11. ↑ Artwork. Persona official magazine #2018 dancing!. Kadokawa. 2018.
  12. ↑ Sinha, Ravi (18 квітня 2019). Super Smash Bros. Ultimate Stage Creator, Persona 5's Joker Now Available. Gaming Bolt. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  13. ↑ Hazra, Adriana (5 липня 2020). Aniplex USA to Release Persona 5 the Animation Complete Set on Blu-ray Disc. Anime News Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2023. Процитовано 5 липня 2020.
  14. ↑ Bell, Alice (28 вересня 2017). Cosplaying Persona 5's Ann Takamaki just got easier. Video Gamer. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  15. ↑ Ann Takamaki. LufelNet (англ.). Процитовано 17 липня 2025.
  16. ↑ Oxford, Nadia (17 березня 2020). Persona 5 Royal's Cries for Justice Resonate More Than Ever. USgamer. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  17. ↑ Moore, Caitlin (27 квітня 2018). 2018 Spring Three-Episode Check-In. Anime Feminist. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  18. ↑ Jones, Matthew (18 квітня 2017). 'Persona 5' Keeps Making Villains More Important Than Victims. Waypoint. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  19. ↑ Hetfeld, Malindy (9 жовтня 2020). Persona 5 Royal review - both better and worse than the original. Eurogamer. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  20. ↑ Herfs, Laurence (2021). 'We Will Take Your Heart': Japanese cultural identity in Persona V. Leiden University. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 8 липня 2021.
  21. ↑ McCarthy, Caty (5 травня 2017). The Real-World Problems Behind Persona 5. USgamer. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 8 липня 2021.
  22. ↑ Miller, Laura (Жовтень 2011). Cute Masquerade and the Pimping of Japan. University of Missouri - St. Louis. Процитовано 8 липня 2021.
  23. ↑ Vincent, Brittany (11 липня 2017). No, Persona 5 didn't treat Ann Takamaki unfairly. SyFy Wire. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  24. ↑ Auten, Emily (21 квітня 2021). Persona 5: 50 Reasons to Love it. Nerd Much?. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  25. ↑ Auten, Emily (9 березня 2019). Persona 5 Review. Nerd Much?. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  26. ↑ Lada, Jenni (3 квітня 2017). Persona 5's Party Members Are Flawed, But Strong Individuals. Siliconera. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  27. ↑ а б Mollica, Esther (10 травня 2021). Ann Takamaki From Persona 5 Was Exactly Who I Needed to See. Wired. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  28. ↑ Valens, Ana; Young, Georgina (14 лютого 2018). How Games Mess up Romance. USgamer. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 8 липня 2021.
  29. ↑ Litley, Matthew (12 квітня 2017). Persona 5 Takes Its Historical Inspirations Literally. Game Revolution. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).