YaChudo

Іая

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Іая
Народилася100 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Кізік, Ердекd, Баликесір, Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Померланевідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих

Іая Кізицька(Iaia of Cyzicus), — давньоримська художниця, яка жила за часів Марка Теренція Варрона (116–27 ст. до н. е.).

Зображення Іаї, XV століття, з французького перекладу De mulieribus claris
Мішель Корнель Молодший, картина Лали Кізицької, Версальський палац, 1672

Вона народилася в Кізику[1] та була відомою живописцею та гравером по слоновій кістці. Іая, скоріш за все, приїхала до Риму, щоб задовольнити попит на мистецтво у пізній Республіці.[2] Стверджуються, що на більшості її картин були зображені жінки. Пліній приписує їй велике панно із зображенням старої жінки та автопортрет. Казали, що вона працювала швидше і малювала краще за своїх конкурентів-чоловіків, Сополіса та Діоніса, що дозволило їй заробляти більше за них. Іая залишалася неодруженою до кінця своїх днів.

Вплив на культуру

Література

Іая згадується в «Природничій історії» Плінія Старшого з іншими стародавніми художницями: Тімарет, Ірен, Арістарете і Олімпія.[3] Також про неї написано в книзі Джованні Бокаччо «De mulieribus claris». [4] Прототипом головної героїні твору італійської письменниці Сабріни Гатті «Shining harmony» (2017) і «Living and not living» (2018), Джулії Ламберт, стала Іая Кізицька. У романі талановита художниця Джулія бачить в Іаї приклад для наслідування і присвячує їй картину, де зображено римську художницю. У «Living and not living» дівчина повністю ототожнюється з Іаєю.

Мистецтво

Іая (як Лалла) — одне з імен, яке відображається в інсталяції Джуді Чикаго «Heritage Floor».[5]

Джерела

  1. ↑ Commire, Anne, ред. (2002). Iaia (fl. c. 100 BCE). Women in World History: A Biographical Encyclopedia. Waterford, Connecticut: Yorkin Publications. ISBN 0-7876-4074-3. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-23 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Painting, Roman. Oxford Classical Dictionary (вид. 4).
  3. ↑ Corbeill, Anthony (2017). A New Painting of Calypso in Pliny the Elder. Eugesta Revue. 7.
  4. ↑ Borzello, Frances. Seeing Ourselves: Women's Self-Portraits. p. 42.
  5. ↑ Lalla. Brooklyn Museum. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  • Хелен Гарднер, Фред С. Клейнер, Крістін Дж. Мамія, Мистецтво Гарднера крізь віки, Томас Вадсворт, 2004; ISBN 0-15-508315-5.
  • Пліній Старший, Природознавство, 35.40147. L
  • Переклад Вірджинії Браун «Відомих жінок» Джованні Боккаччо, стор. 135 - 137; Press Harvard University, 2001; ISBN 0-674-01130-9
  • Гарріс, Енн Сазерленд та Лінда Нохлін, Жінки-художники: 1550-1950, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Нопф, Нью-Йорк, 1976, стор. 23.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).