Амілін

IAPP
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 1KUW, 2G48, 2KB8, 2L86, 3FPO, 3FR1, 3FTH, 3FTK, 3FTL, 3FTR, 3G7V, 3G7W, 3HGZ, 3DG1
Ідентифікатори
Символи	IAPP, DAP, IAP, islet amyloid polypeptide
Зовнішні ІД	OMIM: 147940 MGI: 96382 HomoloGene: 36024 GeneCards: IAPP
Онтологія гена Молекулярна функція • signaling receptor binding • гормональна активність • identical protein binding • amyloid-beta binding • GO:0001948, GO:0016582 зв’язування з білками плазми Клітинна компонента • extracellular region • сома • міжклітинний простір • inclusion body Біологічний процес • negative regulation of cell differentiation • cell-cell signaling • Ноцицепція • харчова поведінка • GO:0072468 сигнальна трансдукція • negative regulation of bone resorption • GO:0097285 апоптоз • негативна регуляція проліферації клітин • protein destabilization • protein homooligomerization • amyloid fibril formation • G protein-coupled receptor signaling pathway • adenylate cyclase-activating G protein-coupled receptor signaling pathway • позитивна регуляція концентрації іонів кальцію в цитозолі • regulation of signaling receptor activity • positive regulation of protein kinase A signaling • negative regulation of mitochondrion organization • negative regulation of protein homooligomerization • позитивна регуляція апоптозу • positive regulation of MAPK cascade • positive regulation of protein kinase B signaling • amylin receptor signaling pathway • negative regulation of amyloid fibril formation Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	3375	15874
Ensembl	ENSG00000121351	ENSMUSG00000041681
UniProt	P10997	P12968
RefSeq (мРНК)	NM_000415 NM_001329201	NM_010491
RefSeq (білок)	NP_000406 NP_001316130	NP_034621
Локус (UCSC)	Хр. 12: 21.35 – 21.38 Mb	Хр. 6: 142.24 – 142.25 Mb
PubMed search	[1]	[2]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

IAPP (англ. Islet amyloid polypeptide) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 89 амінокислот, а молекулярна маса — 9 806^[4].

Кодований геном білок за функцією належить до гормонів. Секретований назовні.

Амілін відіграє важливу роль у регуляції метаболізму та енергетичного балансу організму.

Амілін секретується β-клітинами підшлункової залози разом з інсуліном у відповідь на прийом їжі ^{[5] [6]}.

Він пригнічує постпрандіальну секрецію глюкагону з α-клітин підшлункової залози, що допомагає знизити рівень глюкози в крові після їжі ^{[5] [7]}.

Сповільнює спорожнення шлунка, що уповільнює всмоктування поживних речовин, включаючи глюкозу ^{[8] [7]}.

Пригнічує секрецію шлункової кислоти ^[8].

Діє як сигнал насичення, зменшуючи споживання їжі та розмір порцій ^{[8] [9]}.

Впливає на центральну нервову систему, зокрема на стовбур мозку та гіпоталамус, щоб викликати відчуття ситості ^[7].

Сприяє зниженню маси тіла через вплив на апетит та метаболізм ^{[9] [10]}.

Взаємодіє з іншими гормонами, такими як холецистокінін, лептин та естрадіол, для регуляції енергетичного обміну ^[10].

Може впливати на серцево-судинну систему та метаболізм кісткової тканини ^[10].

Бере участь у регуляції росту нирок та водно-сольового гомеостазу ^[5].

Таким чином, амілін є важливим нейроендокринним гормоном, що відіграє ключову роль у регуляції глюкози, апетиту та енергетичного балансу організму.

Амілін та його аналоги мають значний потенціал для використання в медицині, особливо в лікуванні діабету та ожиріння.

• Кагрілінтид є експериментальним лікарським засобом — аналогом аміліну тривалої дії. Тривають його дослідження для лікування ожиріння та діабету 2 типу в якості монотерапії, так і в комбінації із семаглутидом (препарат CagriSema).
• Праміліндид, аналог аміліну, використовується як антигіперглікемічний засіб у пацієнтів з діабетом 1 та 2 типу, які отримують інсулін під час прийому їжі ^[11].
• Амілін допомагає контролювати рівень глюкози після їжі, пригнічуючи секрецію глюкагону та сповільнюючи спорожнення шлунка ^[12].

• Монотерапія праміліндидом викликала значне, стійке та дозозалежне зниження ваги у пацієнтів з ожирінням ^[11].
• Комбінована терапія аміліном та лептином показала двозначне зниження ваги у пацієнтів з надмірною вагою та ожирінням ^[11].

• Дослідження на мишачих моделях хвороби Альцгеймера показали, що лікування аміліном зменшує нейрозапалення та покращує аномальні патерни експресії генів у корі головного мозку ^[13].

• Амілін проявляє інгібуючий вплив на активність остеокластів, що може мати потенційне застосування в лікуванні захворювань кісткової тканини ^[14].

• Амілін має судинорозширюючий ефект, що може бути корисним при серцево-судинних захворюваннях ^[14].
• Амілін показав здатність покращувати збереження пам'яті ^[14].

Хоча амілін демонструє багатообіцяючі результати в різних сферах медицини, необхідні подальші дослідження для повного розуміння його терапевтичного потенціалу та довгострокових ефектів ^[15].

• Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.