Амбон (острів)
| Амбон | |
|---|---|
індонез. Ambon  | |
 Мапа острова Амбон | |
Карта  | |
| Названий на честь | роса |
| Географія | |
| 3°36′53″ пд. ш. 128°09′57″ сх. д. / 3.6147194444444° пд. ш. 128.16583055556° сх. д. | |
| Місцерозташування | Південно-Східна Азія |
| Акваторія | Море Банда |
| Група островів | Молуккські острови |
| Площа | 775 км² |
| Довжина | 51 км |
| Найвища точка | 1225 м |
| Країна | |
 Індонезія | |
| Регіон | Малуку |
| Адм. одиниця | Малуку[1][2][3] |
| Населення | 441 000 (2010) |
  Амбон Амбон (Індонезія) | |
 | |
Амбон — острів в Індонезії в провінції Малуку.
Історія
Португальці були першими європейцями, які у 1512 році висадилися на Амбоні, і острів став новим центром португальської активності на Молукських островах після їх вигнання з Тернате. Однак португальців регулярно атакували місцеві мусульмани на північному узбережжі острова, зокрема Хіту, які мали торгові та релігійні зв'язки з великими портовими містами на північному узбережжі Яви. Вони створили факторію в 1521 році. Португальцям так і не вдалося взяти під контроль місцеву торгівлю спеціями і встановити свою владу над сусідніми островами Банда, центром вирощування мускатних горіхів. Креольська португальська мова була мовою торгівлі ще в XIX столітті, і багато сімей досі мають португальські назви та претендують на португальське походження.
В 1623 році голландский губернатор острова наказав заарештувати і стратити персонал англійської Ост-Індійської компанії через заговір проти голландців. Цей інцидент отримав назву «Амбонської різні» і став одним з чинників, що призвів до Першої англо-голландської війни.[4]
Географія
Площа 775 км². Належить до Молуккських островів.
Населення — 270 тисяч, з них 206 тисяч — у місті Амбон.
Адміністративний центр — місто Амбон
Найвища точка — вершина Салахуту, 1225 м над рівнем моря.
Біля його берегів був виявлений новий вид риб — психоделічна риба.
Примітки
- ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 4206.
- ↑ Badan Informasi Geospasial Gazeter Republik Indonesia Unsur Rupabumi Pulau — 2024. — Т. 3. — С. 269.
- ↑ Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 2. Прогресс. — С.275
Посилання
- Human Rights Watch report on the conflict [Архівовано 2 листопада 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Джакарта  Сурабая |
1 | Джакарта | Джакарта | 9 588 198 | 11 | Південний Тангеранг | Бантен | 1 290 322 |  Бандунг  Бекасі |
| 2 | Сурабая | Східна Ява | 2 765 487 | 12 | Богор | Західна Ява | 950 334 | ||
| 3 | Бандунг | Західна Ява | 2 394 873 | 13 | Батам | Острови Ріау | 944 285 | ||
| 4 | Бекасі | Західна Ява | 2 334 871 | 14 | Пеканбару | Ріау | 897 767 | ||
| 5 | Медан | Північна Суматра | 2 097 610 | 15 | Бандар-Лампунг | Лампунґ | 881 801 | ||
| 6 | Тангеранг | Бантен | 1 798 601 | 16 | Паданг | Західна Суматра | 833 562 | ||
| 7 | Депок | Західна Ява | 1 738 570 | 17 | Маланг | Східна Ява | 820 243 | ||
| 8 | Семаранг | Центральна Ява | 1 555 984 | 18 | Денпасар | Балі | 788 589 | ||
| 9 | Палембанг | Південна Суматра | 1 455 284 | 19 | Самаринда | Східний Калімантан | 727 500 | ||
| 10 | Макасар | Південне Сулавесі | 1 338 663 | 20 | Тасікмалая | Західна Ява | 635 464 | ||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).