YaChudo

Амелі Нотомб

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Амелі Нотомб
фр. Amélie Nothomb
Ім'я при народженніфр. Fabienne Claire Nothomb Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімAmélie Nothomb і pour Fabienne Claire Nothomb[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася9 липня 1966[2][3][…] (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Еттербек, Бельгія[2][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, сценаристка, авторка оповідань, письменниця-романістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература, літературна діяльністьd[7] і проза[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВільний університет Брюсселя Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3][7][8] і японська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька
Роки активності1992 — тепер. час
Жанрромани, оповідання, казки
Magnum opusHygiene and the Assassind, The Character of Raind, Токійська наречена (роман), The Book of Proper Namesd, Саботаж коханняd, Подив і тремтіння, The Life of Hungerd, Antichristad, Attentatd, Life Formd, Sulphuric Acidd, Péplumd, The Stranger Next Doord, The Enemy's Cosmetiqued, Human Ritesd, Soifd і Q108273219?[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівська академія французької мови і літератури Бельгії[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідNothomb familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоPatrick Nothombd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиDanièle Scheyvend Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіCharles-Ferdinand Nothombd, Жан-Батіст Нотон і Paul Nothombd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJuliette Nothombd і André Nothombd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Commander of the Order of the Crown

Prix René-Falletd (1993)

Prix Alain-Fournierd (1993)

Prix littéraire de la vocationd (1993)

Prix Jacques-Chardonned (1993)

Jean Giono Jury awardd (1995)

Prix Roland-de-Jouveneld (1996)

Велика премія Французької академії за роман (1999)

Q137449821? (2000)

Premio Arcebispo Xoán de San Clemente de novela estranxeirad (2003)

Prix de Flored (2007)

Велика премія Жана Жионоd (2008)

Paulée de Meursault Prized (2010)

премія Ренодо (2021)

Q141114197? (1998)

почесний доктор університету Брюсселяd (2025)

Jean Monnet Prized (2023)

Сайт: amelie-nothomb.com Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Амелі Нотомб у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Амелі Фаб'єнн Клер Нотомб (фр. Amélie Nothomb; 9.07.1966, м. Еттербек) — бельгійська письменниця та сценаристка, що пише французькою.

Біографія

Народилася в 1966 році в бельгійському місті Еттербек. Через роботу батька, Патріка Нотомба, який був дипломатом, в дитинстві Амелі довелося пожити в Японії (1968-1972). В той час її батько був генеральним консулом Бельгії в місті Осака. Згодом Амелі якийсь час проживала в Китаї, США, Лаосі, Бірмі та Бангладеші. Її екзотичне дитинство залишило значний відбиток у творчості.

Прибувши до Бельгії, Нотомб вступила на відділення романських мов у Вільному університеті Брюсселя. Через п'ять років поїхала на роботу в Токіо, але зрозуміла, що нова робота несумісна з письменницькою мрією. Цей досвід втілений у її знаменитому романі «Подив і тремтіння», відзначеному Великою премією Французької академії за роман (1999).

1992 року повертається до Бельгії й невдовзі публікує в паризькому видавництві «Альбен Мішель» свій перший роман «Гігієна вбивці», який блискавично зробив її відомою. Відтоді Нотомб повністю присвятила себе літературній творчості.

Амелі Нотомб щороку публікує новий роман. З 23 романів, опублікованих до 2015 року, принаймні 5 мають автобіографічний характер. Загалом автобіографічні риси є в більшості її творів. Так вже у першому романі "Гігієна вбивці" автобіографічним є епізод, коли героїня роману Леопольдина, бореться з проявами підліткової анорексії. Проте не всі події та колізії, що здаються автобіографічними, справді мають реальну основу. Амелі Нотомб через свої твори вибудовує власну фіктивну біографію, зокрема в деяких творах та інтерв'ю вона стверджувала, що народилася в Японії (м. Кобе), тоді як реальним її місцем народження є містечко Еттербек у Бельгії.

