Штатив

Штати́в (від нім. Stativ) — переносна тринога стійка або підставка, що використовується для підтримки ваги та збереження стійкості якогось іншого об'єкта. Конструкція з трьома ніжками забезпечує стійкість до гравітаційних навантажень — чим більше ніжки штатива розсунуті від його вертикального центру, тим краще він протистоїть перекиданню під дією бічних сил. Існують також варіації з однією, двома або чотирма ніжками (подібно столу).

Штативи широко використовуються з кулеметами, щоб забезпечити стабільне утримування зброї під час стрільби.

Штативи, як правило, використовуються лише для важкої зброї, де їхня вага може бути обтяжливою. Для легшої зброї, такої як ґвинтівки, більш поширеною є сошка.

У фотографії, штатив — це портативний пристрій для підтримки, стабілізації та підйому камери, спалаху або іншого фото-/відео- обладнання. Вони необхідні при повільній експозиції або при використанні об'єктивів з екстремальною фокальною відстанню, оскільки будь-який рух камери при відкритому затворі призведе до розмиття зображення.

Фотоштативи мають три телескопічні ніжки, штативну головку для з'єднання з фотоапаратом, а також ручку, що дозволяє обертати та нахиляти камеру, коли вона закріплена на тринозі. Штативи зазвичай виготовляють з алюмінію, вуглепластику, сталі або пластику.

Також існують невеликі настільні штативи, що, як правило, не розраховані на велику вагу. Їх використовують у ситуаціях, коли повнорозмірний штатив був би занадто громіздким. Альтернативою є штатив-струбцина, що являє собою штативну кульову головку, прикріплену до С-образного затискача.

Виробники штативів: Manfrotto, Velbon, Gitzo.

Астрономічний штатив — міцна тринога, яка використовується для підтримки телескопів або біноклів, хоча також може використовуватися для підтримки додаткових камер або допоміжного обладнання. Астрономічний штатив зазвичай оснащений альт-азимутальним^[1] або екваторіальним монтуванням, що допомагає відстежувати небесні тіла^[2].

Лабораторний штатив — підставка або підпірка з тримачами для лабораторного приладдя та хімічного посуду^[3]. Штатив складається з важкої металевої основи й вертикального стержня довжиною ~1,5 м та діаметром до 1 см. Прилади, пробірки та інший посуд кріпиться до штатива за допомогою тримачів та муфт. Лабораторні затискачі виробляють з латуні, чавуну, нержавіючої сталі, алюмінію або нікельованого цинку.

Водночас лабораторні триноги є триногими платформами для підтримки колб і склянок. Їх зазвичай виготовляють з нержавіючої сталі або алюмінію і роблять легкими для ефективного транспортування в лабораторії. Часто на триногу поміщають дротяне сито, щоб забезпечити рівну поверхню для скляного посуду. Вони зазвичай достатньо високі, щоб під ними можна було розмістити бунзенівський пальник^[4].

Геодезичний штатив — пристрій, який використовується для підтримки будь-якого з ряду геодезичних інструментів, таких як теодоліти, тахеометри або нівеліри.

Штатив маркшейдерсько-геодезичного приладу складається з металевої головки, та шарнірно з'єднаних з нею трьох дерев'яних чи металевих ніжок з гострими металевими наконечниками та упорами для заглиблення в ґрунт. Штатив призначено для встановлення і закріплення на ньому приладу в робочому положенні.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Штатив // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 218. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Штатив // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.