YaChudo

Аджиге

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Аджиге
маньчж. ᠠᠵᡳᡤᡝ Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився28 серпня 1605 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 листопада 1651 (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаДинастія Цін[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвоєначальник Редагувати інформацію у Вікіданих
РідАйсін Ґьоро Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоНурхаці Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиІмератриця Сяолєуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриПринцеса Дунгоd, Принцеса Нуньцзеd, Мангудзіd, Принцеса Мукушеньd, п'ята дочка Нурхаціd, шоста дочка Нурхаціd, сьома дочка Нурхаціd, Сунгутуd, Хуан Тайцзі, Доргонd, Абатай, Дайшаньd, Лаймбуd, Абай, Тангудайd, Табайd, Бабутайd, Дегелейd, Бабухайd, Фіянгуd, Цуєньd, Додо (бейле) і Мангултайd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиФулехеd, Ебайd і Aisin Giorod[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Айсиньгьоро Аджиге (кит.: 愛新覺羅 阿濟格, 28 серпня 1605 — 28 листопада 1651) — талановитий маньчжурський полководець, князь Ін (1644-1651), дванадцятий син Нурхаці, що заклав династію Цін.

Життєпис

Брав участь у військових кампаніях свого батька Нурхаці та старшого брата Абахая.

В 1643 після смерті свого старшого брата, маньчжурського імператора Абахая, на князівській раді бейле Додо і Аджиге запропонували своєму братові Доргоню зайняти вакантний імператорський престол, але останній відмовився на користь свого племінника Фуліня. Через його дитинство державою стали керувати два князі-регента - двоюрідні брати Доргонь і Цзіргалан. Незабаром Доргонь повністю усунув від керування свого суперника Цзіргалана і став правити єдиновладно. Аджиге став тимчасовим помічником і соратником регента Доргоня.

В 1644 бейле Аджиге отримав від свого племінника, цинського імператора Фуліня, титул князь Ін. Починаючи з 1644, Аджиге брав активну участь у маньчжурському завоюванні Китаю.

В 1650 після смерті свого молодшого брата, принца-регента Доргоня, Аджиге організував змову, щоб захопити посаду регента, але був розкритий і поміщений під арешт.

У листопаді 1651 під тиском імператора Фуліня Аджиге змушений покінчити життя самогубством.

Від чотирьох дружин мав дванадцять синів та п'ять дочок.

Примітки

  1. ↑ China Biographical Database
  2. ↑ Geni.com — 2006.

Джерела

  • Zhao, Erxun (1928). Draft History of Qing (Qing Shi Gao). Т. 162, 217.
  • Hummel, Arthur W. Sr., ed. (1943). «Ajige» . Eminent Chinese of the Ch’ing Period. United States Government Printing Office.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).