Амелі Нотомб знана як майстриня діалогів, чимало її творів написані від першої особи й стилізовані під переказ реальних подій.

Наразі Амелі Нотомб проводить більшу частину часу в Парижі, іноді відвідуючи своє брюссельське помешкання. Часом вона відвідує Японію.

Твори

Романи
  • Гігієна вбивці / L'hygiène de l'assasin (1992)
  • Любовний саботаж / Le Sabotage amoureux (1993)
  • Катилинарії / Les Catilinaires (1995)
  • Пеплум / Péplum (1996)
  • Замах / Attentat (1997)
  • Ртуть / Mercure (1998)
  • Подив і тремтіння / Stupeur et tremblements (1999)
  • Метафизика труб / Métaphysique des tubes (2000)
  • Косметика ворога / Cosmétique de l'ennemi (2001)
  • Словник власних імен / Robert des noms propres (2002)
  • Антихриста / Antéchrista (2003)
  • Біографія голоду / Biographie de la faim (2004)
  • Сірчана кислота / Acide sulfurique (2005)
  • Щоденник Ластівки / Journal d'Hirondelle (2006)
  • Токійська наречена / Ni d’Ève ni d'Adam (2007)
  • Кодекс принца / Le Fait du Prince (2008)
  • Зимова подорож / Le voyage d'hiver (2009)
  • Форма життя / Une forme de vie, Albin Michel, 2010 (ISBN 978-2-226-21517-8)
  • Убити батька / Tuer le père, Albin Michel, 2011 (ISBN 978-2-226-22975-5)
  • Синя борода / Barbe bleue, Albin Michel, 2012 (ISBN 978-2-226-24296-9)
  • Щаслива ностальгія / La Nostalgie heureuse, Albin Michel, 2013 (ISBN 978-2-226-24968-5)
  • Петронілла / Pétronille, Albin Michel, 2014 (ISBN 978-2-226-25831-1)
  • Злочин графа Невіля / Le Crime du comte Neville, Albin Michel, 2015 (ISBN 978-2-226-31809-1)
  • Riquet à la houppe, Albin Michel, 2016 ISBN 978-2-226-32877-9.
  • Бийся, серце! / Frappe-toi le cœur, Albin Michel, 2017 ISBN 978-2-226-39916-8[12].
  • Безстатеві імена / Les Prénoms épicènes, Albin Michel, 2018ISBN 978-2-226-43734-1[13].
  • Спрага / Soif, Albin Michel, 2019 ISBN 978-2-226-44388-5[14] · [15].
  • Аеростати / Les Aérostats, Albin Michel, 2020 (ISBN 978-2-226-45408-9)
  • Перша кров / Premier Sang, Albin Michel, 2021 (ISBN 978-2-226-46538-2)
  • Книга сестер / Le Livre des sœurs, Albin Michel, 2022 (ISBN 978-2-226-47636-4)
  • Психопомп / Psychopompe, Albin Michel, 2023 (ISBN 9782226485618)
Оповідання і казки
  • Трохи китайська легенда / Légende un peu chinoise (1993) (казка)
  • Таємниця вищої міри / Le Mystère par excellence (1999)
  • Блискучий, як каструля / Brillant comme une casserole (2000) (казка)
  • Аспірин / Aspirine (2001)
  • Без імені / Sans nom (2001)
  • Входження Христа в Брюссель / L'Entrée du Christ à Bruxelles (2004)
  • Паризькі печериці / Les Champignons de Paris ", оповідання, що було надруковане в Charlie Hebdo 4 липня та 29 серпня 2007 року.
  • Чорниці / Les myrtilles, 2011
П'єси
  • Паливо / Les Combustibles (1994)

Українські переклади

Лариса Федорова переклала українською роман Амелі Нотомб «Саботаж кохання [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]», його опублікувало видавництво «Port-Royal» (Київ) у 2004 році. Роман відзначено премією Григорія Сковороди.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книжка «Подив і тремтіння»[16] у перекладі Віктора Шовкуна.

