Англіцизм

Англіци́зм (також англі́зм, ягельщизна) — різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені чи перекладені з англійської мови, також утворені за її зразком.

Різновидом англізму є американізм — запозичення з американського варіанту англійської мови.

Англізми стали проникати в українську мову в XIX ст. через російську, польську та німецьку мови. З 2-ї половини XX ст. кількість англізмів в українській мові помітно збільшується, посилюється процес безпосереднього запозичення, навіть коли запозиченим словам є відповідники:

Приклади англізмів в українській мові: бізнес (діло), імідж (образ), маркетинг (збут), продюсер (впровадник), саміт (стріча, сходини), сервіс (послуги), смокінг (куріння), спікер (речник), лайк (вподоба, вподобайка), дедлайн (реченець)

Англізмами є також вислови:

• «Бути чи не бути» — переклад англійського крилатого вислову «To be or not to be» з п'єси «Гамлет» Вільяма Шекспіра;
• «Скелет у шафі (буфеті)» (у значенні «сімейна таємниця») — переклад англійського «skeleton in the cupboard».

Низка англізмів позначає національні (англійські чи американські) реалії:

• Скотленд-Ярд (англійська реалія).
• Діснейленд (реалія США).

У літературознавстві запанувала нарація і похідні слова (наратор, наративний), хоча до цього користувались термінами оповідь, оповідний, оповідач. Мовознавці широко застосовують слово концепт замість терміну поняття.^[1]

Представники наймолодшого й середнього покоління українських учених використовують у наукових текстах англомовні замінники загальновживаних слів — креативний замість творчий; латентний замість прихований, неявний; варіабельний – змінний; інтеракція – взаємодія тощо.^[1]

Протягом 20-их років XX століття терміни-інтернаціоналізми засвоювали такими способами:^[1]

1) позичання без перекладу: автоколіматор, аґреґат, адіябата, адсорбція, блок, болометр, поляризація;^[1]

2) заміна міжнародного терміна національним відповідником: двочлен (замість біном), куля (сфера), сустав (шарнір), стояк (штатив);^[1]

3) розташування національного відповідника перед інтернаціоналізмом — чинник, аґент; кружало, диск; мірило, масштаб; чоло хвилі, фронт хвилі;^[1]

4) розташування новоствореного національного відповідника після міжнародного терміна — абсорбція, вбирання; абсорбціометр, вбиромір; адгезія, прилипність; біфіляр, двонитник; вібратор, коливальник; дисперсія, світлорозсів; монохорд, однострун; телеметрія, далекоміряння;^[1]

5) узгодження правопису ряду термінів (маґнет, хемія) і їх роду (атмоліза, аналіза, анода еліпса, катода, фотоліза) із західноєвропейськими мовними взірцями, а не поширеними на той час формами російської мови (рос. магнит, химия; атмолиз, анализ, анод, элипсис, катод, фотолиз)^[1].

Для запозичень з англійської мови характерні:

• звукосполучення -дж-: бюджет, джаз, джентльмен, джемпер;
• звукосполучення -ай-, -ей-: гайморит, інсайт, тролейбус, хокей;
• суфікс -инг (-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

• Техніка: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспетчер, дисплей, ескалатор, каупер, комбайн, комп'ютер, конвеєр, крекінг, принтер, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, файл, фільм, форсунка, хонінгування.
• Мореплавство, військова справа: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбот, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шрапнель, шхуна, яхта.
• Політика, економіка, торгівля: банкнота, бізнес, блеф, блокада, бойкот, бос, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв'ю, лідер, локаут, маркетинг, менеджер, менеджмент, мітинг, рекет, трест, чек.
• Спорт: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбол, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спаринг, спорт, спортсмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей.
• Одяг, тканини: вельвет, джемпер, піджак, піжама, плед, смокінг, френч.
• Їжа, напої: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сендвіч.
• Культура: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол.

Окремо слід зазначити таку групу запозичень з англійської, яку в самій англійській мові прийнято звати «псевдоанглізмами» (pseudo-anglicisms). Приставка «псевдо-» тут означає не те, що слова не є англійськими за походженням, а лише те, що їхня семантика в мові-реципієнті відрізняється від значення в самій англійській мові. «Псевдоанглізми» є окремим випадком фальшивих друзів перекладача. Список найпоширеніших псевдоанглізмів:

• Брейк — breakdance
• Кліпмейкер — music video director
• Креатив — inventiveness, creativity, the results of creative work (creative — «творчий»)
• Крос — cross-country race
• Кілер — assassin, contract killer
• Котедж — house (cottage — невеличкий сільський будинок)
• Ксерокс — copier (Xerox — одна з марок фотокопіювальних апаратів)
• Менеджер — clerk (manager — «директор», «завідувач»)
• Металіст — fan of heavy metal subculture
• Памперс — diaper
• Паркінг — parking lot
• Плеєр — portable media player, walkman (player — «гравець», «програвач»)
• Рокер — biker; member of a biker gang (rocker — «рок-музикант»)
• Пазл — jigsaw puzzle (puzzle — «головоломка»)
• Сейфінг — providing safe deposit boxes
• Смокінг — dinner jacket
• Стринги — thong
• Файл (прозорий конверт) — punched pocket
• Фейс-контроль — checking whether a person looks appropriate^[2]
• Фолк-хісторі — pseudohistory^[3]
• Шоп-тур — an organized tour to a foreign country for shopping
• Шоумен — entertainer; host of an entertainment-oriented show

• Англіцизми в чеській мові
• Васей-ейґо
• Словотвір (сайт) — спільнота, присвячена пошуку українських відповідників іншомовним словам

• Муромцева О. Г. Англіцизм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 25.
• Англіцизми // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. — ISBN 978-966-507-209-6. — С. 22.
• Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. — К.: Наукова думка, 1973. — С. 140.
• Запозичення з англійської мови // Ющук І. П. Українська мова: Підручник. — 3-є видання. — К.: Либідь, 2006. — С. 209.

• Дьолог Ольга. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові
• Голдованський Ярослав. Словник англіцизмів [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Архипенко Людмила. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX — початку XXI ст.)
• Попова Наталія. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. — початок XXI ст.)
• Бондар Мар'яна. Англіцизми в сучасній українській мові