YaChudo

Мю Голуба

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Мю Голуба

Мю Голуба


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Голуб Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення 05г 45х 59,895с[1]
Схилення −32° 18′ 23,16″[1]
Видима величина (V) 5,18[2]


Характеристики
Стадія еволюціїголовна послідовність[3]
Спектральний класO9.5 V[4]
Показник кольору U−B−1.06[2]
Показник кольору B−V−0.28[2]
Тип змінностіSuspected[8]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +109,00±1,8[9] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: +3,271 мсд/рік[1]

за схиленням: −22176 мсд/рік[1]

Паралакс (π) 1,7024 ± 0,0898мсд[1]
Відстань Помилка в {{val}}: параметр 1 не є дісним числом. світлових років
581±34 парсек[3]
Абсолютна величина (MV) −3,78±0,11[3]
Подробиці[3]
Маса18,9±0,3 M☉
Радіус6,3±0,4 R☉
Світність43 650+4 210
−3 840 L☉
Гравітація4,12±0,05 м/с2
Температура33 400±300 К
Швидкість обертання (v sin i)125±8 км/с
Вік2 – 4[12] млн років
Інші позначення
μ Col, CD−`32°2538, HD 38666, HIP 27204, HR 1996, SAO 196149[13]
Посилання
SIMBADдані для mu+Col

Мю Голуба — зоря в сузір'ї Голуба. Її позначення Баєра — μ Columbae, а скорочення — μ Col. Це одна з небагатьох зір класу O, видимих неозброєним оком[14]. Відомо, що зоря розташована на відстані приблизно 1900 світлових років від Сонячної системи (з похибкою в кілька сотень світлових років)[3].

Фізичні характеристики

На основі вимірювань власного руху та променевої швидкості астрономи з'ясували, що ця зоря та AE Візничого віддаляються одна від одної з відносною швидкістю понад 200 км/с. Їхня спільна точка походження перетинається з Йота Оріона у скупченні Трапеція Оріона близько двох з половиною мільйонів років тому. Найімовірніший сценарій утворення цих зір-втікачів — зіткнення двох систем подвійних зір, під час якого зорі викинуло вздовж різних траєкторій радіально від точки перетину[15].

Мю Голуба має спектральний клас O9.5 V[4], що вказує на масивну зорю головної послідовності класу O. Її маса у 19 разів перевищує масу Сонця, а радіус — у 6 разів[3]. За віку близько 2–4 мільйони років[12] вона обертається з проєкцією швидкості обертання близько 125 км/с[3]. Це зоря, яка відносно швидко обертається, роблячи повний оберт приблизно кожні 1,5 дня. (Для порівняння, Сонце, маючи лише 22 відсотки від діаметра цієї зорі, робить один оберт лише раз на 25,4 дня). Така швидкість обертання є досить типовою для зір цього класу. Мю Голуба випромінює зі своєї фотосфери приблизно у 44 000 разів більшу світність, ніж Сонце, за ефективної температури 33 400 К[3].

Етимологія

У китайській астрономії Мю Голуба називають 屎 (піньїнь: Shǐ), що означає «Екскременти» або «Виділення», оскільки ця зоря стоїть окремо в однойменному астеризмі в межах стоянки Три Зорі[16][17].

Примітки

  1. ↑ а б в г Vallenari, A. та ін. (2023). Gaia Data Release 3. Summary of the content and survey properties. Astronomy and Astrophysics. 674: A1. arXiv:2208.00211. Bibcode:2023A&A...674A...1G. doi:10.1051/0004-6361/202243940. S2CID 244398875. Gaia DR3 record for this source at VizieR.
  2. ↑ а б в Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues. 2237. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
  3. ↑ а б в г д е ж и Aschenbrenner, P. та ін. (Березень 2023). Quantitative spectroscopy of late O-type main-sequence stars with a hybrid non-LTE method. Astronomy and Astrophysics. 671: A36. arXiv:2301.09462. Bibcode:2023A&A...671A..36A. doi:10.1051/0004-6361/202244906. ISSN 0004-6361.
  4. ↑ а б Sota, A. та ін. (2014). The Galactic O-Star Spectroscopic Survey (GOSSS). II. Bright Southern Stars. The Astrophysical Journal Supplement. 211 (1): 10. arXiv:1312.6222. Bibcode:2014ApJS..211...10S. doi:10.1088/0067-0049/211/1/10. S2CID 118847528.
  5. ↑ Buscombe W. Line strengths for southerns OB stars. II. Observations with moderate dispersion // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 1969. — Vol. 144. — P. 31–39. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/144.1.31
  6. ↑ Cousins A. W. J., Stoy R. H. Photoelectric magnitudes and colours of Southern stars // Royal Observatory bulletins — 1962. — Vol. 64. — P. 103–248. — ISSN 0080-438X
  7. ↑ Munch G., Zirin H. Interstellar matter at large distances from the galactic plane // The Astrophysical Journal Letters — United Kingdom: IOP Publishing, 1961. — Vol. 133. — P. 11–28. — ISSN 2041-8205; 2041-8213 — doi:10.1086/146999
  8. ↑ Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/GCVS. Originally Published in: 2009yCat....102025S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
  9. ↑ Gontcharov, G. A. (2006). Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system. Astronomy Letters. 32 (11): 759—771. arXiv:1606.08053. Bibcode:2006AstL...32..759G. doi:10.1134/S1063773706110065. S2CID 119231169.
  10. ↑ SIMBAD Astronomical Database
  11. ↑ Holgado G., Barba R. H., Negueruela I. et al. The IACOB project. V. Spectroscopic parameters of the O-type stars in the modern grid of standards for spectral classification // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 613. — P. 65–65. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201731543 — arXiv:1711.10043
  12. ↑ а б Martins, F. та ін. (2005). On stars with weak winds: The Galactic case. Astronomy and Astrophysics. 441 (2): 735. arXiv:astro-ph/0507278. Bibcode:2005A&A...441..735M. doi:10.1051/0004-6361:20052927. S2CID 11547293.
  13. ↑ mu. Col. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 2 червня 2026.
  14. ↑ Walker, Richard (2017). Spectral Atlas for Amateur Astronomers: A Guide to the Spectra of Astronomical Objects and Terrestrial Light Sources. Cambridge University Press. с. 23. ISBN 978-1316738764.
  15. ↑ Gualandris, Alessia та ін. (2004). N-body simulations of stars escaping from the Orion nebula. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 350 (2): 615. arXiv:astro-ph/0401451. Bibcode:2004MNRAS.350..615G. doi:10.1111/j.1365-2966.2004.07673.x. S2CID 119024288.
  16. ↑ (кит.) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 7 月 15 日 [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Allen, Richard Hinckley. Columbae. Star Names — Their Lore and Meaning.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).