Лахор
Лахор اہور, Lahore | |
|---|---|
— Міський округ — | |
Мавзолей махараджі Ранджита Сінґха | |
|
Емблема міста | |
| Координати: 31°32′59″ пн. ш. 74°20′37″ сх. д. / 31.54972° пн. ш. 74.34361° сх. д. | |
| Країна | Пакистан |
| Провінція | Пенджаб |
| Міський округ | 11 вересня 2008 |
| Міська рада | Лахор |
| Міста | 9 |
| Площа | |
| • Повна | 1772 км² |
| Висота над р.м. | 217 м |
| Населення (2009[1]) | |
| • Усього | 6 936 563 |
| Телефонний код(и) | 042 |
| Вебсайт | http://www.lahore.gov.pk |
Розташування міста (червоне) на мапі провінції та Пакистану | |
![]() | |
| Військове містечко Лахора керується окремо | |
Лахор (урду لاہور) — друге за величиною місто Пакистану, столиця провінції Пенджаб. На січень 2005 року безпосередньо в ньому проживали 5,5 мільйона жителів, а в його агломерації 6,3 мільйона. Лахор розташований на річці Раві, за кілька кілометрів від кордону з Індією. Місто є промисловим, культурним і транспортним центром північно-східного Пакистану. У Лахорі зосереджена кіноіндустрія країни.
Історія
Місто виникло на початку н. е. З XI століття Лахор — духовний центр ісламу на індійському субконтиненті. В 1099—1114 і в 1153—1186 роках — столиця держави Газневідів. При делійських султанах і Великих Моголах центр Пенджабського намісництва; часто служив тимчасовою резиденцією Великих Моголів, в 1799—1849 роках — столиця Сикхської держави. В період англійського панування (1849—1947 роки) — центр Лахорської області й однойменного округу Британської Індії. Після утворення Пакистану Лахор в 1947—1955 роках — адміністративний центр провінції Пенджаб, в 1955—1970 роках — області Лахор і провінції Західний Пакистан, з липня 1970 року — адміністративний центр провінції Пенджаб.
Лахор багатий пам'ятниками архітектури XVI—XVII ст.; розташований на північному заході міста форт обнесений могутніми стінами й баштами (1570-ті роки) і включає палацові комплекси з витонченими аркадами і павільйонами (палац Джахангіра, 1617 рік, архітектор Абдул Карим), Перлову мечеть (1645 рік) та інші. У стінах (з баштами) «Старого міста», що прилягає з півдня до форту, збереглися: мечеті — Везир Хана (1634 рік), Золота (1753 рік); фахверкові житлові будинки з карнизами й балконами на дерев'яних кронштейнах з різьбленням. У районі Анаркалі (що розташований на південь від «Старого міста») — будівлі XIX ст., еклектичні по стилю, з національними мотивами: музей, університет, Верховний суд тощо. Після 1947 року побудовані Національний коледж мистецтв, 10-поверхова будівля контор (1962—1965 роки) та інше. Центральний музей (образотворче і прикладне мистецтво), Музей зброї у форті Лахор. За 8 км на схід від Лахора — сади Шалімара (1637 рік, архітектор Алі Мардан Хан). За декілька кілометрів на північний захід від форту — мавзолей Джахангіра (1626 рік).
У другій половині XX століття місто опинилося поруч з лінією конфлікту між Індією і Пакистаном. На переговорах про укладення миру обидві сторони домовилися створити автобусне сполучення між Лахором і сусіднім індійським містом Амритсаром.
Населення
За даними перепису 1998 року населення міста становило 6 318 745 осіб. Сучасний показник ймовірно наближається до 10 млн, що робить Лахор другим найбільшим містом країни після Карачі і тридцять восьмим містом у світі. 94 % населення становлять мусульмани, 5,8 % — християни; частка послідовників інших релігій дуже мала. Частина християн проживає на території християнського кварталу Йоганнабаду[3]. Найбільш поширена мова — пенджабі, втім, вона не має в Лахорі офіційного статусу. Частина населення говорить також на урду, англійська поширена у сфері бізнесу та освіти.
