Жан Ануй
| Жан Ануй | |
|---|---|
фр. Jean Anouilh  | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean Marie Lucien Pierre Anouilh[1] |
| Народився | 23 червня 1910[2][3][…] Бордо[5][6][1] |
| Помер | 3 жовтня 1987[2][3][…] (77 років) Лозанна, Швейцарія[7][6] |
| Поховання | Pully cemeteryd[8][9] |
| Країна |  Франція[10][3][11] |
| Національність | баски |
| Місце проживання | Лозанна |
| Діяльність | драматург, сценарист, письменник, режисер |
| Alma mater | Ліцей Шапталя |
| Знання мов | французька[2][12] |
| Мова творів | французька |
| Членство | Association des amis de Robert Brasillachd |
| У шлюбі з | Monelle Valentind[13] і Nicole Anouilhd |
| Діти (5 ) | Colombe Anouilhd, Caroline Anouilhd і Catherine Anouilhd |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
 Жан Ануй у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Жан Ануй (фр. Jean Anouilh; 23 червня 1910 — 3 жовтня 1987) — французький драматург, чия кар'єра тривала п'ять десятиліть.
Загальні відомості
Його твори різнилися від високої драми до абсурдистського фарсу, але найбільш відома п'єса 1944 року «Антігона», адаптація класичної драми Софокла, яку сприйняли за напад на Режим Віші Філіппа Петена. Один із найплідніших французьких письменників після Другої світової війни. Більшість робіт Ануя розглядають тему відстоювання своєї позиції у світі моральних компромісів.[14]
П'єси
Його п'єси, створені під впливом неокласицизму, поділяються на «чорні» («Антігона» 1942), «рожеві», історичні («Жайвір» 1950 і «Беккет» 1959). Останні п'єси пронизані духом екзистенціалізму «Арешт» 1975, «Сценарій» 1976.
- «Антігона», 1942 (український переклад Жені Васильківської);
- «Жайвір», 1950
- «Коломба», 1951
- «Беккет», 1959
- «Арешт», 1975,
- «Сценарій», 1976.
та багато інших.
Переклади українською
- Антігона. Переклад з французької і вступна стаття Жені Васильківської – Україна і Світ. №№ 10-11. Ганновер, 1953. С. 26-59.
- Медея. Переклад Миколи Понеділка. – Журнал: Київ (Філадельфія, США), 1958, № 1(45). С. 1-7; № 2(46). С. 42-48; № 3(47). С. 12-15.
- Антігона. Переклад К.Квітницької-Рижової. К.: Основи, 1993.
Примітки
- ↑ а б свідоцтво про народження
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Ануй Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118503251 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.pullypatrimoine.ch/cimetiere-de-pully
- ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ https://www.discoverfrance.net/France/Theatre/Anouilh/anouilh.shtml
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Smith, Christopher Norman (1985). Jean Anouilh, Life, Work, and Criticism. London: York Press. ISBN 0-919966-42-X.
Посилання
- Ануй Жан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 49. — ISBN 966-692-578-8.
- Jean Anouilh (1910—1987) / Жан Ануй. Біографія (англ.)
- Ануй Жан. Біографія [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).