Август Борзиг

Август Борзиг
При народженні:	нім. Johann Friedrich August Borsig
Народження:	23 червня 1804[1][2][3]
	Бреслау, Прусське королівство[1][4][3]
Смерть:	6 липня 1854[1][2][3] (50 років)
	Берлін, Прусське королівство[1][3]
Поховання:	Доротеенштадтський цвинтар
Громадянство:	Прусське королівство
Август Борзиг у Вікісховищі

Йоганн Фрідріх Август Борзиг (нім. Johann Friedrich August Borsig; 23 червня 1804, Бреслау, — 6 липня 1854, Берлін) — німецький підприємець, засновник заводів Борзига.

Август Борзиг народився в сім'ї кірасира і теслі Йоганна Георга Борзига. Він навчався ремесла свого батька, а також навчався в Королівській провінційній школі архітектури та мистецтв, а потім до осені 1825 року — в Королівському ремісничому інституті в Берліні.

Практичні знання з машинобудування Борзиг здобув на чавуноливарному виробництві у Франца Антона Егельса. Однією з перших робіт, доручених Борзигу, став монтаж парової машини в сілезькому Вальденбурзі. Успішно виконавши замовлення, Борзиг отримав місце керівника виробництва, яке займав протягом 8 років. У 1828 році Август Борзиг одружився з Луїзою Паль (нім. Louise Pahl), і через рік у нього народився єдиний син Альберт.

У 1836 році Борзиг вклав свої заощадження в покупку земельної ділянки на Шосейній вулиці (нім. Chausseestraße) поблизу Оранієнбурзьких воріт у Берліні і заснував власну машинобудівну компанію^[5]. Датою заснування вважається 22 липня 1837 року, коли була відлита перша партія чавуну.

У початковий період Борзиг випускав парові машини для власних потреб і верстати для інших підприємств, а також займався чавунним і художнім литтям, але незабаром він зацікавивсялокомотивобудуванням. До 1843 року прусські залізниці замовили у Борзига 18 паровозів, а в 1844 році Борзиг представив на Берлінській промисловій виставці вже свої локомотиви Beuth.

Компанія Борзига швидко зростала завдяки розвитку залізниць у Німеччині. У 1847 році почалося будівництво металургійного заводу в Моабіті (тепер у межах Берліну), який був введений в експлуатацію 1849 року. У 1850 році Борзиг купив машинобудівне підприємство й металургійне виробництво на Кірхштрассе в Берліні. На трьох підприємствах у Берліні працювало близько 1800 осіб, що в ті часи було великим виробництвом.

Компанія BORSIG GmbH досі працює, змінивши за цей час чимало власників.

Август Борзиг вважався суворим, але справедливим начальником і енергійною людиною. Для своїх працівників він заснував лікарняну й ощадну каси. На заводі функціонували навчальні приміщення, їдальня і душова з плавальним басейном. Із зростанням кількості замовлень збільшувалося багатство Борзига, і незабаром з бідного бреслауського лицаря удачі він перетворився на багатого, схильного до розкошів підприємця й одночасно мецената. На жаль, йому не вдалося вдосталь насолодитися багатством. На піку своєї могутності він помер 6 липня 1854 року і був похований на Доротеїнштадтському цвинтарі. Надгробок виготовлений за проєктом архітектора Генріха Штрака.

• Борзиг, Иоганн-Карл-Фридрих-Август // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
• Rheinmetall-Borsig Aktiengesellschaft (Hrsg.): Deutscher Maschinenbau 1837—1937 im Spiegel des Werkes Borsig. Berlin, 1937
• Galm, Ulla: August Borsig. Stapp, Berlin 1987, ISBN 3-87776-167-4
• Kutschik, Dietrich: Lokomotiven von Borsig: Eine Darstellung der Lokomotivgeschichte der Firma A. Borsig und der Nachfolgefirmen. Transpress, Verlag für Verkehrswesen, Berlin 1985
• Kutschik, Dietrich; Wenzel, Hansjürgen; Koch, Matthias: Borsig. Lokomotiven für die Welt. EK Verlag, Freiburg 1986, ISBN 3-882-55111-9
• Pierson, Kurt: Borsig, ein Name geht um die Welt: die Geschichte des Hauses Borsig und seiner Lokomotiven. Rembrandt Verlag Berlin, 1973, ISBN 3-7925-0204-6

• www.borsig.de [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]