Алеман (футболіст)

Алеман
Алеман у 1988 році
Особисті дані
Народження	22 листопада 1961 (64 роки)
	Лаврасd, Мінас-Жераїс, Бразилія
Зріст	182 см
Вага	76 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1978–1980	«Фабріл»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980–1987 «Ботафогу» 62 (7) 1987–1988 «Атлетіко» 35 (6) 1988–1992 «Наполі» 93 (9) 1992–1994 «Аталанта» 40 (2) 1994–1996 «Сан-Паулу» 31 (1) 1996 «Волта-Редонда» 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1983–1990 Бразилія 36 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2007 «Тупінамбас» 2008 «Америка Мінейру» 2010 «Насьонал» (Манаус) 2011 «Сентрал» 2017 «Ріо-Негро» 2019 «Лондрина»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. ** Тільки на посаді головного тренера.

Рікардо Рожеріо де Бріто (порт. Ricardo Rogerio de Brito), більш відомий як Алеман (порт. Alemão, нар. 22 листопада 1961, Лаврас) — бразильський футболіст, що грав на позиції опорного півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким виграв чемпіонат та Суперкубок Італії, а також Кубок УЄФА, та «Сан-Паулу», ставши з ним володарем Кубка КОНМЕБОЛ та переможцем Рекопи Південної Америки. Також грав за національну збірну Бразилії. У складі збірної — володар Кубка Америки, а також учасник двох чемпіонатів світу.

Народився 22 листопада 1961 року в місті Лаврас. Вихованець футбольної школи клубу «Фабріл». Його прізвисько в перекладі з португальської означає «німець», і він отримав його за світлий колір волосся і шкіри, яким відрізнялися іммігранти з Німеччини^[1].

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Ботафогу», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 62 матчах бразильської Серії А. З командою здобув «Срібний м'яч» за версією журналу «Плакар», увійшовши до символічної збірної чемпіонату Бразилії 1985 року^[2].

У березні 1987 року Алеман перейшов у іспанське «Атлетіко» (Мадрид)^[3], за яке зіграв 4 ігри в Прімері 1986/87 і забив гол, а з наступного сезону став одним із лідерів команди, провів 31 матч у чемпіонаті і забив п'ять голів, за що отримав приз Don Balón найкращому іноземному гравцю чемпіонату Іспанії^[2].

У 1988 році за 4,6 мільярди лір перейшов в італійське «Наполі». З неаполітанською командою, виступаючи із такими зірками як Дієго Марадона та Карека у першому сезоні виграв Кубок УЄФА, забивши гол у фіналі проти «Штутгарта» (3:3)^[3], а у наступному сезоні 1989/90 здобув чемпіонство і Суперкубок Італії. 8 квітня 1990 року він був головним героєм епізоду, пов'язаного з перемогою в чемпіонаті: його команда фактично зіграла внічию 0:0 на полі «Аталанти», але під час гри в голову Алемана була кинута з трибун монета в 100 лір. В результаті після матчу неаполітанська команда отримала технічну перемогу 2:0^[4]. Ця ситуація викликала широкий резонанс через поведінку масажиста «Наполі» Кармандо, звинуваченого в тому, що він навмисно перебільшив реальні масштаби пошкодження, які сталася з бразильцем і переконав його не повертатись на поле і натомість відправитись до лікарні, оскільки за регламентом для присудження технічної перемоги травмований вболівальниками гравець не може мати змоги продовжити матч^[5]. Тим не менш вимога «Наполі» була задоволена, клуб отримав технічну перемогу 2:0, завдяки якій обійшов «Мілан» і вигравши наступні три гри зберіг за собою перше місце і чемпіонство, одне з найбільш скандальних в історії Серії А^[6].

У 1992 році Алеман перейшов до «Аталанти», де провів ще два роки в чемпіонаті Італії, провівши 22 матчі та два голи в першому та 18 матчів у другому^[7].