Клімат
Лахор має напіваридний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Найспекотніший місяць — червень, коли середні максимуми зазвичай перевищують 40 °C. Сезон дощів починається в кінці червня, найбільша кількість опадів спостерігається в липні. Найхолодніший місяць — січень.
| Клімат Лахору | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 27,8 | 33,3 | 37,8 | 46,1 | 48,3 | 47,2 | 46,1 | 42,8 | 41,7 | 40,6 | 35,0 | 30,0 | 48,3 |
| Середній максимум, °C | 19,8 | 22,0 | 27,1 | 33,9 | 38,6 | 40,4 | 36,1 | 35,0 | 35,0 | 32,9 | 27,4 | 21,6 | 30,8 |
| Середня температура, °C | 12,8 | 15,4 | 20,5 | 26,8 | 31,2 | 33,9 | 31,5 | 30,7 | 29,7 | 25,6 | 19,5 | 14,2 | 24,3 |
| Середній мінімум, °C | 5,9 | 8,9 | 14,0 | 19,6 | 23,7 | 23,7 | 27,4 | 26,9 | 26,4 | 24,4 | 18,2 | 11,6 | 6,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −2,2 | 0,0 | 2,8 | 10,0 | 14,0 | 18,0 | 20,0 | 19,0 | 16,7 | 8,3 | 1,7 | −1,1 | −2,2 |
| Норма опадів, мм | 23.0 | 28.6 | 41.2 | 19.7 | 22.4 | 36.3 | 202.1 | 163.9 | 61.1 | 12.4 | 4.2 | 13.9 | 628.8 |
| Джерело: National Oceanic and Atmospheric Administration — Lahore Climate Normals (1961—1990) "Extremes of Lahore". Pakistan Meteorological Department. | |||||||||||||
Економіка
У Лахорі, його передмістях і містах-супутниках (що виникли після 1947 року) — текстильна, харчова, гумотехнічна, шкіряно-взуттєва промисловість; невелика металургія, ряд металообробних і машинобудівних підприємств (залізничні майстерні, виробництво сільськогосподарських машин, транспортного устаткування, насосів, електротехнічних виробів). Велика ТЕС. Лахор газопроводом пов'язаний з родовищем Сунь.
Лахор — старовинний центр ремесла (золоті і срібні вироби, вишивка й орнамент). Значний культурний центр, є університет і коледжі.
Транспорт
Наприкінці жовтня 2020 року в місті має запрацювати перша у всьому Пакистані лінія метрополітену, спорудження якої почалося у 2015 році. Повністю автоматизована, переважно естакадна лінія довжиною 27,1 км матиме 26 станцій, з яких лише дві розташовані під землею.
Уродженці
- Абдул Рахім Хан-е-ханан (1556—1626), військовик, поет, вчений, музика часів падішаха Акбара Великого.
- Четан Ананд (1915—1997) — індійський кінорежисер, продюсер і сценарист.
- Мадхав Сатвалекар (1915—2006) індійський художник сучасного мистецтва.
- Мустансар Хуссейн Тарар (нар. 1939) — пакистанський письменник-прозаїк, мандрівник.
- Тарік Алі (нар. 21.10.1943) — британсько-пакистанський історик, письменник, журналіст, режисер, член редколегії «New Left Review» (Велика Британія), троцькіст, антиглобаліст, критик політики США та Ізраїлю.
- Асад Аманат Алі Хан (1955—2007) — пакистанський співак.
Галерея
Посилання
- ↑ Punjab[недоступне посилання] World Gazetteer
- ↑ Punjab Portal. Government of Punjab. Архів оригіналу за 4 листопада 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
- ↑ У Пакистані християнин накрив собою терориста-смертника під час входу до храму. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
- Офіційний сайт міста
- Фотогалерея [Архівовано 14 травня 2009 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

