Ітіро Сато

Ітіро Сато
яп. 佐藤市郎
Народився	28 серпня 1889  Табусе, префектура Ямаґучі
Помер	12 квітня 1958 (68 років)  Токіо, Японія
Країна	Японія  Японська імперія
Діяльність	історик
Alma mater	Naval War College і Військова академія флоту Японії
Заклад	Naval War College
Військове звання	адмірал
Батько	Хідесуке Сатоd
Мати	Сігейо Сатоd
Брати, сестри	Кісі Нобусуке і Сато Ейсаку
Нагороди

Ітіро Сато (яп. 佐藤 市郎 Сато: Ітіро:, 28 серпня 1889 — 14 квітня 1958) — японський військовий діяч, віце-адмірал Імператорського флоту Японії, історик. Старший брат Кісі Нобусуке і Сато Ейсаку, двоюрідний дід Абе Сіндзо і Кісі Нобуо.

Народився в місті Табусе в сім'ї Хідесуке і Сіге Сато. Після закінчення середньої школи в Токіо Ітіро вступив до Військової академії Імператорського флоту Японії. Оскільки під час навчання в академії досяг майже ідеальних оцінок, його називали «видатним талантом із самого початку служби на флоті». Однак випускним рангом Сато був лише «2 з 190», оскільки номінально перший ранг повинен належати члену імператорської сім'ї, тодішньому випускнику принцу Арисугава Танэхито (1887-1908), сину Арісугави Такехіто. Де-факто Ітіро Сато був першим у своєму випуску 1908 року, тоді як Тюїті Наґумо п'ятим.

У 1919 закінчив Вищу військову академію Імператорського флоту Японії, отримавши перший ранг.

З 1920 перебуває у Франції, в 1923 є співробітником Генерального штабу Імператорського флоту Японії і брав участь в Женевській морській конференції 1927 з роззброєння від імені японського флоту. У тому ж році призначений до штабу Об'єднаного флоту, наступного року капітаном «легкого крейсера Нагара», у 1929 - представником Імператорського флоту Японії у Постійному військовому консультативному комітеті Ліги Націй.

У 1930 був аташе на Лондонській конференції з морських озброєнь, а в 1932 став першим директор Відділу освіти Міністерства флоту Японії. Довгий час служив у Генеральному штабі Імператорського флоту Японії.

Після служби як проректор Військової академії Імператорського флоту Японії став віце-адміралом і командувачем охоронного району Рьодзюн (нині Люйшунькоу) з 15 листопада 1938 по 15 листопада 1939, але після служби його здоров'я погіршилося і було зараховано до резерву.

Коли адмірала Сігеосі Іноуе, випускника першого рангу Військової академії 1909 року, запитали про Ітіро Сато, він описав його одним словом «нудний».

• Орден Восходящего солнца 1 степени (29 апреля 1940)

Частину речей Ітіро Сато виставлено у міському музеї його рідного міста Табусе.

• 秦郁彦. 日本陸海軍総合事典. — 東京大学出版会, 2005. — ISBN 4-13-030135-7.
• 工藤美知尋. 海軍大将井上成美. — 潮書房光人新社, 2018. — ISBN 978-4-7698-1662-1.