Ілабрат

Ілабрат
Божество Божествений супутник Ану
Міфологія	Ассирійська міфологія і Вавилонська міфологія

Ілабрат був месопотамським богом, який у деяких випадках розглядається як суккаль (супровідний бог) бога неба Ану. Свідчення з Давньоасирійського періоду вказує на те, що йому також моглипоклонятися як окремому богу.

Для імені Ілабрата було запропоновано багато етимологій, зокрема «Бог (землі/міста) Лабрат» (запропонована Ігнасом Гельбом) і «бог-охоронець простолюду» (запропонована Торкільдом Якобсоном). Але жодна з них не є загальноприйнятою, і точно невідомо чи походить воно з семітських мов як передбачається цими двома пропозиціями.^[1] Деякі пізні лексичні списки пов'язує частину -лабр з шумерським словом labar, «слуга»,^[2]що розглядається як синонім суккаль у цьому контексті, що привело до того, що Франс Віггерман запропонував, що ім'я Ілабрата було шумерським за походженням^[3],і що гіпотетична старша форма імені могла бути Нін-лабрат^[2].У більшості випадків через аккадську граматику можливо визначити з впевненістю, що Ілабрат розглядалося як божество чоловічої статі, але як аргументує Грегуар Ніколет, випадкова зміна між основою імені і варіантом Іалбра може бути порівняно з випадками Кубабат/Кубаба і Хебат/Хеба, де необов'язковий т був жіночим суфіксом, який за його словами, вказуватиме, що це божество сприймалося як жіноче принаймні у північнозахідний Месопотамії у Давньовавилонський період.^[4]

Глоса у списку богів An = Anum може вказувати на те, що ім'я Ніншубур могло використовуватися як логографічне представлення імені Ілабрат.^[5]Франс Віггерман пропонує, що багато прикладів цього використовується у аккадських текстах з другого тисячоліття до н. е., які вбачають розглядати Ніншубура божеством чоловічої статі.^[6]Він зазначає, що у текстах з третього тисячоліття до н. е. стать Ніншубура незмінно жіноча, якщо це зазначено, навіть у аккадських царських написах.^[6]Думку про те, що чоловічого Ніншабура в аккадських текстах слід розуміти як Ілабрата також підтримують Джоан Гуднік Вестенхольц^[7], а Пол-Ален Больє згодний з тим, що принаймні у особистих іменах з Марі Ніншубура слід читати як Ілабрат.^[8]Більш ймовірно, що у кінці третього тисячоліття до н. е. Ілабрат (аналогічний або ідентичний з чоловічим Ніншубуром) і Ніншубур співіснували^[6], хоча джерела з Давньовавилонського періоду часом вже прирівнюють їх.^[9]У першому тисячолітті до н. е. обидва як і інше подібне божество — Какка були зрештою затьмарені Папсуккалем.^[9]

Ілабрата іноді вважається суккалем Ану.^[10]У міфі про Адапу він з'являється як джерело інформації про події, які відбуваються на землі для його пана.^[10]Подібно до Ніншубур він міг виконувати функцію суккаля божественного зібрання.^[11]Проте нема вказівок на те, що він вважався суккалем якого-небудь іншого божества у Давньоасирійських документах, де він, здається, функціонує незалежно.^[12]

Як бога сім'ї, Ілабрата могли просити бути божественим арбітром у особистих конфліктах^[13] або свідком^[14] у принаймні одному випадку поряд з духами пращурів^[15]

Сузір'я Оріона, відоме у давній Месопотамії як Сіпазіанна,^[16]«справжній небесний пастир»,^[17]вважалася астральним символолм Ілабрата як і Ніншубур і Папсуккаля.^[16]

Птах можливо названий на честь Ілабрата,illabara^mušen, який згідно месопотамських текстів жив у гірських середовищах, був пов'язаний з Нергалом.^[1]

Існують свідчення як з Вавилонії^[18], так і з Ассирії про поклоніння Ілабрату як богу сім'ї в приватній сфері.^[19]Наприклад, Іббі-Ілабрат з Малгіума називав себе «слугою Ілабрата та Ушму»,^[1] а в одному Давньовавилонському листі, Ілабрата благають про допомогу разом з Нінсіанною.^[18]Багато свідчень також відомо з Давньоассирійських джерел.^[20] Документ з Канешу — Давньоассирійської торгової колонії в Анатолії, згадує, що золотий сонячний диск повинен був бути виготовлений у цьому місті і доставлений в Ашшур як жертва для Ілабрата.^[21]

Через можливість використання імені Ніншабур як логограми для Ілабрата у деяких випадках може бути складно зрозуміти яке божество мають на увазі, і в результаті незрозуміло в яких містах, де згадується, що божеству Ніншабур поклонялися у Давньовавилонський період були культові центри Ілабрата.^[16] Такі місця включають Ларсу, Малгіум, Марі, Неребтум і в пізніші періоди Кіш та Вавилон.^[16]Додатково містечко назване на честь Ілабрата існувало поблизу Нузі.^[1]

Існують декілька доказів, що хоча Папсуккаль став головним божество-посланником у першому тис. до н. е., Ілабрату досі полонялися у Вавилоні та Борсіппі.^[1]

Відомо багато теофорних імен, що включають Ілабрата, на приклад, Іббі-Ілабрат,^[19] Ілабрат-бані,^[13] Ілабрат-дунні, Шу-Ілабрат та Шат-Ілабра(написане без т, відоме з Марі).^[12]У Сіппарі добре підтверджені у особистих іменах, але схоже без формального культу в місті.^[22]

Ілабрат схоже підтверджений у єдиному заклинанні з Угариту,KTU 1.128, у якому він діє як посланник місцевого бога Еля.^[23]

У так званому babilili ритуалі, написаному аккадською, але відомого лише з корпусу хурито-хетських текстів з Хаттуси, Ілабрат з'являється як суккаль Пінікір,^[24] яка у цьому контексті ідентифікується як Іштар, хоча адресована як «Еламська богиня»

Ілабрат з'являється як слуга Ану у міфі про Адапу, де він пояснює своєму пану, що епонімний протагоніст є смертною людиною, що відповідальна за зломане крило персоніфікованого Південного Вітру, який у результаті був нездатний дути протягом семи днів.