2019 року українською вийшов один із найвідоміших романів Нотомб — «Токійська наречена» у перекладі Павла Мигаля[16].

Нагороди

  • 1993 — за роман «Гігієна вбивці» — премія Рене Фалле (Франція).
  • 1995 — за роман «Катилінарії» — приз журі премії Жана Жіоно (Франція).
  • 1996 — за роман «Катилінарії» — премія Roland-de-Jouvenel (Франція).
  • 1999 — за роман «Подив і тремтіння» — Велика премія Французької академії за роман.
  • 2007 — за роман «Токійська наречена» — премія «Прі де Флор» (Франція).
  • 2008 — Велика премія Жана Жіоно за весь творчий доробок (Франція).
  • 2008 — орден Корони (Бельгія)
  • 2021 — за роман «Перша кров» — премія Ренодо (Франція).
  • 2022 — за роман «Перша кров» — Премія Стрега (Італія).
  • 2023 — премія Гемінґвея за весь творчий доробок (Італія).
  • 2023 — премія європейської літератури Жана Моне (Франція) за роман «Книга сестер» і за весь творчий доробок.

Адаптації

Екранізації
Театральні постановки в Україні

Література

  • Aleksandra Desmurs, préfacé par Amélie Nothomb, Le Roman Hygiène de l'assassin — Œuvre manifestaire d'Amélie Nothomb, Éditions Praelego, Paris, 2009
  • Kobialka Margaux, La Création d'Amélie Nothomb à travers la psychanalyse, Le Manuscrit, Paris, 2004
  • Laureline Amanieux, Amélie Nothomb l’éternelle affamée, Albin Michel, Paris, 2005, ISBN 2-226-15592-9
  • Laureline Amanieux, Entretien audio avec Amélie Nothomb, éditions Autrement dit, Belgique, 2007, téléchargeable sur le web.
  • Laureline Amanieux, Le récit siamois, personnage et identité dans l'œuvre d'Amélie Nothomb, Albin Michel, Paris, 2009
  • Michel David, Amélie Nothomb, le symptôme graphomane, Éditions L'Harmattan, coll. " L’œuvre et la Psyché ", Paris, 2006 ISBN 2-296-00480-6
  • Michel Zumkir, Amélie Nothomb de A à Z, portrait d'un monstre littéraire, Le Grand Miroir, coll. " Une vie ", Bruxelles, 2007 ISBN|978-2-87415-798-1
  • Alain Dantinne, Hygiène de l'intestin, Labor, Bruxelles, 2000
  • (англ.) Susan Bainbrigge, Jeanette Den Toonder, Amélie Nothomb, Authorship, Identity and Narrative Practice Peter Lang, New York, 2003, acte de colloque international.
  • Mark D. Lee, Les Identités d'Amélie Nothomb. De l'invention médiatique aux fantasmes originaires (Amsterdam/New York, Rodopi, 2010) (Collection Monographique Rodopi en Littérature Française Contemporaine, 50).

Примітки

  1. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ https://modernlanguages.sas.ac.uk/research-centres/centre-study-contemporary-womens-writing/languages/french/am%C3%A9lie-nothomb
  5. ↑ Goodreads — 2006.
  6. ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto della Enciclopedia Italiana, 1929.
  7. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ https://www.ouest-france.fr/culture/livres/le-prix-renaudot-recompense-amelie-nothomb-pour-premier-sang-00f8874e-3c9d-11ec-8bc6-eb6b26766f3c
  10. ↑ https://web.archive.org/web/20160804233324/http://arllfb.be/composition/membres/nothomba.html
  11. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  12. ↑ Albin Michel [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.].
  13. ↑ Les prénoms épicènes. Albin Michel.
  14. ↑ Soif. Albin Michel..
  15. ↑ Elle Culture (18 août 2019). Amélie Nothomb : « On va dire que je me prends pour le christ. Elle. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 7 листопада 2019..
  16. ↑ а б Токійська наречена. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).