1994 року півзахисник повернувся до Бразилії, підписавши контракт з клубом «Сан-Паулу». У новій команді він дебютував 28 серпня 1994 року у грі проти «Португези» в національному чемпіонаті^[8]. Алеман провів три сезони за «Сан-Паулу», загалом провівши 31 матч у чемпіонаті і у 1994 році виграв з командою Кубок КОНМЕБОЛ та Рекопу Південної Америки^[2].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Волта-Редонда», за яку виступав протягом 1996 року.

17 червня 1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти Швейцарії (2:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, зігравши повністю в усіх 5 іграх команди на турнірі і дійшовши зі збірною до чвертьфіналу. Згодом потрапив до заявки на домашній Кубок Америки 1989 року, де зіграв у 5 іграх, здобувши того року титул континентального чемпіона^[9].

Останнім великим турніром для Алемана став чемпіонат світу 1990 року в Італії. Там півзахисник також був основним гравцем і зіграв в усіх чотирьох іграх. Останній матч у складі національної збірної він провів під час чемпіонату світу, 24 червня 1990 року у 1/8 фіналу проти Аргентини (0:1)^[10]. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 6 голів.

Розпочав тренерську кар'єру 2007 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тупінамбас».

2008 року став головним тренером команди «Америка Мінейру», тренував команду з Белу-Орізонті один рік, вивівши її до вищого дивізіону чемпіонату штату Мінас-Жерайс^[11].

Згодом очолював команди «Насьонал» (Манаус), «Сентрал» та «Ріо-Негро», а о останнім місцем тренерської роботи був клуб «Лондрина», головним тренером команди якого Алеман був протягом 2019 року.

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1988–89	«Наполі»	A	16	3	КІ	10	1	КУЄФА	8	1	-	-	-	34	5
1989–90		A	27	2	КІ	3	1	КУЄФА	5	1	-	-	-	35	4
1990–91		A	21	1	КІ	6	0	КВК	4	1	СІ	1	0	32	2
1991–92		A	29	3	КІ	3	0	-	-	-	-	-	-	32	3
Усього за «Наполі»			93	9		22	2		17	3		1	0	133	14
Усього за кар'єру			?	?		?	?		?	?		?	?	?	?

 Статистика матчів і голів за збірну —  Бразилія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
17-6-1983	Базель	Швейцарія	1 – 2	Бразилія	товариський матч	-	73'
25-4-1985	Белу-Оризонті	Бразилія	2 – 1	Колумбія	товариський матч	1
28-4-1985	Бразиліа	Бразилія	0 – 1	Перу	товариський матч	-
2-5-1985	Ресіфі	Бразилія	2 – 0	Уругвай	товариський матч	1
5-5-1985	Сальвадор	Бразилія	2 – 1	Аргентина	товариський матч	1
21-5-1985	Сантьяго	Чилі	2 – 1	Бразилія	товариський матч	-
8-6-1985	Порту-Алегрі	Бразилія	3 – 1	Чилі	товариський матч	-
16-6-1985	Асунсьйон	Парагвай	0 – 2	Бразилія	Відбір до ЧС 1986	-
23-6-1985	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 1	Парагвай	Відбір до ЧС 1986	-
16-3-1986	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Бразилія	товариський матч	-
1-4-1986	Сан-Луїс (Бразилія)	Бразилія	4 – 0	Перу	товариський матч	1	46'
8-4-1986	Гоянія	Бразилія	3 – 0	НДР	товариський матч	1
30-4-1986	Ресіфі	Бразилія	4 – 2	Югославія	товариський матч	-	63'
7-5-1986	Куритиба	Бразилія	1 – 1	Чилі	товариський матч	-	63'
1-6-1986	Гвадалахара	Іспанія	0 – 1	Бразилія	ЧС 1986 - 1-й етап	-
6-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	1 – 0	Алжир	ЧС 1986 - 1-й етап	-
12-6-1986	Леон	Бразилія	3 – 0	Північна Ірландія	ЧС 1986 - 1-й етап	-
16-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	4 – 0	Польща	ЧС 1986 - 1/8 фіналу	-
21-6-1986	Гвадалахара	Бразилія	1 – 1 д.ч. (3 – 4 п.п.)	Франція	ЧС 1986 - чвертьфінал	-
21-6-1989	Базель	Швейцарія	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-
3-7-1989	Сальвадор	Бразилія	0 – 0	Перу	Кубок Америки 1989 - 1-й етап	-
7-7-1989	Сальвадор	Бразилія	0 – 0	Колумбія	Кубок Америки 1989 - 1-й етап	-	63'
12-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 0	Аргентина	Кубок Америки 1989 - 2-й етап	-	75'
14-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 0	Парагвай	Кубок Америки 1989 - 2-й етап	-	68'
16-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Уругвай	Кубок Америки 1989 - 2-й етап	-	85'
23-7-1989	Токіо	Японія	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-	62'
20-8-1989	Сан-Паулу	Бразилія	6 – 0	Венесуела	Відбір до ЧС 1990	-	65'
14-10-1989	Болонья	Італія	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-	88'
20-12-1989	Роттердам	Нідерланди	0 – 1	Бразилія	товариський матч	-
28-3-1990	Лондон	Англія	1 – 0	Бразилія	товариський матч	-	58'
5-5-1990	Кампінас	Бразилія	2 – 1	Болгарія	товариський матч	-	кап. [12]
13-5-1990	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	3 – 3	НДР	товариський матч	1	67'
10-6-1990	Турин	Бразилія	2 – 1	Швеція	ЧС 1990 - 1-й етап	-
16-6-1990	Турин	Бразилія	1 – 0	Коста-Рика	ЧС 1990 - 1-й етап	-
20-6-1990	Турин	Бразилія	1 – 0	Шотландія	ЧС 1990 - 1-й етап	-
24-6-1990	Турин	Бразилія	0 – 1	Аргентина	ЧС 1990 - 1/8 фіналу	-	84'
Усього		Матчів	36		Голів	6

