Іван Юркович
| Іван Юркович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 червня 1952[1] (74 роки)  Кочев'є, Словенія[1] |
| Країна |  Словенія |
| Діяльність | католицький священник, богослов, викладач університету, католицький єпископ |
| Alma mater | Люблянський університет |
| Знання мов | словенська[2], італійська[2] і російська[2] |
| Посада | католицький архієпископd, titular bishop of Krbavad, титулярний архиєпископd, apostolic nuncio to Belarusd, апостольський нунцій в Україніd, apostolic nuncio to Russiad, Apostolic Nuncio to Uzbekistand, apostolic auncio to Canadad[3] і Permanent Observer of Holy See to the United Nations in Genevad |
| Конфесія | католицтво[1] |
| Нагороди |   |
 | |
| |
Його Високопреосвященство Іва́н Ю́ркович (словен. Ivan Jurkovič; 1952, громада Кочев'є) — римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат, Апостольський Нунцій в Канаді (з 2021). До того Апостольський Нунцій в Україні у 2004—2011 рр., Апостольський Нунцій у Російській Федерації (2011—2016) року[4], Апостольський Нунцій в Узбекистані (2011—2016).
Життєпис
Народився 10 червня 1952 року в Словенії. У 1978 закінчив Теологічні студії, Папську Церковну Академію (1984), Доктор канонічного права (1988). Його Високопреосвященство володіє італійською, англійською, російською, іспанською, німецькою, французькою та українською мовами.
29 червня 1977 — рукоположений на священика. З 1 травня 1984 — року розпочав дипломатичну службу при Святому Престолі. З 1984 по 1988 — Секретар Апостольської Нунціатури у Південній Кореї. З 1988 по 1992 — Аудитор Апостольської Нунціатури в Колумбії. З 1992 по 1996 — Радник Представництва Святого Престолу в Російській Федерації. З 1993 по 1996 — Під час свого перебування в Москві Його Високопреосвященство Іван Юркович викладав канонічне право у Коледжі Католицького Богослов'я імені Святого Томи Аквінського. З 1996 по 2004 — Радник у Державному Секретаріаті з питань Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ). 22.04.2004 — призначений Апостольським Нунцієм в Україні. 16.06.2004 — вручив вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кучмі. 19 лютого 2011 р. папа Римський Бенедикт XVI призначив архієпископа Івана Юрковича Апостольським Нунцієм у Російській Федерації, а 22 липня 2011 року — також Апостольським Нунцієм в Узбекистані. 14 липня 2011 року архієпископ Юркович вручив вірчі грамоти Президенту Російської Федерації Дмитру Медведєву.
Є Почесним Конвентуальним Капеляном Великого Хреста Суверенного Військового Ордену Госпітальйєрів Святого Йоана Єрусалимського, Родоського та Мальтійського.
Науковий доробок
Праці: «Канонічне право про шлюб» (Москва, 1993), «Канонічне право про Божий народ» (Москва, 1993), «Латинсько-російський словник термінів та висловів Кодексу Канонічного Права» (спільно з А. Ковалем, Москва, 1995), «Канонічне право про Божий народ та про шлюб» (друге видання, Москва, 2000 рік).
Відзнаки
Предстоятель Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Блаженніший Володимир (Сабодан) 12 березня 2011 нагородив архиєпископа Івана Юрковича орденом Української Православної Церкви Святого Рівноапостольного Князя Володимира ІІ ступеня[5].
Див. також
Література
- Р. Кривонос. Юрковіч Іван // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання
- Інформація на сайті Апостольської нунціатури в Україні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Короткі біографічні дані в базі catholic-hierarchy.org [Архівовано 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт Апостольської Нунціатури в Росії
Примітки
- ↑ а б в Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б в CONOR.Sl
- ↑ http://www.gcatholic.org/dioceses/nunciature/nunc030.htm
- ↑ Святіший Отець Венедикт XVI призначив Архиєпископа Івана Юрковіча, Апостольського Нунція в Україні, новим Апостольським Нунцієм в Росії. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 19 лютого 2011. [Архівовано 2011-02-24 у Wayback Machine.]
- ↑ УПЦ МП нагородила Івана Юрковича орденом. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 серпня 2011.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).