Абу-л-Фазл

Абу-л-Фазл
Народився	14 січня 1551[1]  Агра, Імперія Великих Моголів
Помер	12 серпня 1602[2] (51 рік)  Лахор, Імперія Великих Моголів
Країна	Імперія Великих Моголів
Діяльність	філософ
Знання мов	перська
Мова творів	перська
Magnum opus	Акбар-наме
Конфесія	іслам
Брати, сестри	Файзі
Абу-л-Фазл у Вікісховищі

Абу-л-Фазл (1551 — 1602) — індійський хроніст та філософ, візир, радник і друг Акбара.

Знайомий з багатьма релігіями та сектами, переконував Акбара додержуватися політики віротерпимості. Вів усе його дипломатичне листування з іноземними державами.

Був убитий за наказом сина Акбара Джахангіра, який боявся посилення впливу Абу-л-Фазла на свого батька.

Написав на фарсі велику хроніку правління Акбара «Акбарнаме», найціннішою частиною якої є «Постанови Акбара» («Анні Акбарі», т. 1-2, Калькутта, 1867-77), що містять описи різних областей Могольської держави, таблиці податкового відомства, різні постанови та автобіографію. Від Абі-л-Фазла також збереглася збірка дипломатичних послань — «Збірка Абу-л-Фазла» («Іншан Абу-л-Фазл»). Стиль Абу-л-Фазла повний риторики та патетики, в його час вважався зразковим.

• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961