Титули і досягнення

Командні

• Чемпіон Італії (1):

«Наполі»: 1989/90

• Володар Суперкубка Італії (1):

«Наполі»: 1990

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Наполі»: 1988/89

• Володар Кубка КОНМЕБОЛ (1):

«Сан-Паулу»: 1994

• Переможець Рекопи Південної Америки (1):

«Сан-Паулу»: 1994

• Володар Кубка Америки (1):

Бразилія: 1989

Індивідуальні

• Володар «Срібного м'яча» за версією журналу «Плакар»: 1985
• Премія Don Balón найкращому іноземному гравцю іспанської Прімери: 1987/88

Примітки

1. ↑ Alemao, c'era anche lui nel Napoli dello scudetto. Il Corriere dello Sport (італ.). 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 26 червня 2020. [Архівовано 2014-01-01 у Wayback Machine.]
2. ↑ ^{а б в} Alemão. Sambafoot. 24 березня 2006. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2008.
3. ↑ ^{а б} Alemão é empresário da bola. Futebol Interior (порт.). 8 квітня 2003. Архів оригіналу за 16 березня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
4. ↑ Alemao e la monetina. Napoli, 25 anni fa uno scudetto che fa ancora discutere. La Gazzetta dello Sport - Tutto il rosa della vita (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
5. ↑ SE LA MONETA DA CENTO VA AL PROCESSO DEL LUNEDI' ... - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
6. ↑ La monetina di Alemao in Atalanta-Napoli: l'episodio che decise lo Scudetto 1989/90 | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
7. ↑ Brazilian Players and Coaches in Italy. RSSSF. 5 травня 2005. Архів оригіналу за 22 вересня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
8. ↑ Sao Paulo Futebol Clube Matches 1994. www.rsssfbrasil.com. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
9. ↑ Copa America 1989. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 31 жовтня 2021.
10. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Brazil vs. Argentina (0:1). www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
11. ↑ Alemão (ex-volante do Botafogo e São Paulo) (порт.). Milton Neves. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 29 серпня 2008.
12. ↑ Після того, як Рікардо Гомес покинув поле

Посилання

• Алеман на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Алеман на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Алеман на sambafoot.com (англ.)
• Алеман на сайті BDFutbol.com (англ.)