YaChudo

Андре Барсак

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Андре Барсак
фр. André Barsacq Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження24 січня 1909[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняФеодосія, Російська імперія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті3 лютого 1973[6][5] (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіXVIII округ Парижа, Париж[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБатіньйоль Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materліцей Генріха IV Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіШарль Дюллен Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіятеатральний режисер, драматург, перекладач, сценарист, актор, театральний дизайнер, художник з костюмів, художник-постановник, режисер, директор театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону кавалер ордена Мистецтв та літератури
IMDbID 0058244 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Андре Барсак у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Андре Барсак (фр. André Barsacq, при народженні Анатолій Петрович Барсак; 24 січня (5 лютого) 1909, Феодосія, Російська імперія, тепер Крим — 3 лютого 1973, Париж, Франція) — французький художник, кінорежисер і сценарист російського походження. Брат режисера-постановника Леона Барсака.

Біографія

Народився в 1909 році в місті Феодосія в Криму. Його батько П'єр Барсак був французом, а мама Ольга Рубльова — росіянкою; старший брат Леон — згодом архітектор і художник по костюмах. У 15 років він поїхав до Парижа, щоб вчитися в Паризькій школі декоративного мистецтва і відтоді жив у Франції. Учень Дюллена і Копо. Працював у театрі «Чотири сезони», одним із засновників якого був. У 1928 році став художником театру «Ательє», організованого його вчителем Шарлем Дюлленом[7]. У 1940 році, коли останній залишив свій театр, кермо керівництва дісталося Барсаку, який ставив на сцені як французьку, так і російську класику. З 1928 року в кіно (художник-декоратор «Грошей» Марселя Л'Ерб'є). Багато співпрацював з Жаном Гремійоном, Максом Офюльсом й іншими провідними режисерами. З 1952 року — режисер кіно, пізніше телебачення.

Театр

З 1940 року — директор театру «Ательє». До середини 1950-х працював у театрі як художник і режисер, згодом зосередився майже виключно на режисурі. Поставив десятки вистав, багато з російського класичного репертуару[8]. Ставив також вистави в театрах «Comédie-Française», «Odeon», «Еберто», «Renaissance», «Habima» (Тель-Авів). Випустив книгу «Театр Гоголя» (видавництво Галлімар, 1950; перевидання — 1955 і 1970), до якої увійшли його переклади п'єс «Ревізор», «Одруження» і «Гравець». Підготував двотомник «Театр Тургенєва» (видавництво Деноель, 1963), який став першим у Франції виданням п'єс цього письменника. Автор статей про театр[9]. У 1965 і 1971 роках здійснив зі своїм театром гастрольне турне по СРСР.

Батько відомого театрального діяча Алена-Алексіса Барсака[10].

Вибрана фільмографія

Художник

  • 1928 — Гроші / L'argent
  • 1928 — Мальдона / Maldone
  • 1930 — Таємниця жовтої кімнати / Le mystère de la chambre jaune
  • 1932 — Страждання толстяка / Le martyre de l'obèse
  • 1935 — Паризькі таємниці / Les mystères de Paris
  • 1937 — Південний поштовий / Courrier Sud
  • 1937 — Йошивара / Yoshiwara
  • 1938 — Барнабе / Barnabé
  • 1939 — Заручники / Les otages
  • 1941 — Вольпоне / Volpone
  • 1943 — Добродійна Катрін / L'honorable Catherine

Режисер

  • 1952 — Червона завіса / Le rideau rouge (по Жану Аную)
  • 1964 — Замок у Швеції / Château en Suède (по Франсуазе Саган, ТВ)
  • 1966 — Місяць в селі / Un mois à la campagne (За п'єсою Івана Тургєнєва, ТВ)
  • 1968 — Ідіот / L'idiot (за романом Федора Достоєвського, ТВ)
  • 1973 — Давід / David, la nuit tombe (За п'єсою Бернарда Копса, ТВ)

Сценарист

  • 1952 — Червона завіса / Le rideau rouge
  • 1956 — Ревізор / Le revizor ou L'inspecteur général (за п'єсою Миколи Гоголя, ТВ)
  • 1968 — Ідіот / L'idiot

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
  3. ↑ GeneaStar
  4. ↑ Барсак Андре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б в свідоцтво про смерть — С. 2.
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ Академия на пяти китах (рос.). portal-kultura.ru. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  8. ↑ Эдуард Филатьев. Главная тайна горлана-главаря. Ушедший сам. — Litres, 2017-03-24. — 1250 с. — ISBN 9785040490240. Архівовано з джерела 21 серпня 2017
  9. ↑ Оксана Дубровская. Театр. — ОЛМА Медиа Групп, 2002. — 320 с. — ISBN 9785948491066. Архівовано з джерела 21 серпня 2017
  10. ↑ 8-й фестиваль русской культуры Космос (фр.). Kirill Terr Info. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 38
  • Словарь французского кино. Под редакцией Жана-Лу Пассека. Перевод с фр. языка. — 1998, Минск, Пропилеи. — 49 с. — ISBN 985-6329-11-6
  • Минц Н. В. Театральные коллекции Франции. М., 1989. С. 319—357.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).