Додо (бейле)
| Додо | |
|---|---|
маньчж. ᡩᠣᡩᠣ  | |
 | |
| Народився | 2 квітня 1614 Hetu Ala Cityd, Сіньбінь-Маньчжурський автономний повіт, Фентянь, Династія Цін[1] |
| Помер | 29 квітня 1649 (35 років) Пекін |
| Країна | Династія Цін[2] |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | маньчжурська |
| Титул | Принц Юd |
| Військове звання | генерал |
| Рід | Айсін Ґьоро |
| Батько | Нурхаці |
| Мати | Імератриця Сяолєуd |
| Брати, сестри | Принцеса Дунгоd, Принцеса Нуньцзеd, Мангудзіd, Принцеса Мукушеньd, п'ята дочка Нурхаціd, шоста дочка Нурхаціd, сьома дочка Нурхаціd, Сунгутуd, Хуан Тайцзі, Доргонd, Аджиге, Абатай, Дайшаньd, Лаймбуd, Абай, Тангудайd, Мангултайd, Табайd, Бабутайd, Дегелейd, Бабухайd, Фіянгуd і Цуєньd |
| Діти | Доербоd, Доні[3], Дунгеd, Цаніd, Zhuland і Aixinjueluo Feiyanggud |
Айсіньгіоро Додо (кит.: 愛新覺羅 多鐸, 2 квітня 1614 - 29 квітня 1649) - великий маньчжурський полководець, "принц Ю першого рангу" (кит.: 和碩豫通親王) ( 1636 - 1649).
Життєпис
Представник маньчжурського ханського роду Айсін Ґьоро. П'ятнадцятий син Нурхаці (1559-1626), засновника маньчжурської династії Цін. Його матір'ю була Сяоле (леді Абахай) (1590-1626), що походила з маньчжурського клану Ула. Рідні брати - принци Доргонь і Аджиге.
В 1620 отримав від свого батька Нурхаці титул «бейле» і став командувачем одного з маньчжурських прапорів.
У 1628 брав участь у військових кампаніях свого старшого брата Абахая проти Чахарського ханства.
У 1629 брав участь у військовому поході Абахая на Мінський Китай.
В 1631 брав участь у новому поході Абахая на Китай.
У 1632 взяв участь в успішному поході Абахая проти Чахарського ханства.
В 1635 призначений командувачем маньчжурської армії у війні з імперією Мін.
В 1636 отримав від свого старшого брата Абахая титул князя Ю, брав участь у військовій кампанії Абахая проти Кореї, де здобув перемогу над корейським військом.
В 1638 посварився з Абахаєм і знижений на посаді.
У 1641 брав участь у битві з китайською армією під Сенґдзіне.
У 1644 брав участь у успішній військовій кампанії свого старшого брата Доргоня проти Китаю. Відзначився у боях проти повстанської армії під командуванням Лі Цзичена. На чолі 20-тисячної армії, що складається з маньчжурів та китайців, Додо розгромив головні сили повстанської армії та вигнав бунтівників із провінції Хенань.
В 1645 командував маньчжурськими військами при завоюванні Китаю.
У 1646 придушив повстання монгольського племені суніт.
В 1647 призначений регентом і співправителем свого брата Доргоня.
У квітні 1649 35-річний Додо помер від віспи в Пекіні. Від десяти дружин він мав вісім синів.
Примітки
- ↑ https://m.taomingren.com/baike/17259
- ↑ China Biographical Database
- ↑ Xiaomeng L. 爱新觉罗家族史 — 1 — Пекін: China Social Sciences Press, 2015. — С. 84. — ISBN 978-7-5161-5522-6
Джерела
- Ebrey, Patricia Buckley (1993). Chinese Civilization: A Sourcebook, 2nd Ed. The Free Press. ISBN 9780029087527.
- Lynn A. Struve (1998). Voices from the Ming-Qing Cataclysm: China in Tigers' Jaws. Yale University Press. ISBN 0-300-07553-7.
- Liu Xiaomeng [китайською] (2006). "Twelve Princes of the Qing Dynasty" 正說清朝十二王. Zhonghua Publishers. ISBN 9787101050790.
- Hummel, Arthur W. Sr., ed. (1943). «Dodo» . Eminent Chinese of the Ch’ing Period. United States Government Printing Office.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).