Локомотив

Локомоти́в, заст. локомоти́ва^[1] (фр. locomotive, досл. «переміщувач» від лат. loco «з місця» (аблатив locus «місце») + motivus «урухомник») — тягова машина для пересування потягів рейками.

У 1804 році Річард Тревітік побудував перший паровий двигун для пересування рейками. Конструкція локомотива не зазнавала серйозних змін до винаходу Джорджа Стефенсона, що побудував свою «Ракету» 1829, у якої був котел з трубами і топка, які є основними елементами всіх наступних паровозів. Сучасні локомотиви є дизельними та електричними: у дизельних використовується потужний дизельний двигун, а електричні оснащені електроприводом, що живиться від контактної мережі (електричного кабелю або третьої рейки, прокладеної вздовж двох звичайних).

Локомотиви розрізняються за типами двигунів, що використовуються для руху. Локомотиви можуть бути автономними та неавтономними. Автономні локомотиви мають первинний двигун, який перетворює енергію запасного палива на механічну роботу. Неавтономні локомотиви отримують енергію для роботи від зовнішнього джерела — електричної контактної мережі.

• Паровоз — використовує парову машину для руху. Використовуються в наш час для керування екскурсійних ретро-поїздів
• Тепловоз (дизель-поїзд, мотриса) — використовує дизельний двигун, що рухає локомотив електричною або гідравлічною передачею. Найбільш розповсюджений у світі.
• Електровоз (електропоїзд) — використовує електродвигуни. Єдиний найпоширеніший тип локомотива для електрифікованих залізниць у всьому світі.
• Газотурбовоз — використовує газову турбіну, що рухає локомотив електропередачею. За конструкцією схожий з тепловозом.
• Гібридний локомотив — локомотив, що має не менше двох різних джерел енергії. Такими є: електротепловоз, електропаровоз (за наявності топки поряд з електронагрівачем), теплопаровоз, теплогазотурбовоз.

Також локомотиви розрізняються за типом роботи:

• Магістральні
• Вантажні
• Пасажирські
• Маневрові

Пасажирські локомотиви відзначаються більш високими динамічними характеристиками, що дає їм змогу рухатися з більшою швидкістю. Вантажні локомотиви мають вищу силу тяги, яка дозволяє перевозити вантажі більшої маси. Маневрові локомотиви мають таку ж силу тяги, як і вантажні, при меншій потужності, можуть проходи криві малого радіусу.^[2]

Потужність локомотива Nк, кВт — дотична потужність на ободах його коліс.

Під потужністю тепловоза розуміється ефективна потужність дизеля — двигуна внутрішнього згоряння на режимі максимальної потужності (номінальному режимі роботи).

Під потужністю електровоза розуміється сумарна потужність годинного режиму або подовженого режиму роботи всіх тягових електричних двигунів^[3].

Формула для розрахунку потужності: Nк = Fк • v/3,

де v — швидкість локомотива в км/год,

Fк — відповідна швидкості, сила тяги локомотива за тяговою характеристикою, кН^[4].

• Дніпропетровське науково-виробниче об'єднання електровозобудування НВО «ДЕВЗ»
• Луганський тепловозобудівний завод
• Харківський завод важкого машинобудування — (будував паровози та тепловози до 1968)

Україна:

• Дніпропетровський тепловозоремонтний завод
• Запорізький електровозоремонтний завод
• Львівський локомотиворемонтний завод
• Криворізький локомотиворемонтний завод
• Полтавський тепловозоремонтний завод
• Івано-Франківський локомотиворемонтний завод
• Гайворонський тепловозоремонтний завод
• Ізюмський тепловозоремонтний завод

Росія:

• Воронезький тепловозоремонтний завод
• Оренбурзький локомотиворемонтний завод
• Астраханський тепловозоремонтний завод
• Уссурійський локомотиворемонтний завод
• Мічуринський тепловозоремонтний завод
• Ярославський локомотиворемонтний завод
• Новосибірський локомотиворемонтний завод

• Колісна пара
• Колісна формула
• Швидкості під час маневрів
• Локомотив у гірництві
• Мотовоз

• Принципова схема роботи парового локомотива [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• «Локомотив-інформ» [Архівовано 28 квітня 2009 у Wayback Machine.] — міжнародний інформаційний науково-технічний журнал(рос.).