YaChudo

Ібілін

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Ібілін
герб
Основні дані
32°49′20″ пн. ш. 35°11′36″ сх. д. / 32.822222222222° пн. ш. 35.193333333333° сх. д.
Країна Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяАкко Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа12,07 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення12 990 осіб (2017)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота НРМ102 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясIsrael Standard Time, Israel Summer Time, Asia/Jerusalem, UTC+2, UTC+3
 (Ізраїль)
OSM ↑11586940 ·R (Акко)
Міська влада
Вебсайтibllin.muni.il Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Мапа
CMNS: Ібілін у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ібілін (араб. إعبلين , івр. אִעְבְּלִין)[2] — муніципалітет в Північному окрузі Ізраїлю, поблизу Шфарама.[3] Отримав муніципальний статус у 1960 році. Площа муніципалітету становить 18 000 дюнамів. У 2021 його населення становило 13,692 осіб, всі з яких є ізраїльськими арабами зі змішаним населенням мусульман і християн.[4]

Історія

Зображення Акіла Аги з книги Вільяма Френсіса Лінча «Розповідь про американську експедицію на річці Йордан і Мертвому морі», опублікованої в 1849 році.
Обговорення розміру села Іблін між Ізраїльською земельною адміністрацією та громадянами арабського села, 1969 рік
Мелькітська церква Нагірної проповіді, завершена в 2006 році

Археологічні розкопки в центрі села засвідчили безперервне заселення території, починаючи з 9 століття до н. е.[5]

Перський поет Насір Хосров відвідав це місце в 1047 році: «З Дамума ми пройшли на південь до іншого села, яке називається А'білін, де є могила Гуда — мир йому! — яку я відвідав. Всередині огорожі ось шовковиця, а також є могила пророка Узаїра — мир йому! — яку я також відвідав»[6]

Османська імперія

У 1760 році мандрівник між Аккою та Назаретом помітив «замок Абелін, на прекрасній височині; і місто неподалік від нього, яким керує Йосеф Омар, брат еміра Акри», (останній це Захір аль-Умар) .[7] Замок, який досі стоїть у місті, ймовірно, побудований у вісімнадцятому столітті.[8]

У 1799 році Ібілін був позначений як Obellin на карті П'є'ра Жакотена, створеній під час вторгнення Наполеона.

У 1848 році Вільям Ф. Лінч зустрів там Акіла Агу і зробив його своїм провідником під час американської експедиції до річки Йордан.[9] За словами британського консула Едварда Томаса Роджерса, у 1859 році населення міста становило 800 душ, а землеробські поля становили п'ятдесят федданів (близько 21 га).[10]

У 1875 році село відвідав французький дослідник Віктор Герен. За його оцінками, населення становило 600 осіб, розділених порівну між мусульманами та «греками-християнами», останніх поділяли на мелькітів та православних християн. Він зазначив, що в останній була церква святого Георгія.[11]

У 1881 році в Огляді Західної Палестини (SWP), олублікованому Фоном дослідження Палестини, описано поселення як «село на висоті з садами на півдні та джерелом ('Ain 'Afieh) приблизно за півмилі на південь. Біля мечеті є мінарет, який є помітним об'єктом». Відповідно до арабського напису на мечеті, будівництво мечеті та залишки укріплення в селі приписують Юсефу ель-Омару, члену родини Зайдані та брату правителя Галілеї у XVIII столітті Захіра аль-Умара. Згідно з SWP, «будинки в селі в основному кам'яні; криниці розташовані на південь від пагорба, поруч з ними оливки. Частина жителів є греками-християнами»[10] .

Село має особливе значення для католиків як місце народження Маріам Бауарді, яка була беатифікована Папою Іваном Павлом II у 1983 році[12] та канонізована Папою Франциском у 2015 році . Свята Маріам Бауарді вважається однією з двох перших палестинських святих, іншою є Марі-Альфонсін Даніл Гаттас.


Перепис населення за 1887 рік показав, що Абелін мав близько 745 жителів; 400 християн-греко-католиків, 70 християн-католиків, 30 християн-латинян і 245 мусульман.[13]

Британський мандат

Згідно з переписом населення Палестини 1922 року, проведеним владою Британського мандату, населення Ібіліна включало 528 християн і 289 мусульман, загальна кількість населення становила 817 осіб.[14] Серед християн 410 були православними, 111 мелькітами і 7 англіканами.[15] Під час перепису 1931 року Араб Ель Худжейрат був врахований разом з Ібіліном, і перепис виявив 663 християни та 453 мусульмани, загалом 1116 осіб у 192 будинках.[16]

За статистикою 1945 року населення Ібіліна становило 1660 осіб; 1060 християн і 600 мусульман[17], які володіли 18 632 дунамами землі згідно з офіційним обстеженням землі та населення.[18] 2 367 дунамів були плантаціями та зрошуваними землями, 8 628 використовувалися під зернові[18], тоді як 95 дюнамів були забудованими (міськими) землями.[18]

Ізраїль

Ібілін був захоплений ізраїльською армією під час першого етапу операції «Декель» 8–14 липня 1948 року[19] Більшість мусульманського населення було вигнано і замінено християнами з сусідніх сіл.[20] У місті регулярно проводився пошук людей, незареєстрованих за листопадовим переписом 1948 року. 8 січня 1949 року 128 жителів Ібліна було переселено на Західний берег до села Ара .[21] Місто залишалося у воєнному стані до 1966 року.

Примітки

  1. ↑ Census of Israel — Центральне статистичне бюро Ізраїлю.
  2. ↑ From a personal name, according to Palmer, 1881, p. 105
  3. ↑ Kashti, Or (8 вересня 2008). Mar Elias schools: Investing in excellence. Haaretz.com. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2013.
  4. ↑ אעבלין 2014
  5. ↑ Abu Raya, 2012, ‘Ibillin Preliminary Report
  6. ↑ Nasir Khusraw quoted in Le Strange, 1890, p. 382.
  7. ↑ Mariti, 1792, p. 343
  8. ↑ Pringle, 1997, p. 51
  9. ↑ Lynch, 1849, pp. 140-144
  10. ↑ а б Conder and Kitchener, 1881, SWP I, p. 269
  11. ↑ Guérin, 1880, pp. 420-421, as translated by Conder and Kitchener, 1881, SWP I, p. 270
  12. ↑ The Carmelite Web Site - O.Carm. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 15 листопада 2008. [Архівовано 2008-05-18 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Schumacher, 1888, p. 176
  14. ↑ Barron, 1923, Table XI, Sub-District of Haifa, p. 33
  15. ↑ Barron, 1923, Table XVI, p. 49
  16. ↑ Mills, 1932, p. 91
  17. ↑ Government of Palestine, Village Statistics 1945, p. 14
  18. ↑ а б в Government of Palestine, Department of Statistics.
  19. ↑ Morris, 1987, p. 198
  20. ↑ Pappe, 2006, p. 159
  21. ↑ Morris, 1993, p. 145

Посилання


Прапор Ізраїлю Це незавершена стаття про Ізраїль.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).